Сексуальне насильство над дитиною: СКАЧАТИ БУКЛЕТ
Повідомлений – значить озброєний
Якщо не знаєш або не замислюєшся про проблему – це не означає, що її немає.
4 лютого 2020 року у Верховній Раді України була продемонстрована виставка, присвячена захисту дітей від сексуального насильства в інтернеті, мета якої – привернути увагу депутатів та мотивувати їх надати найближчим часом підтримку на появу нових законів у сфері онлайн-захисту дітей чи внесення відповідних змін до існуючих нормативно-правових актів.
У вступній промові на відкритті цього заходу Микола Кулеба – тоді ще уповноважений Президента України з прав дитини, – спираючись на дані першого всеукраїнського онлайн-опитування (2019 р.) дітей і батьків про їхній досвід користування інтернетом, а це 12 000 відповідей, навів вражаючу статистику, отриману внаслідок цієї інформації:
- кожна третя дитина погоджувалась на зустріч із незнайомцем;
- 70% дітей переконані, що знають інтернет краще і більше, ніж батьки, а 67% бачили те, що їх засмучувало – зображення або повідомлення;
- 80% дітей перебувають в інтернеті від години до шести годин, 30% – від трьох до шести годин;
- 25% батьків використовують сервіси моніторингу та фільтрації на пристроях дітей, а 42% опитаних батьків не знають, як це робити.
- 25% опитаних батьків повідомили, що знають, що у дітей були проблеми в онлайн середовищі.
У той же час 85% батьків не знають, куди звернутися при виникнення у дітей проблем в інтернеті. Але обнадіює той факт, що 70% дітей впевнені, що в разі виникнення таких проблем, зможуть звернутися до батьків.
Експонати виставки відображали реальні історії з усього світу – листування дітей зі злочинцями, які змушували їх надсилати інтимні фото та вступати з ними в "доросле" онлайн-листування.
Вистачає таких історій і в Україні. Український фотограф протягом багатьох років створював матеріали із сексуальним насиллям над дітьми 6-16 років. Знайомства починались у соціальних мережах, дівчаткам пропонували зробити фотосесію та стати моделлю. Фактично зйомки були занадто відвертими та насильницькими. Кіберполіція знайшла матеріали, ідентифікувала злочинця та врятувала дітей. Але для цього знадобився тривалий час, а психологічні травми, отримані від «спілкування» з насильником, навіть після терапевтичних психологічних сеансів залишають глибокий слід у житті постраждалих дітей.
Сексуальне насильство над дітьми в інтернеті може бути підготовкою до злочину в офлайн. Так, у 2019р. українська поліція розслідувала справу про зґвалтування двох підлітків, що стало наслідком їх знайомства в Instagram.
Інтернет змінив світ навчання, бізнесу, стосунків. Навіть дитинство стало іншим — вже з раннього віку діти поступово опановують смартфони, які отримують у подарунок від батьків. Але чи про всі ризики, які є в інтернеті, знають батьки, учителі й діти?
Що знати про сексуальне насильство в інтернеті
Почнемо із тлумачення термінів, що характеризують прояви такого насильства.
Кібергрумінг – налагодження довірливих відносин з дитиною з метою подальшого сексуального насильства в інтернеті чи офлайн. Наразі в Україні не вважається (?!) злочином.
Секстинг – це обмін сексуальними повідомленнями - фото чи відео - із використанням засобів зв’язку. Тобто надсилання в месенджерах чи соціальних мережах, чатах онлайн-ігор тощо. Чому діти стають легкою здобиччю при цьому – існує ряд причин:
по-перше, багато з підлітків легковажно вважає це безпечним способом продемонструвати свою сексуальність, отримати «компліменти» у вигляді «лайків».
Небезпека полягає в тому, що в якийсь момент втрачається контроль над надісланим контентом. Адже видалити зображення може бути технічно складно, а інші користувачі можуть зберігати їх та використовувати на власний розсуд;
по-друге, це може бути одним із способів вираження довіри та симпатії до того, кому діти надсилають свої повідомлення. У результаті іноді такі дії продовжуються з примусу або через шантаж. Про це теж треба завжди пам’ятати.
Наразі статистики щодо секстингу в Україні немає. Але на діючу гарячу лінію в 2018 році потрапило понад 2 800 звернень, що стосувались цієї проблеми.
Сексторшен – налагодження довірливих стосунків з дитиною з метою отримання інтимних фото чи відео із подальшим шантажем розповсюдити ці матеріали з метою отримання грошей від дитини чи вимагання більш інтимного матеріалу для продажу. У попередньому прикладі з фотографом дівчинка-підліток, яку шантажували її фотографіями, побоюючись оприлюднення своїх світлин, привела на такі ж зйомки шестилітню сестричку.
Особливістю сексуального насильства над дітьми в інтернеті є те, що матеріали стають публічними і транслюються по всьому світу. А кожен новий перегляд подібного відео – це нове ґвалтування дитини, не кажучи про коментарі та відгуки. Наслідки таких дій – смертельні ризики для дітей, у яких ослаблена і нестійка психіка. Мало того, що це психологічна травма на все життя, яка накладає відбиток на вже дорослу долю людини, але часто, у разі відсутності кваліфікованої допомоги, вчасного виявлення таких випадків, є і причиною дитячих суїцидів.
Досвід боротьби проти сексуального насильства
Це питання залишається серйозною транснаціональною проблемою для більшості країн світу. Багато інституцій, у т. ч. міжнародних, залучено до діяльності із запобігання онлайн - насильству дітей. Одним із світових майданчиків обміну досвідом і вироблення спільних рішень для розв’язання цієї проблеми став Глобальний саміт у Аддис-Абебі (Ефіопія), організований WeProtect у партнерстві з Африканським Союзом і урядом Великої Британії. Там зібралися прем’єр-міністри, міністри, лідери провідних технологічних компаній, представники найбільших міжнародних некомерційних організацій – практично всі світові лідери під одним дахом. Були представники і від Міністерства цифрової трансформації України, бо ж для нашої держави це необхідність. Адже, за даними фонду Internet Watch Foundation, Україна посідає 7-ме місце у світі за розповсюдженням дитячої порнографії у всесвітній мережі, а за даними Інтерполу, український ринок порнографічної продукції оцінюється у 100 млн. доларів на рік.
Проте на рівні держави почали напрацьовуватись конкретні рішення щодо даного питання лише останні 5 років, хоча вона з 2012 року є стороною Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротська конвенція). Але ми суттєво відстаємо від того, що є в інших країнах – в Австралії, Британії, США. І до війни вже були зроблені перші кроки.
У січні 2020 року у тестовому режимі запущена національна онлайн-платформа з цифрової грамотності — «Дія. Цифрова освіта», на якій можна пройти безкоштовні курси, орієнтовані на різні цільові аудиторії — вчителів, лікарів, батьків, людей поважного віку тощо. Зокрема, для батьків функціонувув курс «Онлайн-безпека дітей».
Нині ми протидіємо російській агресії не лише на полі бою, а й в онлайн-просторі. В особливій небезпеці діти, яких вороги намагаються використовувати в своїх цілях. Діти не завжди усвідомлюють загрозу і розуміють свою відповідальність за такі дії. Тож у школі важливо проводити відповідну роз’яснювальну роботу. Як – розказуємо у вебінарі
Розроблена «Національна стратегія захисту дітей у цифровому середовищі до 2025 року».
На сайті https://stop-sexting.in.ua/send/ запрацював портал повідомлень про матеріали, що зображують сексуальне насильство над дітьми. Ці повідомлення допомагають захистити дітей та не допустити подальшої сексуальної експлуатації. Видалення матеріалів, які зображують сексуальне насильство над дітьми для зменшення повторної травматизації постраждалих є важливим кроком. Із надсиланням інтимних фото розпочинаються перші загрози. Дитина думає, що надсилає фото однолітку інтернет-другу, якого не бачила офлайн. Тим часом по той бік екрана можуть ховатися злочинці, які у соціальних мережах чи онлайн-іграх вдають із себе підлітків. Крім того, такі фото можуть використовувати й однолітки для кібербулінгу. Важливо пам’ятати: контент, який потрапляє в інтернет, майже неможливо видалити, а отже, такі фото та відео можуть переслідувати дитину і через багато років.
