Дитсадок разом із батьками: як в Україні працюють центри педагогічного партнерства

В Україні розвивають центри педагогічного партнерства — новий тип організації дошкільної освіти, у якому дитина бере участь в освітньому процесі разом із мамою, татом або іншим законним представником. Такий формат дає змогу не лише працювати з дитиною, а й підтримувати батьків, допомагати їм краще розуміти особливості розвитку малечі та поступово адаптувати дитину до дитсадка.

Центри педагогічного партнерства описані у навчально-методичному посібнику «Трансформація дошкільної освіти: нові моделі закладів дошкільної освіти та партнерство з громадами», який підготовлено на основі результатів пілотування нових моделей ЗДО. У документі зазначено, що саме центри педагогічного партнерства стали наймасовішою моделлю серед апробованих — створено 32 осередки.

📝Оновлений Санітарний регламент для ЗДО

Дитина відвідує центр разом із батьками

Головна особливість центру педагогічного партнерства — обов’язкова участь батьків або одного з них в освітньому процесі.

Такі центри можуть працювати з дітьми від народження до шести-семи років, а з дітьми з особливими освітніми потребами — до семи-восьми років. У пілотних центрах створювали окремі групи для дітей до одного року, від одного до двох років, від двох до трьох років, а також різновікові групи.

Зокрема, у Кривому Розі на базі одного з комунальних ЗДО працював центр, де були діти до одного року. Подібні групи діяли також у Мукачеві та Чернігові.

Центр допомагає адаптувати дитину до дитсадка

У посібнику зазначено, що центр педагогічного партнерства може стати перехідною ланкою для дітей, які ще не готові залишатися в дитсадку без батьків.

Спільне перебування дає дитині можливість поступово звикнути до нового середовища, інших дітей і педагогів, не втрачаючи відчуття безпеки.

Такий формат також може бути корисним для старших дошкільників, які раніше не відвідували ЗДО і готуються до початкової школи.

Педагог — не лише вихователь, а й консультант для родини

У центрах педагогічного партнерства змінюється й роль педагога. Він працює не тільки з дитиною, а й із батьками: спостерігає за розвитком, дає рекомендації, допомагає організувати розвивальні активності вдома та підтримує родину у складних питаннях.

У посібнику наголошено, що педагогічна підтримка батьків може включати консультації, тренінги, семінари, неформальне навчання, а також спілкування з практичним психологом, логопедом чи іншими фахівцями.

У деяких центрах одночасно з вихователем працює практичний психолог, а в окремі дні долучаються музичний керівник і вихователь-методист.

Батьків залучають до освітнього процесу як партнерів

Автори посібника підкреслюють: у центрі педагогічного партнерства батьки не є сторонніми спостерігачами.

Вони можуть брати участь у спільних заняттях та іграх, обговорювати з педагогами потреби дитини, отримувати зворотний зв’язок і впливати на зміст взаємодії.

Партнерство базується на добровільності, рівності сторін, відкритості інформації, повазі до досвіду кожного та орієнтації на інтереси дитини.

Центри можуть підтримати і працюючих батьків

Ще одна особливість моделі — можливість поєднати розвиток дитини з підтримкою дорослих, які працюють.

У посібнику зазначено, що в центрах можуть облаштовувати окремі простори, де батьки можуть дистанційно працювати, поки дитина бере участь в освітніх активностях.

Це робить модель особливо актуальною для родин із маленькими дітьми, які потребують підтримки, але не готові або не можуть віддати дитину до групи повного дня.

Центри можна створювати без будівництва нового ЗДО

Однією з причин поширення моделі стало те, що для її впровадження не обов’язково будувати окреме приміщення.

Центр можна створити на базі чинного закладу освіти, якщо там є вільні приміщення та забезпечені належні безпекові умови.

У посібнику рекомендують розглядати такий формат громадам, де є сім’ї з дітьми, які не охоплені дошкільною освітою, а також батьки, які потребують педагогічної чи психологічної підтримки. Це може бути актуально і для сільської місцевості, де немає окремого ЗДО.

Ваш простір впевненості: актуальні матеріали для керівника

• Коли затвердити оновлений штатний розпис
• Як відсканувати трудові книжки й передати до ПФУ

Головне: переваги та виклики

Під час апробації керівники ЗДО відзначали, що центри допомагають дітям розвивати мовлення, моторику, соціальні навички та емоційний інтелект, а батькам — краще розуміти потреби дитини.

Водночас педагогам доводиться змінювати звичну професійну роль. Замість моделі, де вихователь повністю відповідає за організацію діяльності дитини, з’являється партнерська взаємодія з дорослими.

Серед інших викликів учасники пілотування називали необхідність адаптувати графік занять до потреб родин, організувати простір одночасно для дітей і дорослих та враховувати різний рівень готовності батьків до активної участі.

Утім, саме можливість поєднати розвиток дитини, підтримку сім’ї та поступову адаптацію до дошкільної освіти стала однією з головних переваг цієї моделі. Центри педагогічного партнерства фактично розширюють традиційне уявлення про дитсадок: це вже не лише місце, де перебуває дитина, а простір спільної роботи педагогів і родини.