Підпишіться на канал 
Атестаційний лист: як оформити
13 березня презентувала результати дослідження «Нова українська школа в 5–6-х класах: виклики впровадження», яке проводила ГО «Смарт освіта» у співпраці з іншими організаціями.
Під час дослідження було проведено опитування приблизно 600 педагогів і глибинні інтерв’ю 30 вчителів, які працюють у 5–6 класах НУШ. Також дослідження містить висновки кабінетного аналізу викликів упровадження реформи Нової української школи.
«Упровадження фундаментальної реформи освіти в країні у стані війни, — неабиякий виклик. Та від цієї реформи великою мірою залежить майбутнє України, адже сьогоднішні учні будуть відбудовувати й розвивати країну після перемоги. Навесні 2023 року ми почали аналіз упровадження реформи в базовій школі й стали очевидними наслідки першого року повномасштабної війни, а також непершочергова робота міністерства в цьому напрямі в попередні кілька років. Тому нашим завданням було зробити підвищення якості освіти для всіх учнів пріоритетною політикою держави. Нам удалося повернути субвенцію НУШ. Забезпечити підвищення кваліфікації вчителів державним коштом», — зауважив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків.
Незважаючи на низку викликів НУШ, педагоги виділили наступні позитивні зміни:
- вони почали більше взаємодіяти з дітьми;
- завдяки інтеграції предметів навантаження на учнів зменшилося;
- учителі відчули більшу академічну свободу;
- змінилося бачення вчительської ролі в житті учнів: з людей, які вкладають у них знання, перетворилися на тих, хто спрямовує дітей у самостійному здобутті знань, тобто вчителі стали фасилітаторами й модераторами освітнього процесу.
69% опитаних педагогів зазначили, що після впровадження НУШ їхні методи роботи змінилися (з них 12,5% помітили значні зміни). Так, одна з вчительок історії на глибинному інтерв’ю розповіла, що методи та прийоми, які застосовує на уроках із 5–6 класами (НУШ), несвідомо «перетягує» в старші класи.
96% опитаних учителів пройшли підвищення кваліфікації для роботи з 5–6 класами НУШ, переважно в інститутах післядипломної педагогічної освіти й академіях неперервної освіти. Однак, 21,7% вчителів проходили курси від громадських організацій.
Зокрема, більшість респондентів задоволена здобутими знаннями, а 86,3% вважають, що навичок, які опанували на курсах, їм достатньо. Найчастіше вони зазначали, що опанували:
- методи оцінювання;
- розвиток компетентностей;
- організацію групової роботи в класі;
- забезпечення комфортного середовища для учнів;
- діяльнісний підхід.
Також під час дослідження було виявлено такі напрями для поліпшення реформи:
- 45% учителів не можуть пояснити, у чому особливість НУШ у 5-6 класах і чим відрізняється від викладання, яке було до реформи. Отже, потрібно надати більшу увагу поясненням компетентнісного підходу, методів роботи й демонстрації практичних прикладів роботи в Новій українській школі.
- Тема оцінювання учнів потребує додаткового опрацювання в межах курсів підвищення кваліфікації та методичної підтримки вчителів. Респонденти зазначили, що опанували цю тему, але на запитання «Про що було б найкорисніше дізнатися на курсах підвищення кваліфікації?» майже половина педагогів зазначила оцінювання.
- Серед пропозицій щодо зміни програм лунали думки про їхнє розвантаження, зокрема зменшення кількості годин і обсягу матеріалу (наприклад, кількості літературних творів), а також скорочення кількості предметів.
- Приблизно 18% респондентів вважають, що підручники для 5-6 класів, які вони використовують, не потребують доопрацювань.
«Нині працюємо над зміною Типової освітньої програми для 5-9 класів, щоб дати школам більшу гнучкість у формуванні розкладу. У вчителів буде більше можливостей обирати інтегровані курси, які є відносно новими для базової школи. Також плануємо надати школам можливість користуватися скороченими програмами (уже розроблено програму з української мови), за якими нині вчаться учні, що перебувають за кордоном. Так школярі зможуть наздогнати найважливіший матеріал, який пропустили або осягнули неповною мірою через стрес», — акцентував Андрій Сташків.
Окрім того, протягом дослідження було акцентовано питання психологічного стану вчителів. 78% опитаних помітили в себе зростання тривоги, страху, суму або гніву після початку повномасштабного вторгнення. 40% відчувають дратівливість, 31% — низьку мотивацію до роботи. Ці чинники потенційно можуть негативно впливати як на взаємодію вчителя з учнями, так і на спроможність підвищувати свою кваліфікацію.
Проте 84% учителів зауважили, що отримують належну підтримку від шкільних психологів щодо роботи з учнями. Утім, частина респондентів зазначила про відсутність таких фахівців у закладах освіти.
За матеріалами МОН
