Шкільну форму запровадили за Указом Президента України «Про шкільну форму для учнів середніх закладів освіти» від 12.06.1996 № 417/96.
На виконання указу Кабмін видав постанову «Про запровадження шкільної форми для учнів середніх закладів освіти» від 22.08.1996 № 1004.
Наступного ж року в два етапи запровадили форму:
- у 1–3 (4) класах — з січня
- у 5–11 (12) класах — з вересня.
Тоді ж розробили зразки форми одягу для учнів 1–4-х, 5–9-х і 10-11(12)-х класів.
Справи керівника у жовтні: що проконтролювати
Зауважте!
Досі обидва нормативні документи чинні.
МОН України не наділене повноваженнями ні централізованого виготовлення та закупівлі шкільної форми, ні фінансування її запровадження в закладах освіти.
Шкільна форма у спеціальних законах
Загальноосвітній навчальний заклад у своїй діяльності керується:
- Законом України «Про освіту»
- Законом України «Про загальну середню освіту»
- іншими законодавчими актами.
Відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад школи діють на підставі:
- шкільного статуту
- правил внутрішнього розпорядку.
Питання користуватися чи не користуватися шкільною формою регламентують або в документах, вказаних вище, або ж в інших локальних, як-от:
- опис шкільної форми
- вимоги до одягу, зачіски учнів тощо.
Також у Положенні означені права та обов’язки учасників освітнього процесу, як-то:
|
|
Право обстоювати позицію стосовно шкільної форми
Учасники освітнього процесу мають право як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання (ст. 28 ЗУ «Про освіту»):
- організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти
- захисту своїх прав та інтересів
- організації дозвілля та оздоровлення
- брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти.
Тому батьки учнів закладів загальної середньої освіти мають право долучатися до вирішення організаційних питань стосовно запровадження шкільної форми.
Варто враховувати, що обидві сторони — батьки, як представники прав та інтересів своїх дітей, і шкільна адміністрація — свідомо набули статусу «учасників освітнього процесу», а отже й усвідомлено мають дотримувати взаємних зобов’язань.
