Підпишіться на Telegram-канал 
Як організувати співпрацю з батьками дітей з ООП
18 червня в Україні презентували дослідження громадської думки щодо питань безбар'єрності та посилення комунікацій в упровадженні політики безбар’єрності.
До заходу долучилися прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, перша леді України Олена Зеленська, міністр освіти і науки Оксен Лісовий, а також представники міністерств, відповідальних за реалізацію Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні.
У дослідженні висвітлено важливу роль безбар'єрності як цінності для сучасного українського суспільства. Значна частина населення України усвідомлює нагальну потребу соціальних змін, розв’язання питань працевлаштування, освіти та доступності інфраструктури для її забезпечення.
83% респондентів визнали безбар'єрність новою цінністю для України. Це свідчить про розуміння необхідності соціальних трансформацій поряд із інфраструктурними вдосконаленнями. Респонденти наголосили на важливості зміни поведінки людей (34%), створенні адаптованого середовища (32%) та забезпеченні доступності освіти й робочих місць (22%).
На думку 57% опитаних першочергово потрібно розв’язати питання безбар’єрності у сфері працевлаштування, 51% назвали потребу змін в інфраструктурі, ще 37% респондентів — в усуненні бар’єрів для людей старшого віку.
Корекційно-розвивальна робота — система заходів, що дає змогу своєчасно допомагати дітям з ООП. Її вибудовують, враховуючи порушення розвитку дитини. Кого залучати до команди психолого-педагогічного супроводу. Що брати до уваги під час складання індивідуальної програми розвитку дитини. Отримати зразок ІПД дитини з ООП
«Безбар'єрність — це нова цінність для нашого суспільства. 83% респондентів назвали її такою. Це дуже великий відсоток, велика свідомість. Нарешті. Якщо так багато людей усвідомлює безбар'єрність як цінність, — ми на правильному шляху як суспільство», — зауважила перша леді Олена Зеленська.
За результатами дослідження, більше ніж половина українців покладає відповідальність за створення такого простору на державу та місцеві органи влади. Водночас майже кожен четвертий опитаний особисто долучається до усунення бар'єрів.
«Це означає, що люди готові не лише приймати, а й долучатися. Тобто суспільство в нас активне. Тепер уже завдання посадовців на всіх рівнях і в міністерствах — не втратити ці відсотки небайдужих і примножити. З людьми треба говорити, їх треба чути», — акцентувала Олена Зеленська.
Зі свого боку прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив: «Україна продовжує послідовний курс на створення безбар'єрного середовища для всіх громадян. Це відповідає нашому європейському курсу та нашим цінностям. Ця тема постійно в центрі уваги нашого уряду та всіх міністерств. Відповідно, комунікація як на рівні держави, так і на рівні громад у цьому напрямі має бути системною та активною. Це невід'ємний елемент стратегії змін, яку ми впроваджуємо. Ми формуємо сприйняття, що безбар'єрність — це не лише пандуси та доступне міське середовище. Безбар'єрність — це доступність усіх послуг, усіх можливостей для кожної людини в кожному куточку нашої країни».
«Створення безбар'єрного освітнього середовища — один із ключових пріоритетів МОН. Наразі ми виконали 34 заходи з Плану дій на 2023–2024 роки та активно працюємо над виконанням ще 42. Зокрема розвиваємо Флагманський проєкт «Освіта для всіх» — друкуємо підручники шрифтом Брайля, розширюємо мережу інклюзивно-ресурсних центрів, розвиваємо дистанційне навчання та забезпечуємо школярів з особливими освітніми потребами спеціально обладнаними автобусами. Дослідження показало: безбар'єрність стала новою цінністю для українців. Рівні освітні можливості для всіх — наша безумовна мета», — наголосив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
Під час реалізації Стратегії зі створення безбар’єрного простору було створено Проєкт Національної стратегії з розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року та операційного плану заходів з її реалізації на 2024 – 2026 роки.
За матеріалами МОН
