ЮНЕСКО презентувала дослідження впливу війни на ментальне здоров’я школярів
Психолого-педагогічна характеристика учня: як скласти
29 січня відбулася презентація всеукраїнського дослідження, присвяченого впливу війни на психічне здоров’я підлітків. Проєкт, ініційований ЮНЕСКО спільно з Voluntas за підтримки уряду Японії, об’єднав понад сотню школярів із різних регіонів України, щоб з’ясувати, які цінності є ключовими для молодого покоління.
Очільниця Представництва ЮНЕСКО в Україні Кьяра Децці Бардескі наголосила на масштабності проєкту, зазначивши, що подібні дослідження проводяться у 108 країнах світу та охоплюють понад 12 тисяч навчальних закладів. Вона зауважила, що ця ініціатива є важливим кроком до міжнародної співпраці, популяризації прав людини та сприяння сталому розвитку в Україні.
Як зазначила спеціалістка з освіти та психічного здоров’я ЮНЕСКО Альона Попова, організація протягом останніх двох років співпрацювала з педагогами та психологами. Вони неодноразово відзначали, що підлітки часто уникають розмов з учителями та не довіряють шкільним психологам. Це стало поштовхом для вивчення того, як молодь знаходить сенс у своєму житті та справляється з викликами, спричиненими війною.
Щоб отримати достовірні результати, дослідження проводили самі підлітки, оскільки їхнім одноліткам було простіше їм довіряти. В рамках ініціативи 68 молодих людей пройшли спеціальне навчання, після чого сформували команди у своїх школах і провели опитування серед понад 23 тисяч учнів.
Разом чи окремо діють учасники конфлікту на кожному з етапів медіації, на які запитання шукають відповіді та які очікування можуть бути на кожному етапі
Основною метою було визначити рівень осмисленості життя школярів за такими показниками, як фізична та когнітивна залученість, турбота про себе, соціальна взаємодія та наявність цілі. Виявилося, що середній показник українських підлітків становить 7,3 бали з 10, що нижче, ніж у ряді інших країн, зокрема Кенії, Індії, Перу та Норвегії.
Попри це, українські школярі показали високий рівень соціальної взаємодії — 95% респондентів відзначили, що мають людей, які про них піклуються. Водночас лише половина опитаних приділяє достатню увагу своєму психічному здоров’ю, а особливо вразливими залишаються діти з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи та представники інших незахищених груп.
Дослідження також засвідчило, що підлітки часто відчувають труднощі у спілкуванні з батьками, проте мають потребу в наставництві та підтримці щодо вибору майбутнього.
Зі свого боку Міністерство освіти і науки активно працює над збільшенням кількості практичних психологів у школах. Зокрема, 209 200 освітян вже отримали навички психологічної підтримки, а 73 400 успішно завершили курс першої психологічної допомоги в умовах війни. Як повідомили в МОН, у 2024 році в українських школах працювало близько 20 400 психологів, що забезпечує 83% потреби.
Це дослідження стане основою для нових освітніх ініціатив. У перспективі планується впровадження проєктного навчання для середньої та старшої школи, яке допоможе молоді розвивати навички управління часом, психологічної стійкості та активної участі в ухваленні рішень.
Джерело: НУШ
