Нова редакція Типового навчального плану для старшої школи

МОН України виклало в новій редакції Типові навчальні плани для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

Типові навчальні плани для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затв. наказом Міністерства освіти і науки України від 11.07.2017 № 995. Їх нову редакцію затверджено наказом від 24.11.2017 № 1541, але 20.04.2018 затверджено Типові освітні програми.

Про зміну Типових навчальних планів Міністерство прийняло рішення під час засідання Колегії 28.09.2017 (протокол № 7/2-2).

Що у Типовому навчальному плані

Типовий навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затв. постановою КМУ від 23.11.2011 № 1392, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року.

Типовий навчальний план:

  • містить загальний обсяг навчального навантаження
  • тижневі години на вивчення:
    • базових предметів
    • вибірково-обов’язкових предметів
    • профільних предметів
    • спеціальних курсів
  • передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

Закладам загальної середньої освіти для складання власного навчального плану запропоновано два варіанти організації освітнього процесу:

Таблиця 1

Типовий навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти (з експериментальними інтегрованими курсами)

► Містить перелік базових предметів з експериментальними інтегрованими курсами («Історія: Україна і світ», «Природничі науки»)

Таблиця 2

Типовий навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти

► Містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів

До базових предметів належать:

  • «Українська мова»
  • «Українська література»
  • «Зарубіжна література»
  • «Іноземна мова»
  • «Історія: Україна і світ» (у другому варіанті передбачено вивчення окремих предметів: «Історія України» , «Всесвітня історія»)
  • «Громадянська освіта»
  • «Математика»
  • « Природничі науки» (у другому варіанті передбачено вивчення окремих природничих дисциплін: «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», « Хімія», «Географія»)
  • «Фізична культура»
  • «Захист Вітчизни».

В обох варіантах зазначено мінімальну кількість тижневих годин на вивчення базових предметів.

Модульний принцип

Реалізувати за модульним принципом можна зміст базового предмета «Математика» у навчальному курсі, що включає:

  • алгебру
  • початки аналізу
  • геометрію
  • комбінаторику
  • математичну статистику тощо.

Також за модульним принципом можна реалізувати і зміст базового предмета «Фізика і астрономія».

Розподіл годин встановлено навчальною програмою.

Вибірково-обов’язкові предмети

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами:

  • «Інформатика»
  • «Технології»
  • «Мистецтво».

Із запропонованого переліку учень має обрати два предмети:

  • один — у 10-му класі, інший — в 11-му класі
  • або одночасно два предмети в 10–11-х класах (у такому разі години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети діляться між двома обраними предметами).

Зауважте!

Заклади освіти, складаючи навчальний план, можуть комбінувати перелік предметів з обох запропонованих варіантів

Наприклад

У класах суспільно-гуманітарного спрямування вивчати не інтегрований курс «Природничі науки», а окремі предмети природничого циклу

Що в державному стандарті базової освіти

Профільне спрямування

Частину навчальних годин обох варіантів навчальних планів призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі.

Профіль навчання формує заклад освіти з огляду на можливості забезпечити якісну його реалізацію.

Зміст профілю навчання реалізують завдяки системі предметів і курсів:

  • базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчають на рівні стандарту
  • профільні предмети, що вивчають на профільному рівні
  • курси за вибором, до яких належать спеціальні та факультативні курси.

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає заклад, ураховуючи:

  • освітні потреби учнів
  • регіональні особливості
  • кадрове забезпечення
  • матеріально-технічну базу тощо.

Складаючи власний навчальний план, заклад освіти має врахувати, що:

  • профіль навчання передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей
  • кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених Типовим навчальним планом на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети
  • у разі залишку навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, заклад освіти може використовувати їх для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів, для вивчення спеціальних і факультативних курсів.

⇒ Вимоги до пояснювальної записки робочого навчального плану

Спеціальні курси:

  • відображають разом із профільними предметами специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність
  • призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних (а за потреби і непрофільних) предметів
  • можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені да навчальних програм, знайомити учнів із галузями знань, не представленими в змісті навчальних предметів, але орієнтованими на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю навчання тощо.

Тематику та зміст таких курсів можуть розробляти вчителі і використовувати їх в освітньому процесі після погодження в установленому порядку.

Заклад освіти може також обирати відповідний курс із уже розроблених і рекомендованих/схвалених для використання.

Спецкурси реалізовують одним зі способів:

  • за рахунок годин, передбачених планом для профільних предметів і спеціальних курсів (таблиця 1)
  • за рахунок додаткових годин (таблиця 2).

Факультативні курси

Факультативні курси є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб старшокласників у галузях, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання.

Наприклад

Учні, які навчаються за профілем природничого спрямування, можуть удосконалювати свої знання з української або іноземної мови, а учні, які здобувають освіту за певним суспільно-гуманітарним профілем, можуть розширювати свою компетентність у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, опановуючи відповідний факультативний курс.

Факультативні курси реалізовують за рахунок додаткових годин, передбачених планом.

Заклади освіти під час складання навчальних планів можуть збільшувати кількість годин на вивчення базових або профільних предметів за рахунок додаткових годин.

Щоб уникнути одногодинного тижневого вивчення певного предмета або курсу, заклад освіти може планувати його вивчення концентровано — протягом чверті, семестру, навчального року.

Вебінар ВМДЗ

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді