З якими проблемами стикнулися освітяни під час впровадження реформи НУШ?

Блок під заголовком новини 1  Підпишіться на канал Messenger — Експертус Освіта! Тримаємо руку на пульсі змін без паніки та спаму

Освітні експерти назвали наскрізні проблеми впровадження реформи НУШ у 2021–2023 роках

Впровадження реформи НУШ у 2021-2023 роках

Контроль за системою НАССР: чотири кроки

Впровадження Державного стандарту базової середньої освіти у 5–6 класах і його пілотування в 7 класі супроводжується певними складнощами. Деякі з них характерні для навчальних предметів окремих освітніх галузей, тоді як інші є наскрізними, тобто охоплюють всі шкільні дисципліни.

Такі тези зазначено в аналітичній записці «Перезавантаження реформи “Нова українська школа”: упровадження нового змісту базової середньої освіти», яку підготували фахівці Аналітичного центру Університету Грінченка «ОсвітАналітика».

Насамперед серед складнощів, з якими стикається впровадження «НУШ» у всіх освітніх галузях, експерти виокремлюють відсутність у методичних рекомендаціях для авторів / укладачів модельних навчальних програм вимог вказувати індекси обов’язкових результатів навчання, які визначає оновлений Державний стандарт. Адже це ускладнює встановлення відповідності цих програм вимогам Державного стандарту.

Як зауважили експерти, вчителі часто зупиняють свій вибір на тих варіантах, які мають мінімальні відмінності від програм, складених на основі попередніх стандартів загальної середньої освіти. Цікаво, що таким програмам надавали рекомендаційний гриф, хоча в них автори часто не враховували, наприклад, компетентнісний підхід.

Окрім того, деякі проєкти модельних навчальних програм «НУШ» отримали гриф несвоєчасно (після початку навчального року). Тому вчителі пілотних шкіл фізично не могли їх обрати (а згодом — і вчителі у масовому впровадженні).

Таке тяжіння вчителів до більш «звичних» модельних програм також може бути обумовлене тим, що:

  • типова освітня програма не спонукає до створення збалансованих освітніх програм, які включали б використання нових, зокрема, інтегрованих, рішень;
  • педагоги й педагогині через відсутність фінансування не змогли пройти підвищення кваліфікації для впровадження навчання за оновленим Стандартом;
  • заклади освіти не забезпечені навчально-методичними матеріалами, які необхідні для впровадження інноваційних рішень, зокрема, йдеться про підручники й посібники.

Зокрема, педагоги обирають підручники, зміст яких теж майже не відрізняється від надрукованих за попереднім Стандартом. Зокрема, це підтверджують результати дослідження «Нова українська школа в 5–6-х класах: виклики впровадження» від ГО «Смарт освіта». 

Джерело: НУШ

додаток

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Оновлений Порядок організації інклюзивного навчання в школах: коротко про головне

Із 1 серпня 2026 року набирає чинності нова редакція Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти. У чому полягає суть змін, які головні новації документа – читайте далі у статті
3655

Цифровізація української освіти: реалізація, проблеми і перспективи

Через необхідність дистанційного навчання актуальним і перспективним напрямом розвитку вітчизняної системи освіти стала її цифровізація. Що вона передбачає, з якими проблемами зіткнулись розробники Національної платформи цифрової освіти, що чекає педагогів і здобувачів освіти в перспективі – у нашій статті
25942

Академічна доброчесність: цінності, принципи та чинники впливу

Питання академічної доброчесності має бути складником Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти. Прописати це нескладно… Утім важливо, щоб це було не лише на папері. Тому ця стаття — для кожного педагога.
4651

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді