Підтримка особистісного здоров'я: акценти
Значення педагогічної практики
Професійні випробування студента педагогічного вузу в дитячому садку є важливою ланкою професійної підготовки. Стажування в ЗДО є ключовим моментом для формування компетенцій майбутнього фахівця.
Педпрактику організовують для студентів на четвертому році навчання, щоб вони мали змогу:
- практично застосувати отримані знання
- організувати освітній процес
- випробувати різні підходи до виконання професійних завдань
- реалізувати творчі проекти.
Основна мета проведення педагогічної практики — формування у студентів професійно значущих якостей особистості педагога дошкільної освіти. Під час «тестової» професійної діяльності практиканти:
- закріплюють теоретичні знання
- формують професійний інтерес
- переконуються в необхідності постійно вдосконалювати свої компетенції, відточувати професійну майстерність.
Корисні статті
Підготовчий період педагогічної практики
Найчастіше вузи направляють на практику у той чи той дитсадок групу студентів кількістю 6-10 осіб — такими мобільними колективами легко управляти і груповому керівнику, і керівнику ДНЗ.
Нарада у ВНЗ
Важливо, щоб практиканти розуміли порядок проходження практики, знали, що вони можуть заздалегідь познайомитися з керівником закладу і навіть з вихованцями в групах.
До початку практики в вузах зазвичай проводять наради, на яких виступає представник деканату, керівники практики, методисти, організатори семінарів і семінарів-практикумів. На цьому етапі студенти отримують:
- рекомендації щодо ведення щоденника педагогічної практики
- методичні матеріали, анкети тощо.
Уряд вніс зміни у Положення про заклад дошкільної освіти. Документ доповнили новим розділом «Зарахування, переведення та відрахування вихованців державних (комунальних) закладів дошкільної освіти в умовах воєнного стану».
Нарада в ЗДО
Наступний етап підготовки — нарада в закладі дошкільної освіти, коли за членами педагогічного колективу закріплюють студентів.
Практикантів ознайомлюють зі змістом навчальних цілей, визначають характер, цілі і завдання, ступінь відповідальності за хід і планування освітньої роботи в закладі.
Так майбутні педагоги отримують позитивну мотивацію до діяльності і можуть переходити безпосередньо до виконання поставлених завдань і заповнення звітної документації.
Керівник ДНЗ має донести до членів педагогічного колективу, що студенти не є кадровими працівниками — спочатку їх потрібно навчити, а потім вимагати виконання педагогічних завдань.
Корисна стаття
Етапи педагогічної практики
Весь період практичної діяльності умовно можна поділити на кілька етапів:
- ознайомчо-адаптаційний
- діагностично-прогностичний
- конструктивно-виконавчий
- підсумковий.
Ознайомчо-адаптаційний період
Триває один-три дні залежно від індивідуальних якостей практикантів. Деякі студенти швидко опановують методи роботи вихователів, легко знайомляться з дітьми, а тому ледь не з перших годин перебування в ДНЗ демонструють свою професійну майстерність.
Під час ознайомчо-адаптаційного періоду практиканти мають ознайомитися з особливостями реалізації освітніх програм та управління дитячим колективом.
Доречно, щоб вихователі-методисти закладів на початку стажування створили методичні куточки з інформацією для практикантів:
- педагогічні розробки
- варіанти моніторингу практики
- графік роботи студентів.
Студенти працюють під контролем вихователів. Раз чи двічі на тиждень за діяльністю практикантів стежить груповий керівник, відображаючи висновки в «Щоденнику спостережень за студентами».
Поступово, в міру оволодіння практичними прийомами та принципами організації роботи педагога ДНЗ, студенти можуть переходити до організації дозвілля дошкільнят — від окремих її видів до управління групою протягом повного робочого дня.
Приміром, у перший день студентові можна запропонувати провести окремі режимні моменти, і лише згодом — усі заняття.
До кінця першого тижня перебування в ДНЗ майбутні вихователі можуть організовувати всі види діяльності дошкільнят.
