Робота з дітьми з розладами аутичного спектра в дитячому садку

У групі «особлива» дитина: як налагодити взаємодію

Розлади аутичного спектра (РАС) — порушення психічного розвитку, що характеризується вираженим дефіцитом соціальної взаємодії, здатності до спілкування та пізнання довкілля, втратою інтересу до реальності.

До РАС належать:

• аутизм
• інфантильний аутизм
• дитячий аутизм
• аутистичний розлад
• синдром Каннера
• синдром Аспергера
• нетиповий аутизм.

Характерні прояви розладів аутичного спектра

Найхарактернішими проявами розладів аутичного спектра є такі:

• дитина уникає емоційних контактів з іншими людьми, навіть із близькими. Вона не здатна до комунікації, соціальної взаємодії з дорослими та однолітками. Оточенню дуже складно привернути її увагу. Така дитина уникає контакту очима, не здатна виразити свій емоційний стан та зрозуміти емоційний стан інших
• у неї спостерігається затримка у розвитку мовлення. Дитина може повторювати лише окремі звуки, прості слова, почуті від дорослих
• для дитини характерна схильність до стереотипних самостимулювальних дій (розгойдування всім тілом, викладання предметів акуратними рядами, повторення певного звука або слова тощо)
• така дитина виявляє спротив до найменших змін в організації її життя. Для неї характерні афективні спалахи, прояви агресії. Особливо в незнайомій ситуації, коли щось не виходить, або порушується звичний для неї порядок речей, дій
• у дитини обмежені або відсутні навички самообслуговування
• дитина з РАС переважно не використовує предмети за їх прямим призначенням, не грається з іграшками, як звичайні діти.

Комплексний підхід щодо організації роботи з дітьми з РАС

Недостатня кількість інформації, спеціальної літератури, неналежна підготовка фахівців для роботи з дітьми з РАС ускладнює процес взаємодії з ними у закладі дошкільної освіти. Коли така дитина за рішенням психолого-медико-педагогічної комісії потрапляє до дитячого садка, то це є стресом не лише для неї та її батьків, а й для фахівців дитячого садка. Особливо, якщо раніше вони не мали досвіду безпосередньої роботи з дітьми з розладами аутичного спектра.

Найважливішою умовою в такому випадку є тісний зв’язок цілої команди фахівців дошкільного навчального закладу:

• вихователя-методиста
• практичного психолога
• вчителя-дефектолога
• вчителя-логопеда
• вихователя
• асистента вихователя
• музичного керівника
• інструктора з фізкультури.

У кожного з них є свої завдання та цілі в роботі з дитиною з РАС. Утім, важливо, аби педагогічні працівники різних фахів підтримували постійну взаємодію. Допоможе в цьому співпраця під час засідань психолого-медико-педагогічного консиліуму дитячого садка. Засідання психолого-медико-педагогічного консиліуму реалізують комплексний, мультидисциплінарний підхід щодо забезпечення розвитку дітей дошкільного віку. Під час засідань фахівці:

• обмінюються власними спостереженнями, думками, результатами роботи з дитиною
• визначають цілі та завдання роботи
• розв’язують найгостріші питання
• складають індивідуальні програми роботи з кожною дитиною
• розподіляють час та завдання.

Освітній стартап — нова форма методичної роботи

Практичні рекомендації, щоб швидко опанувати тонкощі організації роботи педагогів над освітніми стартапами вдитячому садку.

СКОРИСТАТИСЯ ПОРАДАМИ

Для фахівців у роботі з дитиною з РАС можуть бути визначені такі завдання:

Вивчення динаміки розвитку

Для того щоб мати змогу відстежувати динаміку розвитку дитини, з’ясувати її індивідуальні особливості, скласти психологічний портрет, у дошкільному закладі, введіть зошит або картку фіксації результатів роботи та спостережень за поведінкою дитини, де кожен фахівець фіксує свої спостереження, результати роботи з дитиною. Зокрема, у картці зазначають таку інформацію:

• дата
• форма діяльності — заняття, режимні моменти тощо
• поведінкові прояви дитини з описом ситуації, якою вони були зумовлені
• прізвище та посада фахівця, який проводив роботу з дитиною.

У разі організованого спостереження за дитиною іншим фахівцем — це також вкажіть у картці та зафіксуйте висновки з посиланням на протокол спостереження.

