Як підготуватися до уроку за допомогою нейромереж
Тривають громадські обговорення реформи профільної середньої освіти в регіонах. 18 червня в Київській області відбулася чергова зустріч від Міністерства освіти і науки України. Захід було організовано в партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» та за сприяння Київської ОВА.
Важливо під час впровадження реформи враховувати особливості кожного регіону для досягнення суспільного консенсусу, мотивації до майбутніх змін та планування кроків утілення реформи.
Мета цієї зустрічі — обговорення цілей реформи, особливостей її впровадження, отримання від громад пропозицій щодо змін до законодавства.
Нагадаємо, що затвердження планів формування мережі закладів профільної освіти відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» має відбутися до 1 вересня цього року. У межах реформування має бути створено спроможну мережу закладів та оновлено освітню інфраструктуру. Якісна й доступна освіта — це компетенція органів місцевого самоврядування, тому ця реформа є реформою громад.
З 2027 року заплановано запровадження трирічної профільної середньої освіти (10–12 класи) за двома спрямуваннями: академічним, із поглибленим вивченням предметів і курсів для здобуття вищої освіти; професійним, орієнтованим на здобуття професії згідно з потребами ринку праці. Реформа профільної середньої освіти — частина комплексного оновлення за концепцією НУШ, яка стосуватиметься повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти.
Зокрема, передбачено створення мережі великих академічних ліцеїв, у яких старшокласники зможуть обирати освітній профіль із поглибленою профорієнтаційною підготовкою, інтегровані курси / предмети в межах та поза профілем, є основним завданням реформи. Ці заклади мають бути відокремлені від початкової та базової шкіл і доступні для учнів.
Як зауважив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків, реформа стосується насамперед громад, адже саме для них найбільш актуальним є збереження людського капіталу. А успішним майбутнє буде в громади, де учні завдяки ліпшій освіті зможуть зробити більше для розбудови своїх сіл і міст.
«Водночас голови й депутати громад мають тверезо оцінювати демографічну ситуацію. Якщо в громаді багато учнів і найближчим часом не очікується різкого падіння їхньої кількості, то там можна створити великий ліцей, який дасть широкий вибір профілів і предметів / інтегрованих курсів. Проте громади, в яких прогнозується невелика кількість учнів старших класів, мають співпрацювати, щоб організувати ліцеї, що будуть надавати освіту учнівству кількох громад. Їм потрібно розуміти важливість освіти та її цінності для майбутнього України. І об’єднуватися навколо цих цінностей і мети», — розповів заступник очільника МОН.
«Завданням реформи профільної освіти в області є забезпечення надання якісних освітніх послуг всім жителям громад. Формуючи мережу закладів освіти, нам важливо враховувати особливості регіону і кожної територіальної громади, відновлення пошкодженої через російську агресію освітньої інфраструктури, а також процеси міграції та внутрішнього переселення», — зазначила заступниця голови КМДА Жанна Осипенко.
Зокрема, у Київській області є 69 громад. Кількість учнів, які потенційно навчатимуться в ліцеях і професійних коледжах у 2030 році, — понад 77,2 тисячі (це нинішні 4–6 класи). З огляду на це нині заплановано, що в області будуть 114 академічних ліцеїв і 38 професійних коледжів.
Зі свого боку менеджерка проєкту DECIDE Валентина Полторак розповіла про результати аналітичного етапу розроблення Стратегії реформи, до якого залучили понад 400 експертів. Фахівчиня наголосила, що одне з найважливіших завдань громадських обговорень полягає у створенні діалогового майданчика, щоб позиція громад була врахована в документі. Адже громади, як засновники, часто будуть ухвалювати компромісні рішення, але безперечно повинні бути на користь якісної освіти для дітей.
Окрім того, серед учасників лунали цікаві питання:
- чи передбачатиме держава окрему субвенцію на підтримку профільної середньої освіти;
- особливості моделей фінансування академічних ліцеїв, які надаватимуть освіту дітям з кількох громад;
- як залучити найліпших учителів до викладання в академічних ліцеях;
- чи буде розширюватися система сертифікації та чи охопить вона всіх учителів;
- чи будуть враховані географічні та інші особливості областей.
Ці та інші питання держава буде розв’язувати на рівні законодавства та нормативних актів. Для цього і відбуваються обговорення — щоб почути думку громад та врахувати її. Наступна зустріч відбудеться в Одесі 27 червня.
За інформацією МОН