Діагностично-прогностичний етап
На цьому етапі студенти завершують педагогічну практику в ДНЗ і мають проаналізувати її результати, щоб скласти індивідуальний план професійної практичної діяльності з огляду на освітню програму, застосовувану в закладі дошкільної освіти.
Опісля практиканти конкретизують цілі, завдання та хід практичної діяльності, складаючи тижневі тематичні плани, які затверджує груповий керівник.
Студенти-практиканти вже мають свій щоденник — документ, у якому відображають результати й проблеми професійної діяльності.
Орієнтовна форма щоденника студента-практиканта
Дата | Аналіз педагогічної діяльності | Коментарі керівника |
|
|
|
|
|
|
Конструктивно-виконавчий етап
На цьому етапі студенти:
- працюють як вихователі за своїм проектом педагогічної діяльності
- реалізовують поставлені завдання
- виконують усі професійні функції педагога дошкільної освіти.
Протягом усього часу студенти беруть активну участь у житті педагогічного колективу: у виробничих зборах, професійних конкурсах, концертах, виставах тощо. Вихователі дитсадка мають право залучати практикантів до вдосконалення предметно-розвивального середовища в групах, виготовлення роздаткових матеріалів та інших видів діяльності, спрямованих на вдосконалення освітнього процесу.
Одна з професійних функцій педагога ДНЗ — взаємодія в освітній роботі з сім’єю. Для цього практиканти застосовують різні форми роботи з батьками:
- бесіди
- консультації
- відкриті заняття
- анкетування
- підготовка виставок, стендів.
На останньому тижні студенти проводять залікові види діяльності.
Підсумковий етап
Охоплює останні два дні випробної практичної діяльності. У цей час студенти:
- здійснюють підсумкову діагностику дітей задля виявлення якості реалізованого ними педагогічного проекту
- аналізують результати своєї професійної роботи
- складають звітну документацію, зокрема надають груповому керівнику заповнений щоденник студента педагогічної практики.
В останній день організовують підсумкову нараду, на якій:
- обговорюють діяльність кожного практиканта
- складають характеристики на студентів
- демонструють посібники та ігри, виготовлені студентами
- виставляють попередню оцінку з практики (остаточно її затверджують на засіданні кафедри).
Серед критеріїв оцінювання практичної діяльності студентів:
- рівень сформованості професійно-педагогічних умінь
- професійна компетентність
- прояв професійно значущих якостей
- якість виконання поставлених завдань і видів роботи на практиці
- якість та своєчасність здачі звітної документації.
Звіт з педагогічної практики та інша документація
Після проходження «професійного тестування» в закладі дошкільної освіти студенти зазвичай готують:
- індивідуальний план з відмітками про його виконання
- щоденник практики в дитячому садку
- план освітньої роботи з дошкільнятами
- конспекти залікових видів діяльності
- матеріали роботи з батьками
- звіт з надання допомоги дитсадку (виготовлення наочних посібників, навчальних матеріалів, іграшок, атрибутів до ігор, оформлення приміщень, осередків тощо)
- звіт з педагогічної практики (самоаналіз педагога, самоаналіз професійного становлення, реалізації поставлених завдань; самооцінка виконання різних видів діяльності, позитивних і негативних сторін; пропозиції щодо вдосконалення взаємодії між вузами та дитсадками).
На підсумковій конференції з практики у ВНЗ обговорюють такі питання:
- характеристика діяльності «базового» закладу дошкільної освіти (зокрема щодо матеріально-технічного оснащення)
- облік методів роботи вихователя
- рівень розвитку та особливостей дітей при реалізації проекту педагогічної діяльності студента
- результативність запланованих заходів
- самоаналіз організації різних видів діяльності дошкільнят
- реалізація роботи з батьками
- самооцінка професійно-педагогічних умінь
- участь в житті педагогічного колективу
- надання допомоги в оснащенні освітнього процесу
- успіхи й труднощі при проходженні практики
- пропозиції щодо вдосконалення організації практики.