консультант Центру професійного розвитку педагогічних працівників Миколаївської міської ради, старший викладач кафедри теорії й методики початкової та дошкільної освіти МОІППО
Скористайтеся методичними порадами щодо системи занять з розвитку мовлення дошкільників, щоб вони були ефективними, змістовними і цікавими
Розвиток мовлення для дошкільнят — основа інтелектуального розвитку. «Мовлення дитини» — один із семи освітніх напрямів, виокремлених у Державному стандарті дошкільної освіти. Він визначає три компетентності, які в процесі різноманітної діяльності мають формуватися у дитини: мовленнєва, комунікативна, художньо-мовленнєва.
Розвиток мовлення — це спеціально організований, тривалий процес, протягом якого дитина опановує правильну вимову звуків, збагачує словник, точно та правильно вживає слова, словосполучення, речення, навчається діалогу та монологу. Саме цілеспрямований розвиток мовлення дітей сприяє здатності продукувати свої звернення, думки, враження тощо у будь-яких формах мовленнєвого висловлювання за допомогою вербальних і невербальних засобів.
Реалізація мовленнєвих завдань, визначених у Державному стандарті дошкільної освіти та чинних освітніх програмах, відбувається у різних видах та формах організації освітньої діяльності дітей раннього і дошкільного віку.
Форма навчання — це спеціально організована діяльність вихователя і дітей, що відбувається в установленому порядку та в певному режимі й залежить від:
кількості тих, кого навчають — індивідуальна, групова, колективна, фронтальна;
часу — коли навчають;
місця й порядку навчання.
Розвиток мовлення дітей у дошкільному закладі здійснюється за двома формами — на організованих заняттях і в повсякденному житті.
До основних видів освітньої діяльності з розвитку мовлення дітей у повсякденному житті належать:
дидактичні ігри та вправи з розвитку мовлення;
мовленнєві ігрові ситуації;
слухання літературних творів та бесіди за їх змістом;
розмови, бесіди та полілоги тематичні;
театральна діяльність — інсценування, декламування віршів;
Порушення мовлення в дітей: що має знати виховательПоказники розвитку мовлення дитини орієнтовні. Кожна дитина має індивідуальні психічні та фізичні особливості. Тому не поспішайте робити висновки на підставі незначних відхилень від загальновстановлених норм.
У кожному дитячому садку є вихованці, які мають порушення мовлення. Проте не в кожному з них є вчитель-логопед, який організує корекційну роботу. Поміркуймо, що слід взяти до уваги вихователю, аби вчасно виявити порушення мовлення в дитини та надати їй необхідну допомогу
Інформація, яку отримують діти з різних джерел і часто в мовчазному сприйманні або в агресивному звуковому середовищі, збільшилася багаторазово. Тому навчання дітей мови потребує від педагогів особливої уваги. Також знаємо, що мовленнєві уміння, які потрібні дітям для спілкування та подальшого позитивного відчуття себе у шкільному навчанні, важко сформувати поза спеціально організованими заняттями. Серед цих умінь виділяємо:
інтонаційну виразність, темп, силу голосу,
використання у мовленні порівнянь, означень,
утворення ступенів порівняння прикметників,
засвоєння узгодженості слів у реченнях різних конструкцій,
уміння складати сюжетну розповідь та ін.
Планування занять з розвитку мовлення: що враховуємо
Цілепокладальною діяльністю педагога з розвитку мовлення дошкільників є планування спеціальних занять з розвитку мовлення як організованого, планомірного, систематичного, цілеспрямованого процесу:
формування розмовного (діалогового) та монологічного мовлення,
розвиток словника та граматичної правильності мовлення,
виховання звукової культури мовлення.
Під час планування занять з розвитку мовлення педагог має враховувати:
зміст освітніх завдань мовленнєвого розвитку в кожній віковій групі відповідно до обраних педагогами чинних програм;
пізнавальну тему тижня, яка започатковується на заняттях з ознайомлення з навколишнім світом (соціумом) і природою;
На занятті з розвитку мовлення використовуємо відповідний лексичний та пізнавальний матеріал, з яким діяли діти. Це сприяє активізації та розширенню у мовленні дітей словника відповідно до тем тижня, здатності продукувати свої звернення, думки, враження відповідно до теми тощо.
методику розвитку мовлення, за якою проводитимуться заняття;
Ми послуговуємося методиками Алли Богуш, Наталії Гавриш, Катерини Крутій, Олександри Білан
вид заняття — комплексне або тематичне;
Основні структурні частини заняття з розвитку мовлення:
звукова культура мовлення,
словникова робота,
граматична правильність мовлення,
зв’язне діалогічне і монологічне мовлення.
Види занять із розвитку мовлення
Комплексне заняття з розвитку мовлення
Відповідно до методики Алли Богуш комплексне заняття з розвитку мовлення — це заняття, що складається із трьох самостійних частин, кожна з яких присвячена одному з розділів мовленнєвого розвитку: зв'язне мовлення (планується на кожному комплексному занятті), словник (або граматика), звукова культура мовлення (або словник).
Ураховуючи рівень підготовки дітей, педагог самостійно визначає, який розділ буде розглядати з ними першим. В окремих випадках доцільно розпочинати заняття з роботи над словником чи граматичною правильністю мовлення, а потім переходити до розв’язання завдань з розвитку зв’язного мовлення, які є обов’язковими елементами комплексних занять. Робота над звуковою культурою мовлення зазвичай є третьою частиною заняття, але у педагога завжди є право враховувати певну змістову логіку й ця частина може бути першою. Заплануйте комплексні мовленнєві заняття тричі на місяць.
Тематичне заняття з розвитку мовлення присвячують реалізації завдань з одного мовного розділу. Їх проводять один раз на місяць. Тематичне заняття, присвячене розв’язанню завдань зв’язного мовлення, зазвичай за потреби планують тільки у старшій віковій групі.
За потреби педагог може визначити у меті виховне завдання. Але спрямування має бути на розвиток у дітей емоційного-ціннісного ставлення до культури мовлення й всього, що стосується мови, літературного мистецтва, культури комунікації.
Зауважте! Завдання з розвитку мовлення може бути включене у мету інтегрованого заняття, що спрямоване на узагальнення у дітей уявлення про певний об'єкт, предмет або явище — наприклад, «Наші друзі», «Домівка», «Добро». У такому разі важливо помірковано підійти до вибору прийомів щодо мовленнєвого розвитку дітей у контексті теми.
Заняття з розвитку мовлення: планування
Заняття з розвитку мовлення відповідно до орієнтовного розподілу освітніх занять на тиждень доцільно планувати у середу або четвер. Завдання для відпрацювання мовленнєвого матеріалу будувати на лексичному та пізнавальному змісті заняття з ознайомлення із природою чи ознайомлення з навколишнім світом, яке планують на понеділок чи вівторок відповідно до однієї із двох пізнавальних тем тижня.
Тема заняття з розвитку мовлення не має дублювати тему тижня, а має формулюватися відповідно до змісту мовленнєвих завдань. Наприклад:
«Складання сюжетної розповіді за картиною …»
«Опис іграшки»
«Розповідання казки про …»
«Переказ потішки… та бесіда за її змістом».
Можна визначати тему заняття з розвитку мовлення відповідно до сюжетної лінії, завдяки якій розв’язуватимуть мовленнєві завдання, наприклад:
«Назвемо лагідно тварин»
«Чарівні слова»
«Наші друзі До, Від, Біля»
«Складемо історії на допомогу весні»
«Розповімо про мандри Космосом».
Пам’ятаємо, що тему комплексного мовленнєвого заняття варто формулювати за змістом завдання зі зв’язного мовлення, а саме, які мовленнєві навички будуть розвиватися: переказ, розповідь, опис, повідомлення чи міркування.
Сьогодні в арсеналі педагога наявні різноманітні засоби, що сприяють ефективній реалізації завдань освітніх програм з розвитку мовлення, як-от:
навчати дітей складанню описових розповідей;
вправляти у запам’ятовуванні літературних творів, зокрема віршів;
накопичувати та активізовувати словник;
регулювати процеси уваги, сприйняття, зацікавленості.
Назвемо кілька засобів для цікавих занять з розвитку мовлення дітей: кубики історій, мнемотаблиці, синквейн, кола Ейлера, асоціативні картки, коректурні таблиці, посібники для роботи з літературними творами. Їх можна використовувати як під час занять з розвитку мовлення, так і в інших видах діяльності з дітьми.
Методики, пропоновані українськими науковицями, увібрали в себе ефективний потенціал методів і прийомів, а також враховують можливість застосування в межах методик новітніх підходів та технологій, що пропонуються в професійних джерелах.
