Упродовж навчання в Малій академії наук України (МАН) учні виконують роботи:
- науково-дослідницькі
- експериментальні
- конструкторські
- дослідницько-пошукові
- творчі.
Під час написання робіт вони не лише поглиблюють свої знання, а й набувають досвіду їх написання й оформлення.
Справи керівника у жовтні: що проконтролювати
Особливості захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН
Отримані теоретичні та практичні результати, розробки, проекти, ідеї, відкриття учні захищають на конференціях, семінарах, виставках тощо. Та основним підсумком учнівської діяльності є виконання, оформлення та захист науково-дослідницьких робіт на Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів — членів МАН.
Особливу увагу учні мають приділити підготовці до виступу з доповіддю, адже саме від її ефективності залежатиме успіх захисту.
Наукові та педагогічні керівники мають:
- підготувати учнів до складання і виголошення доповідей
- ознайомити з процедурою захисту, методами, які можна використати, щоб привернути увагу журі конкурсу, опонентів тощо.
Підготовку до захисту науково-дослідницької роботи слід проводити систематично. Насамперед варто діагностувати готовність учня до виголошення доповіді перед публікою. Для цього:
а) залучіть практичного психолога
б) проведіть заняття з учнем щодо поліпшення культури мовлення, формування навичок ораторського мистецтва, ведення дискусії
в) навчіть учнів планувати виступ, вносити до нього корективи, практично застосувати прийоми активізації уваги аудиторії.
У підготовці до виступу в пригоді стануть висновки та поради письменника та соціолога Іржі Томана (Jiří Toman), а також стаття з досвіду участі в МАН «Наукова творчість учнів: проектне навчання на межі дисциплін»
Захист дослідження
Під час захисту роботи певним учнем інші учасники і всі присутні можуть бути його опонентами.
Оцінюючи захист науково-дослідницької роботи учня, журі конкурсу враховує такі аспекти:
- виступ із доповіддю за темою дослідження
- відповіді на поставлені запитання
- участь в обговоренні виступів інших учнів.
Для розкриття теми науково-дослідницької роботи кожному учню надають 7 хв. За цей час йому необхідно:
- розкрити актуальність, мету, завдання, розв’язані для її досягнення
- указати на предмет і об’єкт науково-дослідницької роботи
- повідомити про використані методи дослідження.
Учень має глибоко проаналізувати стан проблеми, яку досліджував, висвітлити отримані результати дослідження, порівнявши їх із попередніми результатами.
Щоб унаочнити результати науково-дослідницької роботи, учень може презентувати їх перед членами журі та аудиторією за допомогою мультимедійної презентації. Перевагами використання презентації під час захисту науково-дослідницької роботи є те, вона дає змогу поєднати різні засоби подання інформації: текстові, графічні, анімаційні, аудіо-, відеоматеріали. При цьому необхідно подбати про якість, інформативність та доцільність дібраних матеріалів, пам’ятаючи, що мультимедійна презентація повинна слугувати ліпшому розкриттю теми, і в жодному разі не обтяжувати й не ускладнювати процес захисту роботи.
Структурування виступу
Оскільки за 7 хв. учень має виголосити 2-2,5 сторінок тексту, надрукованого на аркушах формату А4 (через 1,5 інтервали), варто одразу чітко структурувати виступ.
Елементи й особливості виступу
| Розпочати свій виступ доцільно з шанобливого звернення до журі та аудиторії: «Поважні члени журі, шановні вчителі, учні та всі присутні! Дозвольте запропонувати вам основні результати науково-дослідницької роботи на тему...» Після вітання учень представляє себе, свій заклад освіти, клас або гурток, свого наукового керівника | |
| Відтак переходить до презентації науково-дослідницької роботи. У вступі потрібно зазначити:
| ||
|
| |
| Репрезентуючи результати проведеного дослідження, необхідно продумати, у який спосіб можна аргументувати висловлені тези, проілюструвати певні положення. Також варто добирати для виступу ті схеми, таблиці, малюнки, плакати, слайди, відеоматеріали тощо, що якнайяскравіше висвітлюють зміст науково-дослідницької роботи. Звісно, вони не мають суперечити одне одному Учень має вказати перспективи і шлях подальшого вивчення проблеми | ||
| Висновки мають пов’язувати початок і кінець виступу учня, підсумовувати висловлене, містити чіткі формулювання отриманих результатів у світлі поставлених завдань для досягнення мети дослідження Необхідно звернути увагу на якісні та кількісні показники здобутих результатів, надати рекомендації щодо їх використання | |
Доповідь учня має бути лаконічною, містити прийоми залучення уваги слухачів, як-от:
- риторичні та проблемні запитання
- зіставлення фактів
- цікаві ілюстративні матеріали
- інтонаційні засоби.