Аналізування картки спостережень дає змогу:

• побачити динаміку розвитку дитини
• з’ясувати, чого вдається досягти, а чого ні
• визначити, на що дитина реагує позитивно, що ігнорує, а що викликає в неї негативні емоції тощо
• намітити орієнтири подальшої корекційно-розвивальної роботи.

Така аналітична робота забезпечить індивідуальний підхід до дитини з РАС, створить сприятливі умови для її перебування в закладі дошкільної освіти. Незважаючи на діагноз, кожна дитина — індивідуальна. І те, що позитивно сприймає одна дитина, інша не сприймає та ігнорує чи виявляє різкий спротив.

Особливості організації окремих аспектів розвивальної роботи з дітьми з РАС

Організація розвивальної роботи з кожною дитиною з РАС є індивідуальною. Проте можна виділити окремі аспекти:

• адаптація дитини до дитячого садка
• врахування специфіки психічного розвитку
• робота дитини в мікрогрупі дітей з нормативним розвитком
• психотерапевтичні методи і правила роботи.

Розгляньмо їх докладніше.

Адаптація дитини до дошкільного закладу

Перший етап у роботі з дитиною з РАС — це її адаптація до дошкільного навчального закладу, поступове налагодження контакту з дорослими. Дайте дитині звикнути до нових умов, середовища, соціального оточення.

Взаємодію з різними фахівцями організовуйте через взаємодію з тим, кого дитина з РАС виділяє з поміж інших і ставиться прихильніше:

• дозволяє доторкнутися до себе
• адекватно реагує на його прохання
• сама приходить із запитаннями чи звертається по допомогу.

Не залучайте дитину до інтенсивної роботи з усіма фахівцями з перших днів. Спочатку вона має поступово звикнути не лише до нових людей, а й до нового приміщення.

Вводьте дитину до нових приміщень дитячого садка, наприклад до кабінету практичного психолога чи вчителя-дефектолога, обережно і поступово. Якщо вона виказує незадоволення виходом за межі групового приміщення —забезпечте умови для розвивальної роботи з нею в групі.

Лише після адаптаційного етапу розпочинайте роботу відповідно до індивідуальної програми.

Врахування специфіки психічного розвитку

Для початку сформуйте в неї навички самообслуговування:

• миття рук
• одягання-роздягання
• приймання їжі
• користування столовими приборами
• уміння використовувати предмети найближчого оточення за призначенням
• розуміння призначення приміщень (ігрова кімната — для ігор, спальня — для відпочинку тощо).

Можете застосовувати орієнтири для дитини у вигляді фотографій, піктограм, інших позначок. Багато хто з дітей залюбки розглядають фотографії, на яких зображені інші люди.

Використовуйте дидактичні іграшки:

• мозаїки
• шнурівки
• конструктори
• пірамідки
• розвивальні вкладки — об’ємні багатогранники (здебільшого куби) з отворами для геометричних фігур, силуетів тварин тощо
• посібники Монтессорі
• іграшки для формування в дитини вміння застібати-розстібати блискавки, ґудзики, інші застібки тощо.

Робота в мікрогрупі дітей з нормативним розвитком

Наступним етапом у роботі з дитиною з РАС може бути залучення її до роботи в мікрогрупі дітей з нормативним розвитком, під час якої усіляко сприяти взаємодії дитини з однолітками.

Залучати її до спільних прогулянок із групою дітей. Активну участь у цьому мають брати батьки дитини, які зазвичай є її супроводжувальними особами в закладі дошкільної освіти. Перебуваючи постійно поруч, вони можуть залучати дитину до взаємодії з однолітками — пропонувати, наприклад, поділитись іграшкою, попросити погратися чужою іграшкою тощо.

Арт-терапевтичні методи і правила роботи

У роботі з дітьми з РАС використовуйте різноманітні арт-терапевтичні методи:

• піскова терапія
• ізотерапія
• музикотерапія
• ігри з водою, якщо дитина реагує на них прихильно.

Вони сприятимуть заспокоєнню, зняттю психом’язового напруження, налагодженню взаємодії.

Дотримуйтеся таких правил:

• ураховуйте те, що діти з РАС можуть відмовитися виконувати завдання або ігнорувати запропоновані їм види діяльності. Підходьте гнучко до організації та проведення корекційних занять
• коментуйте всі дії під час заняття з тим рівнем емоційності, який є прийнятним для дитини, контролюйте силу свого голосу, уникайте різких рухів
• зберігайте спокій у будь-яких проявах неадекватної, агресивної поведінки дитини
• аналізуйте та намагайтеся зрозуміти різні емоційні реакції, прояви поведінки дитини
• повторюйте стереотипні дії, що сприятиме налагодженню взаємодії між дорослим і дитиною
• пам’ятайте, що робота з дитиною з РАС є довготривалою і потребує терпіння, докладання чималих зусиль та енергії.

Взаємодія з батьками як запорука ефективності корекційної роботи з дитиною з РАС

Особливим аспектом організації роботи фахівців дошкільного навчального закладу, спрямованої на розвиток дитини з РАС, є взаємодія з її батьками. Адже досить часто вони виявляються неготовими сприйняти діагноз своєї дитини. А тому витрачають багато часу, щоб спростувати його, соромляться, комплексують стосовно цього. Зрештою, намагаються приховати певну інформацію про особливості поведінки дитини, перебільшують її вміння та знання.

Бажаючи щоб дитина не відрізнялась від інших дітей її віку, іноді батьки намагаються будь-якими способами «втиснути» її в загальноприйняті суспільні межі, що неможливо у випадку дитини з РАС. З іншого боку, батьки зазвичай чекають швидких та високих результатів від роботи фахівців з дитиною. А не помічаючи їх, впадають у відчай, намагаються звинуватити педагогів у непрофесіоналізмі. Підтримуйте постійний зв’язок з батьками, надавайте їм емоційну підтримку, ведіть просвітницьку роботу. Найважливіше — не порівнювати свою дитину з іншими, а орієнтуватися на її індивідуальну динаміку розвитку.

Важливо, аби батьки розуміли, що крик, плач, негативізм, агресія є нормальними проявами для дитини з РАС, особливо в незнайомій, стресовій ситуації.

Окрім того, під час спілкування з батьками виявіть окремі індивідуальні особливості дитини, ураховуючи які, буде легше налагодити контакт та взаємодію з дитиною, створити необхідні умови для її комфортного перебування у дитячому садку. Цю інформацію можна з’ясувати в ході бесіди з батьками або запропонувати їм заповнити спеціальну анкету. Запитання анкети можуть бути такими:

• Яка улюблена іграшка Вашої дитини?
• Яке її улюблене заняття?
• Які розвивальні ігри та іграшки є у Вашої дитини вдома?
• Якими навичками самообслуговування вона володіє?
• Як можна заспокоїти дитину, коли вона рознервувалася?
• Які страхи є в дитини?
• Що для Вашої дитини є неприйнятним (гучні звуки; яскраве світло, дотик тощо)?
• Яких правил дотримується сім’я у взаємодії з дитиною, наприклад під час режимних моментів?

Також під час консультації допоможіть батькам навчитися сприймати свою дитину такою, якою вона є, не відгороджуватися від її проблем, не заперечувати їх. Адже лише тоді, коли батьки зможуть об’єктивно сприйняти реальність, вони зможуть спрямувати свою увагу та активність на допомогу власній дитині.

• Систематично надавайте інформацію щодо взаємодії з дитиною, її розвитку, облаштування життєвого простору тощо.
• Обговорюйте, що вдається, що ні, які є позитивні зміни.
• Давайте рекомендації щодо роботи з дитиною вдома, аби досягти позитивних результатів у її розвитку.

Зазвичай хтось один із батьків, із ким у дитини тісніший емоційний зв’язок, є її супроводжувальною особою в дошкільному начальному закладі. Це дає змогу підтримувати постійну тісну взаємодію з батьками, а батькам — спостерігати за прийомами роботи фахівців з дитиною. Також присутність батьків дає змогу фахівцям правильно інтерпретувати певні прояви поведінки, реакції дитини, особливо на перших етапах роботи з нею.

Комплексний підхід, заснований на тісній взаємодії фахівців дошкільного навчального закладу та батьків, допоможе створити сприятливі умови для перебування дитини з РАС у дитячому садку та забезпечить позитивні зміни у її розвитку, що, своєю чергою, полегшить їй доросле життя.

За матеріалом Вікторії Білополої,
практичного психолога комбінованого дошкільного навчального закладу № 236
м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.,
ж. «Практичний психолог: Дитячий садок»