Що робити, якщо дитина надіслала оголені фото?
1. Дитина, яка зіштовхнулася з онлайн-ризиком, потребує підтримки без осуду чи критики. Обов’язково подякуйте їй за довіру та підтримайте.
2. Для збереження доказів дитина має зробити скрін листування, де видно, кому і коли були надіслані матеріали. Це потрібно зробити до того, як вжито заходів для видалення таких матеріалів, адже скріни стануть доказами у кримінальному процесі.
3. Прибрати фото- чи відеоматеріали з мережі доволі непросто і важливо зупинити поширення такого контенту через видалення зображень: у діалогах дитини; у хмаросховищах, на пристроях, у діалогах та групах; у соціальних мережах через звернення до адміністрації ресурсу.
Запущені гарячі лінії (так звані «телефони довіри») для психологічної підтримки жертв насильства. Їх можна знайти на сайті. Зокрема, для молоді і дітей функціонує Національна гаряча лінія 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 111 (з мобільного). Там можна анонімно отримати підтримку і поради щодо проблем в особистих стосунках, булінгу, непорозумінь з батьками, насильства чи жорсткого поводження. Крім того, дорослі можуть проконсультуватися з психологами, юристами та соціальними працівниками щодо випадків порушення прав дитини.
Як обговорювати проблему сексуального насильства
Навесні 2021 року були оприлюднені дані дослідження, проведеного МБО «Служба порятунку дітей» у партнерстві з Офісом дитячого омбудсмена, які показали, що впродовж останнього року майже 25% дітей потрапляли в ситуації, пов’язані з сексуальним насильством чи експлуатацією в інтернеті. Тобто, кожна п’ята дитина отримувала через інтернет пропозиції відправити свою відверту фотографію. Незнайомі люди напрошуються у друзі. Часто діти не бачать своїх онлайн-співрозмовників, не знають, як поводитися з ними. Все це вимагає роз’яснювальної роботи, як серед дітей, так і серед педагогів. Не всі батьки, вчителі підготовлені до сприйняття такої інформації. Про це говорить і факт бурхливої реакції з боку дорослих на введення в школі предмета «Статеве виховання». Але, як бачимо, у наш час це стає необхідністю, однією з умов безпеки. Сексуальна освіта – це шлях до подолання сексуального насильства над дітьми. Отже, говорити з дітьми про сексуальне насильство в інтернеті потрібно. Адже першим кроком постраждалої дитини буде звернення за допомогою до когось, кому вона довіряє, наприклад, до батьків, близького члена сім’ї чи іншого дорослого, якому вона довіряє; у школі - до психолога, спортивного тренера чи улюбленого вчителя.
Рекомендації щодо проведення розмови з дітьми про сексуальне насильство онлайн
Якщо це сталося
- Вмійте вислухати. Чому він/вона не хоче повідомити про те, що він/вона зазнає кібербулінгу? Як вони почуваються? Скажіть їм, що вони не зобов’язані офіційно повідомляти про те, що відбувається, але важливо поговорити з кимось, хто може допомогти.
- Пам’ятайте: дитина відчуває себе незахищеною. Будьте добрими до неї. Допоможіть їй продумати, що вона може сказати і кому. Пропонуйте піти з нею, якщо вона вирішить повідомити про булінг чи шантаж. Найголовніше, нагадайте їй, що ви підтримуєте і хочете допомогти.
- Спілкування має бути невимушеним, а не проходити як моралізаторство чи лекція. В інтимній атмосфері, без присутності чужих людей. Щоб дитина відчувала себе комфортно і безпечно. Не обов’язково у шкільному приміщенні. Це може бути під час прогулянки парком, за кавою, в автомобілі , тощо.