Щоб донести до слухачів основні тези дослідження, варто заздалегідь виписати їх на картках і скласти у порядку. Важливо також, щоб під час виступу учень сконцентрував увагу на власному внеску в розв’язання досліджуваної проблеми.
Під час захисту особливого значення набувають темп мовлення та інтонація. Тому в тексті доповіді варто:
- виділити ключові слова
- розставити необхідні паузи.
Заздалегідь учню варто хронометрувати тривалість виступу, тренуватися вдома, щоб вивчити матеріали і вільно викладати результати дослідження, компонуючи усний виступ з наочною презентацією тощо. Успішному виступу сприяє відпрацювання перед дзеркалом власної мови жестів.
Під час виступу учень має дотримуватися правил етикету, бути доброзичливим, ввічливим. Наприкінці доповіді доречно подякувати усім членам журі та аудиторії за увагу.
Дискусія після доповіді
Обов’язковим елементом захисту науково-дослідницької роботи є відповіді учня на запитання журі.
Учня слід заздалегідь підготувати до дискусії після доповіді, щоб не наразитися на ризик звести всі зусилля, докладені задля написання роботи, нанівець. Натомість під час дискусії учень може справити ліпше враження на членів журі та аудиторію, ніж під час самого виступу. Для цього він має вміти вести діалог, оволодіти мистецтвом дискусії, етикою спілкування.
Корисні поради учню
Запитання від членів журі не повинні лякати учня. Педагогічний чи науковий керівник має дати учню кілька корисних, як-от:
- якщо під час дискусії він не зрозумів запитання, то має право попросити членів журі його повторити (здебільшого, вдруге сформульоване запитання є коротшим та зрозумілішим)
- учень може перепитати у членів журі, чи правильно зрозумів запитання, попросити кілька хвилин на роздуми, спершу відповідати на ті запитання, які чітко зрозумів
- якщо відповіді на запитання не знає, то необхідно про це сказати членам журі
- якщо запитання не стосується теми, учень має доброзичливо повідомити про готовність обговорити його після виступу
- важливо давати конкретні, лаконічні й водночас вичерпні відповіді
- позитивне враження про себе під час дискусії учень створить, якщо вчасно подякує за поставлені запитання, відповідатиме, звертаючись до всієї аудиторії, а не лише до того члена журі, який його поставив.
На запитання, які не стосуються теми або докладна відповідь на них потребує значної кількості часу, в учня має бути набір стандартних відповідей, як-от:
- «Цей аспект проблеми не стосується об’єкта дослідження»
- «На жаль, за браком часу не має можливості розглянути це питання, але відповідь на нього розкрито в моїй науково-дослідницькій роботі» тощо.
У будь-якому разі учень має бути готовим навіть «незручні» запитання використовувати з користю, завдяки ним детальніше висвітлити переваги власного дослідження.
Під час захисту науково-дослідницької роботи учні презентують не лише власне дослідження, а й себе, рівень розвитку навичок спілкування з аудиторією, уміння аргументувати свою думку тощо.
Оскільки журі оцінює аргументованість вибору теми з урахуванням власного внеску учня, чіткість і логічність викладення матеріалу, вичерпність відповідей, культуру мовлення, доцільність і вміння використовувати наочний матеріал, брати активну участь у дискусіях, то науковому чи педагогічному керівнику потрібно зважати на це під час підготовки учнів до захисту робіт. Для цього він має сприяти не лише дослідницьким пошукам учнів, а й розвивати в них комунікабельність, формувати навички впевнених доповідачів.
За матеріалами Світлани МУДРИНИЧ,
завідувача відділу методичної роботи Київської Малої академії наук учнівської молоді
Єлизавети МОЇСЕЄНКО,
методиста вищої категорії відділу методичної роботи Київської Малої академії наук учнівської молоді,
ж. «Заступник директора школи»
