Два шляхи замість одного: яким має стати профільне навчання для успіху учнів
Профільне навчання в системі НУШ
Профільне навчання є основою для реалізації Концепції Нової української школи. Це не просто реформа, а зміна парадигми: від універсального навчання до індивідуального освітнього шляху.
Про Держстандарт профільної середньої освіти
Що таке профільне навчання
Профільне навчання — це вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів та створення умов для навчання відповідно до їхнього професійного самовизначення. Отже, профільне навчання в старшій школі здійснюється за інтересами та компетентностями учнів, їхніми планами щодо самореалізації.
Нинішнє профільне навчання у 10-11 класах від профільного навчання в школі після реформи суттєво відрізняється. Запроваджуються зміни у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.
Концепція профільного навчання
Концепція профільного навчання в старшій школі базується на Концептуальних засадах реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї), затверджених наказом МОН від 10.10.2024 № 1451.
Наказ МОН від 21.10.2013 № 1456 «Про затвердження Концепції профільного навчання у старшій школі» скасовано наказом МОН від 14.03.2014 № 225.
Необхідними умовами, що забезпечать перехід до профільного навчання у закладах загальної середньої освіти, є:
- допрофільна підготовка учнів (зокрема, 8- та 9-класників) задля психолого-педагогічної підготовки до старшої школи:
- – факультативи
- – гуртки за інтересами
- – олімпіади
- – курси
- – шкільні наукові товариства
- наступність і послідовність навчальних програм
- відповідність варіативного складника Типового навчального плану інтересам старшокласників
- соцопитування учнів, їхніх батьків та вчителів щодо внесення змін до варіативного складника навчального плану
- – тестування
- – співбесіди з учнями
- – анкетування
- інформування батьків про наявні та потенційні профілі навчання у школі
- поглиблене вивчення окремих навчальних предметів у:
- – початковій школі
- – базовій середній школі
- врахування кон’юнктури ринку праці на таких рівнях:
- – національний
- – регіональний
- забезпеченість освітнього закладу:
- – кадрова
- – матеріальна
- – фінансова
- – навчально-методична
- – технічна.
Напрями профільного навчання
Профільне навчання у 10-12 класах здійснюється за такими основними напрямами:
- академічний
- професійний
Після успішного закінчення 9 класу старшокласник зможе обрати один із цих напрямів для подальшого навчання.
Особливості академічного та професійного напрямів профільного навчання
Напрям | Орієнтація | Типи профільних закладів | Форма державної підсумкової атестації старшокласників |
Академічний |
|
| Зовнішнє незалежне оцінювання |
Професійний |
|
|
Академічний напрям
За академічного напряму учні 10-х класів матимуть змогу впродовж року змінити навчальний профіль. Окрім того, старшокласникам передбачають широку автономію при виборі:
- навчальних предметів;
- рівнів складності предметів.
Професійний напрям
Професійний напрям не лише не обмежуватиме право випускників профільної школи на навчання у ЗВО, а й передбачатиме окремі преференції. За успішної здачі ЗНО / НМТ випускники профільних коледжів матимуть право здобувати вищу освіту за скороченими програмами.
Основоположним моментом при переході до профільної освіти є відокремленість третього шкільного ступеня від другого. Для цього МОН передбачає створювати окрему мережу академічних ліцеїв та закладів професійної освіти.
Профіль навчання
Які є профілі навчання? Як формувати профіль навчання? З’ясуємо це.
Що таке профіль навчання
Профіль навчання — це освітня траєкторія, яку обирає здобувач освіти. За обраним профілем одні навчальні предмети учні вивчають поглиблено, а інші — на основному рівні.
Визначення терміну «профіль навчання» містять Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї):
Профіль навчання — спосіб організації освітнього процесу, що передбачає поглиблене / професійно орієнтоване вивчення групи споріднених навчальних 18 предметів (інтегрованих курсів) однієї або кількох освітніх галузей, визначених Державним стандартом.
Які є профілі навчання
Перелік профілів навчання визначено Типовою освітньою програмою профільної середньої освіти за професійним спрямуванням, яка затверджена наказом МОН від 10.03.2026 № 5/95-вн-26.
Учні зможуть обрати один із десяти профілів навчання:
- транспортно-логістична сфера
- агросфера
- сфера будівництва
- індустріально-технологічна сфера
- енергосфера
- комерційно-офісна сфера
- соціальна сфера
- індустрія гостинності та подій
- індустрія краси та дизайну
- індустрія цифрової інженерії.
Ці профілі навчання відображають не окремі професії чи спеціальності, а цілісні виробничі, сервісні або соціальні системи.
Заклад освіти самостійно обирає один або кілька профілів навчання. Під час вибору профілю навчання заклад освіти має врахувати:
- наявні ресурси — матеріально-технічні, кадрові, навчально-методичні, інформаційно-комунікаційні тощо;
- можливості та спроможності закладу;
- наявність безпечного освітнього середовища;
- форму здобуття освіти;
- запити засновників закладу;
- інтереси та освітні наміри учнів;
- очікування батьків та місцевої громади;
- потреби ринку праці.
Як формується профіль навчання
Профіль навчання формується на основі однієї освітньої галузі (монопрофіль) або з поєднання декількох споріднених галузей. Певна освітня галузь відіграє роль ядра, навколо якого формується профіль. Інші освітні галузі доповнюють її на основному або поглибленому рівні.
Профілі навчання мають відповідати реальній кон'юнктурі ринку праці — як на національному, так і на регіональному рівнях.
Рис. Скриншот презентації Андрія Сташківа з виступу на ютуб-каналі «Всеукраїнська Асоціація ОТГ»
Висновки
Профільне навчання потребує якісної допрофільної підготовки учнів 8–9 класів, зв’язку з ринком праці, ресурсів. Також успіх реформи залежить від кадрового, матеріального, фінансового та навчально-методичного забезпечення закладів освіти.
Очікуваний результат: профільне навчання дасть змогу учням 10–12 класів засвоювати знання диференційовано, зважаючи на їхні інтереси, компетентності та плани щодо самореалізації.