- Ви маєте підготуватися до цієї розмови, адже дитині важко буде сформулювати те, що сталося, важко розпочати таку розмову. Тоді ви мусите взяти ініціативу в свої руки. А для цього ознайомтесь з додатками, якими користуються діти, щоб мати уявлення про факт бесіди, з навчальними ресурсами, які підкажуть вам, як діяти і вести розмову
- При розмові уникайте важких формулювань. У пригніченому стані литина навряд чи буде розмірковувати над їх змістом. Складні теми обговорюйте просто. Добирайте аналогії з дитячого досвіду. Проте не уникайте таких слів як порнографія, сексуальність, молодіжного сленгу. Це наблизить дитину до розуміння, що ви орієнтуєтесь у її проблемах. Особливо, якщо ви розмовляєте зі старшими підлітками. Вони повинні побачити у вас друга, але з більшим життєвим досвідом, який знає, як можна вийти зі скрутної ситуації. Тон розмови має бути товариським, але не фамільярним.
- Уникайте звинувачень, категоричних суджень. Покажіть, що кожна людина має право на помилку. І головне у такій ситуації – шукати вихід і не здаватися ( притча про дві жаби і глечик з водою), не боятися звернутись за допомогою і зробити правильні висновки з того, що сталося
Важливо! Якщо нічого не робити, людині ( а тим більше, підлітку) може здаватися, що всі налаштовані проти нього або що всім байдуже. Ваші слова підтримки можуть мати вирішальне значення.
Люди, які стали жертвами будь-якої форми насильства, включаючи кібербулінг, мають право на справедливість та притягнення кривдника до відповідальності.
Куди можна звернутись за допомогою
- Гаряча лінія для жертв домашнього насильства
15-47 (з мобільного чи стаціонарного телефону)
Гаряча лінія працює на базі Урядового контактного центру, аби надавати психологічну допомогу потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам і дітям. Сервіс доступний цілодобово. Дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними та конфіденційними.
- Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації
0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного телефону) або
116 123 (з мобільного)
Громадська міжнародна правозахисна організація Ла Страда-Україна надає безкоштовну, цілодобову та анонімну допомогу тим, хто піддається фізичному, психологічному, сексуальному чи економічному насильству. Постраждалі можуть отримати психологічну підтримку та консультації щодо того, як знайти безпечний вихід із складної ситуації.
Консультації можна також отримати онлайн:
Skype: @lastrada-ukraine
Facebook: @lastradaukraine
Telegram: @NHL116123
Email: [email protected]
- Національна гаряча лінія для дітей та молоді
0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного телефону) або
116 111 (з мобільного)
Консультації можна також отримати онлайн:
Instagram: @childhotline_ua
Facebook: @childhotline.ukraine
Telegram: @CHL116111
- Безоплатна правова допомога
0 800 213 103 (зі стаціонарних та мобільних телефонів)
Дорослі та діти постраждалі від домашнього насильства, люди, які опинилися у складних життєвих обставинах, люди з інвалідністю чи малозабезпечені сім'ї, внутрішньо переміщені особи, учасники бойових дій можуть безоплатно отримати правову інформацію, консультації і роз’яснення з правових питань, допомогу зі складення заяв, скарг, інших документів правового характеру (крім процесуальних), а також допомоги у доступі до вторинної правової допомоги та медіації.
- Урядова консультаційна лінія х питань безпеки дітей в інтернеті
15-45*3
Лінія створена із метою підвищення рівня обізнаності дітей, батьків та осіб, що їх замінюють, а також спеціалістів, які працюють у контакті із дітьми щодо попередження та реагування на ризики, із якими діти можуть зіткнутися в Інтернеті. Також дорослі можуть отримати кваліфіковані консультації щодо особливостей технічних налаштувань додатків, якими діти користуються в цифровому середовищі. Орієнтована, в першу чергу, на дітей, які зіштовхнулись із проблемами онлайн, та на дорослих, чиї діти мають проблеми в мережі Інтернет. Проте зателефонувати та отримати консультацію може кожен, хто цікавиться питаннями захищеності дитини в Інтернеті.
- Громадська організація
- Платформа Teenergizer
Teenergizer — це рух, який об’єднав підлітків з регіону Східної Європи та Центральної Азії. На платформі можна отримати психологічну підтримку у разі дискримінації у всіх його проявах, включаючи сферу ВІЛ. Унікальність Teenergizer у тому, що проекти для підлітків придумують та втілюють самі підлітки. Для підлітків 12 - 18 років.
