Як організувати фізкультурно-оздоровчу роботу в закладі дошкільної освіти

Фізкультурно-оздоровчу роботу в дошкільних закладах проводять, аби забезпечити рухову активність дітей та сприяти їхньому повноцінному фізичному розвитку. Розглянемо основні завдання
Як впоратися з емоційними складнощами: поради

Протягом дня у розпорядку життєдіяльності дітей передбачають домірне віку, раціональне чергування:

  • харчування
  • сну
  • відпочинку
  • періодів неспання
  • різних видів діяльності.

Щоденний обсяг рухової активності дітей має становити:

  • до 3-х год. — ранній вік
  • 3-4 год. — молодший і середній дошкільний вік
  • 4-5 год. — старший дошкільний вік

На становлення здорового способу життя у дітей дошкільного віку впливають різні чинники:

► гігієнічні 

  • режим харчування, сну, діяльності й відпочинку
  • гігієна одягу, взуття, приміщень, обладнання тощо

► фізичні

  • гімнастика
  • ігри
  • елементи спорту й туризму
  • праця

► природні

  • повітря
  • сонце
  • вода

Організаційні форми фізкультурно-оздоровчої роботи в ЗДО:

  • заняття з фізичної культури (+ заняття з плавання)
  • малі форми активного відпочинку під час організованої навчально-пізнавальної діяльності
  • форми оптимізації рухової активності у повсякденному житті
  • загартовувальні заходи й лікувально-профілактичні процедури.

Поряд із традиційними засобами фізичного виховання й оздоровлення використовують і нетрадиційні, як-от:

  • фітбол-гімнастика

⇒ вправи з використанням м’яча, що має певні властивості (розмір, колір, запах, пружність)

  • стретчинг

⇒ система вправ, заснована на статичних розтягненнях м’язів тіла і хребта, що дає змогу запобігати порушенню постави

→ має оздоровчий вплив на весь організм та активізує його захисні сили

  • горизонтальний пластичний балет

⇒ система партерних рухів, що виконують у горизонтальних вихідних положеннях від положення лежачи у позі ембріона до положення стоячи на колінах, повільно і плавно, у супроводі класичної і сучасної музики у формі цілісних композицій

Заняття з плавання

У дошкільних закладах, де є басейни, проводять заняття з плавання. Основні «ефекти» від таких занять:

  • вдосконалені рухи дитини
  • розвинута фізична витривалість
  • самостійність
  • наполегливість.

Та варто пам’ятати, що не всі діти можуть займатися плаванням. Чи допускати дитину до заняття, чи ні, вирішують медичні працівники ДНЗ. При цьому зважають на стан здоров’я та фізичного розвитку.

Окрім того, медичні працівники разом з інструкторами з плавання:

  • спостерігають за перебігом заняття і самопочуттям вихованців
  • регулюють тривалість перебування дітей у воді
  • стежать за зовнішніми ознаками втоми і переохолодження у них
  • надають медичну допомогу за потреби

Загартовувальні заходи й лікувально-профілактичні процедури в ДНЗ (ЗДО)

У дошкільних закладах застосовують два види загартувальних заходів:

  • повсякденні
  • спеціальні.

Також медичні працівники проводять спеціальні лікувально-профілактичні процедури.

Загартувальні процедури — система заходів, спрямованих на підвищення опірності організму дітей, розвитку у них здатності швидко й без шкоди для здоров’я пристосовуватися до змінних умов навколишнього середовища.

Види загартувальних заходів
та спеціальних лікувально-профілактичних процедур

Загартувальні заходи в ДНЗ

Спеціальні лікувально-профілактичні процедури

Повсякденні

Спеціальні

  • відповідний температурний режим
  • провітрювання приміщень
  • прогулянки на свіжому повітрі за різних погодних умов
  • використання прохолодної води для миття рук, обличчя, полоскання рота після прийому їжі
  • повітряні й сонячні ванни
  • різноманітні спеціально організовані водні процедури:

– сухе та вологе обтирання окремих частин і всього тіла махровою рукавичкою

– обливання ніг, тіла

– купання у басейнах

  • сон при відкритих фрамугах, на свіжому повітрі
  • ходьба босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску, змочених у розчинах морської солі килимках
  • фітотерапія

– вживання фіточаїв, овочів, що містять фітонциди, фруктів

– промивання носа і полоскання горла відварами і настоями лікарських трав, розчинами морської солі тощо

– ароматерапія

  • лікувальна фізкультура і масаж
  • фізіотерапевтичні процедури

Які вимоги

Загартувальні заходи й лікувально-профілактичні процедури:

  • вводять до системи оздоровлення за призначенням лікаря і згодою батьків
  • дібрані з урахуваням індивідуальни показників стану здоров’я та самопочуття дітей
  • проводять за постійного контролю медсестри, яка:

– зауважує, чи дотримують норм загартування

– аналізує ефективність проведених заходів і процедур

Відповідальними за проведення лікувально-профілактичних процедур, їх облік, контроль та результат є:

Індивідуалізація фізкультурно-оздоровчої роботи в ЗДО

Перш ніж залучати дітей до фізкультурно-оздоровчої роботи, медичний персонал ДНЗ вивчає індивідуальні особливості кожної дитини:

  • стан здоров’я
  • рівень фізичного розвитку.

Лікар і медична сестра закладу:

  • проводять у ДНЗ медичні профілактичні огляди дітей
  • враховують висновки лікарів за місцем проживання, лікування, медичного консультування дітей
  • розподіляють вихованців за медичними групами (групами здоров’я)
  • фіксують висновки і рекомендації щодо участі дітей у фізкультурно-оздоровчих заходах, формах освітньої роботи з фізичного розвитку і виховання в індивідуальних медичних картках
  • доводять отриману інформацію до відома батьків дітей і педагогів
  • переглядають кожні півроку розподіл дітей за медичними групами, щоб уточнити, виправити призначення і вирішити, чи потрібно переводити дитину з однієї медичної групи до другої, наприклад, з підготовчої до основної.

Залежно від встановленої медичної групи та індивідуальних призначень вихователі, інструктори з фізичної культури (плавання) забезпечують:

  • відповідний ступінь участі кожної дитини в системі фізкультурно-оздоровчої роботи
  • оптимальний рівень фізичних/психічних/емоційних навантажень.

При цьому важливо брати до уваги індивідуальні особливості кожної дитини:

  • руховий досвід
  • притаманний темп рухів
  • рівень рухливості
  • природні можливості
  • здібності.

Навантаження під час занять

Особливу увагу педагоги й медичний персонал приділяють забезпеченню оптимальних загальних навантажень на дітей у процесі занять з фізичної культури.

За оптимального поєднання всіх видів навантажень:

  • підвищується працездатність дитячого організму
  • діти не перевтомлюються.

Зауважте!

Помірна втома:

  • активізує відновлювальні процеси в організмі
  • пожвавлює темпи фізичного розвитку
  • поліпшує показники фізичного розвитку

Загальні навантаження — сукупність фізичних, психічних та емоційних навантажень на дітей під час занять з фізичної культури.

Види навантажень

Вид навантаження

Визначення

Пік навантаження

Способи регулювання (збільшення/зменшення) навантаження

ФІЗИЧНЕ

→ це величина впливу фізичних вправ, виконуваних під час занять, на функціональну діяльність усіх органів та систем дитячого організму

рухлива гра в основній частині заняття

  • вводити до змісту занять складніші чи простіші вправи (найістотніше навантаження на організм забезпечує робота великих, а не дрібних груп м’язів)
  • змінювати кількість та дозування вправ
  • змінювати темп виконання
  • змінювати амплітуду виконання вправ
  • змінювати кількісні параметри рухів (висоту, довжину тощо)
  • змінювати вагу чи розмір інвентарю
  • стежити за ступенем напруження м’язів при виконанні
  • скорочувати паузи між вправами, вимушені перерви:
  • заздалегідь готувати розмітку, обладнання, інвентар
  • раціонально організовувати дітей для виконання рухів
  • доцільно добирати методи і прийоми роботи з вихованцями, враховуючи їхній вік, загальний рівень рухової підготовленості, ступінь засвоєння певного руху, сформованості навичок елементарної навчальної діяльності

ПСИХІЧНЕ

→ це величина впливу фізичних вправ, прийомів, методів і засобів навчання під час занять на психічні процеси дітей (увагу, пам’ять, мислення, сприймання, уяву, волю тощо)

