Індивідуальний навчальний план: чи обов'язково складати
Не в кожній громаді України може бути академічний ліцей, де навчатимуться учні 10-12 класів. Це зумовлено тим, що в країні є досить багато маленьких ОТГ з невеликою кількістю учнів. А тому старшокласники й старшокласниці із таких громад зможуть їздити на навчання в ліцеї до сусідніх ОТГ чи обласних центрів.
Про це зазначив заступник міністра освіти з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній.
«Ми розуміємо, що трансформації не станеться моментально, тож буде певний перехідний період. А через демографічний спад більшість маленьких компромісних ліцеїв не зможуть продовжити повноцінну роботу вже з 2030–2032 років, коли дітей у них почне істотно меншати», — зауважив заступник очільника МОН.
Також він нагадав, що територіальні громади до вересня 2024 року мають визначити й відокремити ліцеї, де навчатимуться учні 10-12 класів. Зокрема, до того часу Уряд і Верховна Рада України мають ухвалити критерії створення мережі старшої профільної школи та визначити:
- хто може бути засновником закладу старшої профільної освіти (громада, область або і громада й область);
- якою має бути мінімальна кількість дітей в академічних ліцеях;
- які мають бути підходи до створення й функціонування профілів.
Від місця розташування ліцеїв залежатиме, чи треба укрупнювати заклади освіти, проводити ремонти гуртожитків або закуповувати шкільні автобуси для підвезення учнів і учениць.
«МОН працює з дев’ятьма пілотними областями, допомагаємо їм із цим процесом, щоб зрозуміти, які мають бути критерії щодо кількості учнів, розміру шкіл для різних функціональних типів територій, якою має бути територія підвезення, як їх наносити на мапу, які додаткові інструменти для вибору та спілкування з громадами ми можемо надати. Сподіваюся, до початку літа в нас буде чітке розуміння, де ті чи ті школи будуть функціонувати в половині країни», — акцентував освітянин.
Як наголосив заступник міністра освіти, певні складнощі в забезпеченні логістики школярів і школярок виникають також у громадах на кордоні між областями. Адже бувають випадки, коли підліткам з однієї області фактично ближче доїхати у велике місто, яке розташоване поряд, але в іншій області. Тоді доведеться забезпечити можливість проведення міжбюджетних трансфертів або взагалі внести зміни в розрахунки державного фінансування вчителів, шкіл і їхнього утримання.
За його словами, у Міністерстві освіти і науки передбачено ситуації, коли в громадах можуть виникати конфлікти й спротив щодо закриття чи об’єднання закладів освіти. МОН планує впроваджувати зміни в системі фінансування, які передбачатимуть першочергове забезпечення великих ліцеїв, а тому рухатися в цей бік ОТГ буде вигідніше, ніж залишати компромісні варіанти.
Дмитро Завгородній зокрема виокремив таке фінансове питання, як утримання гуртожитків при ліцеях. Деякі учні з маленьких громад, ймовірно, навчатимуться в обласних центрах. Дехто буде жити в гуртожитку при своєму закладі освіти. Однак, хто буде створювати їх, підтримувати, оплачувати комунальні послуги й харчування школярів і школярок у МОН ще не вирішили. Це може бути як населений пункт, де розташований академічний ліцей, так і навколишні громади, або ж узагалі фінансування надходитиме з державного бюджету.
За матерілами УП.Життя
