МОН дало школам нові рекомендації щодо навчання під час війни: як діяти під час тривог, блекаутів і переходу між форматами

Міністерство освіти і науки України надіслало обласним та Київській міській державним (військовим) адміністраціям Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. Документ має на меті встановити єдині підходи до безпечного й безперервного навчання залежно від безпекової ситуації, спроможності конкретної школи та її матеріально-технічної бази.

У рекомендаціях детально описано, як школам оцінювати можливості укриттів, коли варто переходити на дистанційне навчання, як поєднувати очний і дистанційний формати, що робити під час тривалих повітряних тривог, перебоїв зі світлом та зв’язком, а також як створювати локальні алгоритми дій для різних безпекових сценаріїв.

📚 Трудові книжки: запитання - відповіді

Кожна школа має мати власний алгоритм дій

Ключова вимога документа — заклад освіти має заздалегідь визначити, як він працюватиме за різних безпекових умов.

Керівник школи має затвердити локальний алгоритм, у якому передбачити базову та альтернативні моделі організації навчання, умови переходу між ними, граничну кількість людей, які можуть одночасно перебувати в будівлі, порядок дій під час повітряної тривоги, правила переходу на дистанційне навчання, алгоритм роботи за відсутності електроенергії чи інтернету, а також канали комунікації з батьками й учнями.

До обговорення такого алгоритму МОН рекомендує залучати педагогів і представників батьківської спільноти. Водночас рішення про формат навчання має ґрунтуватися насамперед на вимогах безпеки, рішеннях уповноважених органів і реальних можливостях школи.

Важлива не лише місткість укриття, а й його «навчальна спроможність»

Окремий блок рекомендацій присвячено оцінюванню укриттів. Школа має враховувати не лише паспортну місткість захисної споруди, а й те, скільки учнів реально можуть там навчатися.

Для цього вводиться поняття «навчальна спроможність укриття» — кількість учнів, для яких одночасно можна забезпечити належно облаштовані навчальні місця.

Якщо укриття фізично може вмістити всіх, але навчальних місць вистачає лише для частини дітей, це треба враховувати під час формування графіків очного навчання.

Очне навчання можливе за двома моделями

МОН пропонує два варіанти очного навчання.

Варіант 1. Уроки проходять у класах, а під час повітряної тривоги всі переходять в укриття. У такому разі заняття може бути припинене, але в укритті педагог може організовувати самостійну роботу, читання, консультації, повторення матеріалу чи проєктні завдання.

Цю модель рекомендують використовувати там, де тривоги є епізодичними або нетривалими.

Варіант 2. Використання укриття як повноцінного навчального простору. Така модель рекомендована для територій, де тривоги часті або тривалі.

У цьому разі укриття має бути обладнане навчальними місцями, освітленням, електроживленням, за можливості інтернетом, навчальними матеріалами та іншими ресурсами.

Якщо навчальних місць в укритті менше, ніж учнів у школі, можна організовувати почергове навчання, декілька змін, ротацію класів або поєднання очного і дистанційного форматів.

Тривалість уроків можна скорочувати до 50%

У рекомендаціях передбачено можливість оперативно коригувати розклад.

• Школа може змінювати послідовність уроків, переносити практичні заняття на інші дні, застосовувати концентроване вивчення окремих предметів.
• Дозволено скорочувати тривалість очних занять не більше ніж на 50%, якщо це потрібно через безпекові обставини.

При цьому школа має забезпечити досягнення результатів навчання за рахунок адаптації матеріалу, самостійної роботи, перевернутого або інтерактивного навчання та інших педагогічних технологій.

Якщо всіх неможливо навчати очно — можна застосовувати комбіновану модель

МОН окремо описало комбінований формат — поєднання очного навчання та дистанційних технологій.

Таку модель рекомендують, якщо школа може працювати очно, але не здатна одночасно прийняти всіх учнів. Причинами можуть бути недостатня місткість укриття, нестача навчальних місць у ньому, тривалі повітряні тривоги, перебої зі світлом або інші сталі обмеження.

Школа може:

• чергувати дні або тижні очного і дистанційного навчання;
• організовувати кілька змін;
• встановлювати різні графіки для паралелей;
• виносити окремі види роботи в асинхронний режим;
• проводити очно ті заняття, де потрібні лабораторії, майстерні, спортивні чи інші спеціалізовані приміщення.

Пріоритет в очному навчанні радять надавати молодшим школярам

Під час формування графіків МОН рекомендує насамперед враховувати потреби учнів початкової школи.

Це пояснюється їхнім віком і вищою потребою в безпосередній взаємодії з учителем.

Також пріоритет можуть отримувати діти, які вдома не мають безпечного місця, техніки або стабільного доступу до дистанційного навчання.

Для визначення таких потреб школам рекомендують проводити опитування батьків.

Один урок не радять одночасно проводити очно і онлайн для того самого класу

У документі окремо зазначено: для одного класу або групи на певний період має бути встановлено єдиний формат конкретного заняття — очний або дистанційний.

Не рекомендується, щоб один учитель одночасно проводив урок для частини дітей у класі і синхронно підключав до цього самого уроку інших учнів онлайн.

Водночас упродовж дня, тижня або іншого періоду формат навчання для одного класу може змінюватися за затвердженим графіком.

Під час тривоги в укритті навчання не обов’язково зупиняти

МОН наголошує, що регулярне або тривале перебування в укритті не повинно автоматично означати припинення навчання на весь час тривоги. Якщо стан учнів, безпекова ситуація та облаштування укриття це дозволяють, освітній процес можна продовжувати. Для цього школа має заздалегідь визначити, які уроки або види діяльності можна проводити в укритті, а які краще переносити.

Наприклад, теоретичні теми, проєктна або дослідницька робота можуть бути організовані в укритті чи в асинхронному режимі, а фізкультуру, мистецькі або практичні заняття можна переносити на час після відбою.

Під час дистанційного навчання тривога не означає автоматичне завершення уроку

Окреме уточнення стосується дистанційного формату.

• Якщо під час онлайн-уроку оголошують повітряну тривогу, першочергово і педагог, і учні мають перейти в безпечне місце.
• Синхронне заняття може бути тимчасово перерване на час переміщення.
• Після переходу в укриття, якщо є інтернет і технічна можливість, урок може продовжитися.
• Для тих учнів, які не можуть підключитися, школа має забезпечити асинхронний доступ до матеріалів, записів, завдань і консультацій.

Кожна школа має бути готова перейти на дистанційне навчання без додаткової підготовки

МОН підкреслює, що незалежно від основного формату школа повинна постійно мати готову систему дистанційного навчання.

Рекомендується використовувати єдине інформаційно-комунікаційне середовище, де учень може знайти розклад, покликання на уроки, навчальні матеріали, завдання, строки їх виконання, записи занять, результати перевірки та інформацію про консультації. Не рекомендується розпорошувати цю інформацію між кількома не пов’язаними каналами.

Фактично перехід на дистанційне навчання має бути не запуском нової системи з нуля, а перемиканням уже підготовленого режиму роботи.

Якщо тривоги тривають понад дві години кілька днів поспіль — варто змінювати модель навчання

Одна з найбільш конкретних рекомендацій стосується тривалості повітряних тривог.

Якщо протягом кількох днів поспіль сумарна тривалість тривог у межах навчального дня перевищує дві години, МОН рекомендує невідкладно застосовувати підготовлену заздалегідь модель навчання в укритті або дистанційного навчання. Також можна використовувати їх комбінацію.

Якщо тривога триває на початок навчального дня — до школи не йдуть

У рекомендаціях наведено конкретний приклад.

Якщо на момент початку навчального дня повітряна тривога триває, учні та працівники не повинні вирушати до школи. Навчальний день у такому разі починається дистанційно.

Школа може встановити так звану контрольну точку — час, до якого ще можливий перехід до очного навчання. У документі як приклад наведено 10:00.

Якщо відбій оголошено до цього часу, адміністрація може повідомити про перехід до очного формату й надати учасникам, наприклад, 60 хвилин на безпечне прибуття.

Якщо ж відбій оголошено пізніше, цей навчальний день продовжується дистанційно.

Блекаут не має автоматично зупиняти навчання

Ще один практичний блок рекомендацій стосується перебоїв електропостачання та зв’язку.

МОН наголошує: відсутність світла чи інтернету не повинна автоматично означати припинення навчання або зміну формату.

• Якщо школа працює очно і безпекові умови дозволяють, вона може продовжувати роботу, використовуючи резервні джерела живлення.
• Якщо неможливо провести певний урок, можна змінити розклад або перенести його.

Під час дистанційного навчання педагог має отримати робоче місце з електроживленням, інтернетом і технікою. За потреби таке місце може бути організоване не тільки у школі, а й в освітньому хабі.

Освітні хаби можуть стати резервним рішенням

Якщо школа не має достатніх умов для стабільної роботи, засновник може визначити інші заклади чи приміщення як освітні хаби.

В освітніх хабах можуть:

• працювати педагоги, які проводять дистанційні уроки;
• навчатися діти, які вдома не мають безпечного місця або технічних умов;
• тимчасово розміщуватися окремі класи.

Обов’язковими умовами для такого хабу є безпечне перебування, доступ до укриття, електроживлення, інтернет і належні умови для навчання.

Головний принцип — не формальний розклад, а безпека і безперервність

У фінальній частині документа МОН окремо наголошує: рішення школи й засновника мають бути спрямовані не на формальне збереження розкладу або кількості проведених уроків.

Головна мета — одночасно забезпечити безпеку учасників освітнього процесу і сталість навчання.

Обрана модель має дозволяти учням продовжувати досягати результатів, визначених державними стандартами та освітньою програмою, навіть якщо формат навчання доводиться змінювати через тривоги, блекаути чи інші безпекові обставини. 

Ілюстрація згенерована ШІ