початок основної частини заняття, коли виконуються найбільш складні за технікою, недостатньо засвоєні дітьми, або розучуються нові вправи з основних рухів

  • раціонально поєднувати новий і знайомий, добре й недостатньо засвоєний програмовий матеріал
  • періодично змінювати або оновлювати обстановку, середовища, місце проведення занять (обладнання, атрибути та інвентар; переносити заняття із зали на майданчики, у природні умови)
  • вводити до заняття відповідно до поставлених освітніх завдань практичні методи та ігрові прийоми
  • активізувати пізнавальну, розумову, пошукову діяльність дітей

ЕМОЦІЙНЕ

→ це величина впливу фізичних вправ на емоційний стан, настрій дітей

рухлива гра в основній частині заняття

  • забезпечити бадьорий, діловий, при цьому доброзичливий тон, активність педагога
  • використовувати домірні й педагогічно виправдані заохочення дітей до рухів
  • здійснювати музичний супровід певних частин заняття, підбирати улюблені вправи та ігри дітей тощо

Щільність заняття з фізичної культури

Для регулювання навантажень використовують поняття щільності занять з фізкультури:

  • загальна щільність — це відношення педагогічно виправданого часу до тривалості всього заняття
  • моторна щільність — це відношення часу, проведеного дітьми у русі, до тривалості заняття.

Хід проведення заняття слід ретельно планувати, щоб час заняття був педагогічно виправданим, а отже, загальна щільність заняття наближалася до 100%.

Педагогічно виправданий час — це час, відведений педагогом на:

  • пояснення і роз’яснення, показ дій
  • вказівки
  • зауваження
  • заохочення
  • оцінки
  • допоміжні дії (шикування і перешикування дітей, роздача і збирання атрибутів, установка й прибирання обладнання)
  • безпосереднє виконання вправ дітьми тощо.

Досягнення максимальної моторної щільності заняття не слід ставити за мету і спеціально збільшувати навантаження дітей. Педагог має враховувати умови проведення кожного заняття, особливості групи дітей, з якими займається.

Регулювання моторної щільності занять

Індивідуальний хронометраж

Вікові норми моторної щільності занять для дітей

► 4-го року життя — 55-60%

► 5-го року життя — 60-65%

► 6-го року життя — 65-70%

► 7-го року життя — 70-75%

ЧИННИКИ,
що впливають на моторну щільність занять

  • тип заняття (наприклад, моторна щільність мішаних занять менша, ніж занять-тренувань)
  • складність рухів
  • ступінь засвоєння рухів
  • рівень рухової підготовленості, організованості дітей тощо

ШЛЯХИ
регулювання моторної щільності занять

⇒ вибір раціональних способів організації дітей для виконання рухів та доцільне поєднання різних способів організації впродовж заняття

При цьому слід ураховувати, що найбільшу моторну щільність забезпечують спосіб колового тренування, фронтальний, потоковий (паралельно-потоковий), груповий способи організації, найнижчу — індивідуальний

⇒ поєднання вправ з основних рухів у комплекси-зв’язки (особливо зручне при потоковому, змінному, іноді — при індивідуальному, груповому способах організації)

⇒ заповнення пауз під час очікування дітьми своєї черги або при зміні обладнання простими додатковими руховими завданнями, які не потребують ретельного контролю дорослого

⇒ розміщення й максимальне (можливо, багатоцільове) використання на занятті великого і дрібного обладнання

⇒ забезпечення достатньої кількості інвентарю, використання обладнання, зручного для одночасного виконання одних і тих самих рухів дітьми (це дає змогу уникнути довгих очікувань дітьми своєї черги)

⇒ педагогічно виправдане застосування словесних і наочних прийомів (передусім пояснень, показу, оцінок тощо)

⇒ організація виконання рухів під рахунок або музичний супровід

Йдеться про рухи, які можна виконувати у загальному ритмі й темпі, наприклад: ходьбу, біг, підскоки, загальнорозвивальні вправи

Результатом якісної організації фізкультурно-оздоровчої в ДНЗ (ЗДО) роботи є:

  • поліпшення здоров’я дітей
  • підвищення захисних властивостей та стійкості дитячого організму до різних захворювань
  • формування у дітей відповідального ставлення до власного здоров’я і мотивації щодо здорового способу життя.



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді