Як упроваджувати медіаосвіту в школі
Особливо, зараз, коли учні навчаються дистанційно, а вчителі шукають способи, як їх зацікавити.
Медіаосвіта — спосіб розвинути творчі та комунікативні здібності особистості за допомогою і на матеріалі засобів масової комунікації. Та як впроваджувати медіаосвіту в школі? Пропонуємо обрати одну з моделей, а ліпше — поєднати кілька.
Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовищеФакультативний курс
В освітній програмі закладу загальної середньої освіти можуть бути передбачені факультативні курси як варіанти евристичних, ігрових, проблемних, проектних форм медіаосвіти. Під час занять діти отримують додаткові знання з інформатики, риторики, журналістики, тележурналістики, історії кіно, телебачення, театру тощо.
Приклад
Орієнтовні назви факультативних курсів — «Основи проектної діяльності», «Основи риторики», «Основи журналістики», «ЮнПрес», «Юний журналіст» тощо.
Під час занять факультативного курсу учні створюють мультимедійні ресурси як індивідуальні або групові проекти.
![image27](/webpcache/images/stat_pages/about/ZDSH_250.png.webp)
Пам’ятка, щоб вдало завершити навчальний рік. Матеріли для інструктажів з безпеки життєдіяльності перед канікулами. рекомендації щодо надзвичайних ситуацій воєнного характеру. І багато нового у травневому номері журналу «Заступник директора школи»
Приклад
Учасники факультативних занять під керівництвом педагогів:
- випускають шкільні газети;
- готують інформаційні та рекламні буклети;
- створюють мультимедійні презентації;
- створюють анімаційні фільми;
- знімають і монтують відеоролики;
- навчаються фотомистецтва;
- роблять фоторепортажі та організовують фотовиставки.
⚓ Орієнтовна циклограма діяльності для завуча: травень
Позашкільна робота
Педагог інтегрує медіаосвіту під час позашільної роботи дітей. Це гурткова робота, для якої педагоги можуть розробляти програми з освоєння медіапростору. В умовах позашкільної роботи не обмежують форми і методи медіадіяльності.
Інтеграція в навчальні предмети
Цю модель медіаосвіти можна реалізувати не тільки під час уроків інформатики, а й на уроках гуманітарних і точних дисциплін. Такий підхід продукує як практико-орієнтовану медіадіяльність — фото, радіо, анімація — в урочній і позаурочній діяльності, так і аналіз впливу на дитину мультимедіаресурсів.
Приклад
На уроці української мови учні навчаються писати не тільки замітки в газети, а й пости в соціальних мережах або на сайтах. Також вони можуть брати інтерв’ю, анонсувати і висвітлювати події, розповідати про цікаве й важливе — все це універсальні навички.
На уроці інформатики — «розбирають» фотографії, приміром, ознайомлюються з композицією кадру. Або включаються у відеозйомку як оператори, навчаються монтувати, озвучувати, верстати, розрізняти особливості медіатекстів. Закріплюють знання під час відеомонтажу. У такий спосіб діти від написання заміток переходять до створення авторських телесюжетів.
Відтак учні переходять до складнішого творчого процесу — створюють сценарії і знімають ігрові, науково-популярні та документальні фільми.
![image39](/webpcache/images/stat_pages/about/PUZO_250.png.webp)
Заклад отримав гуманітарну допомогу— маєте провести її облік. Підказки експерта допоможуть без помилок оприбуткувати та списати отримані ноутбуки, парти та стільці, господарські товари тощо.
Шкільний медіацентр
Учнів у шкільному медіацентрі ознайомлюють із професійними освітніми медіа. Вони дивляться фільми, телепередачі, їм розповідають про анімацію. Діти вивчають можливості медіа в освітній діяльності та створюють власні медійні продукти.
Сканографія — скановані та оброблені у фоторедакторі зображення на комп’ютері, що займають проміжне місце між фотографією та ілюстрацією. Основна ідея — предмети слід розміщувати на скляній панелі сканера й сканувати так само, як і документи або малюнки. Зображення шляхом сканування — це сканограма.
Мета діяльності медіацентру:
- сформувати комунікативні та інформаційні вміння учня;
- підвищити рівень медіасприйняття.
Медіацентр включає урочну та позаурочну роботу.
Керівник медіацентру взаємодіє з учасниками медіапроектів опосередковано. У медіацентрі старші учні залюбки є кураторами молодших медійників. Так, структура медіацентру об’єднує різні вікові категорії учасників медіапроектів і формує комунікативні навички в учнів різного віку.
Дитячий медіахолдинг
Медіахолдинг працює не на постійні основі, а під час канікул, приміром. Часто педагоги організовують його у пришкільних таборах, під час шкільного медіафоруму. Педагоги планують роботу дитячого медіахолдингу та навчають учнів відповідно до тематичного плану. Старшокласники з досвідом медіадіяльності курують молодших учнів.
Приклад
Дитячий медіахолдинг має різні форми організації, як-от:
- табір юних журналістів;
- літня комп’ютерна школа;
- конкурс прес-служб тощо.
У дитячому медіахолдингу учні мають змогу створювати:
Stop-Motion — це технологія створення відео на основі покадрового фотографування. Знімають певну сцену, потім роблять незначні зміни й знімають ще раз. У такий спосіб досягається ефект руху, який потім слід згрупувати й змонтувати на комп’ютері.
- програми для дитячого телебачення, інтернет-мовлення;
- проекти для тематичних конкурсів;
- освітні відео — ігрові, документальні, науково-популярні, фотофільми, соціальні ролики;
- анімацію — мальовану, комп’ютерну, пісочну, натурну, 3D-анімацію;
- зображення методами сканографії, Stop-Motion;
- радіопрограми;
- фото для друкованих та інтернет-видань, колажі;
- друковані та електронні газети, мультимедійні лонгріди;
- інтернет-ресурси — сайти, блоги, соціальні мережі.
Крім спеціальних умінь і знань, юному медійнику будуть потрібні універсальні компетенції. Він має багато читати, вчитися красиво й правильно говорити, вільно спілкуватися на різні теми, мати широкий світогляд, саморозвиватися, поважати авторське право.
Хоч яку модель медіаосвіти ви обрали, діти більше дізнаються про природу й суспільство, про людину, техніку, науку, культуру своєї країни. А головне — відповідально поводитимуться в інформаційному просторі.