У МОН пояснили за якими критеріями вишам нараховуватимуть фінансування

Кількість студентів впливатиме на фінансування закладу вищої освіти

Зміни щодо фінансування вишів

Формувальне оцінювання: способи та інструменти залучення учнів

Фінансування державою вишів України залежатиме від 5 критеріїв. Основним буде кількість студентів-бюджетників.

Такі зміни зазначено в формульному принципі щодо розподілу бюджетного фінансування між закладами вищої освіти. Цьогоріч Міністерство освіти і науки відновлю роботу над ним. 

Формульний принцип фінансування передбачає, що розмір виділених держкоштів для кожного університету визначатимуть з огляду на кілька критеріїв, яким має відповідати заклад освіти.

Серед головних критеріїв — кількість вступників, які обрали навчання в конкретному закладі освіти на державному замовленні.

Як зауважив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький, це сприятиме підвищенню адресності використання державних коштів.

«Ми робимо крок до реалізації важливого принципу управління в системі вищої освіти — "гроші ходять за студентом". Тобто державне фінансування залежить не від того, скільки потенційно міг би забезпечити той чи інший ЗВО, а від реальної кількості студентів, які обрали саме цей університет, виборовши право на навчання за кошти державного бюджету», — зазначив заступник очільника МОН.

Формула також враховуватиме наукову практику чи діяльність, тобто кількість коштів, які ЗВО заробив від надання науково-технічних, консультаційних послуг або отримав у формі грантів на наукові розробки.

Ще однією складовою формули стане показник інтернаціоналізації, тобто місце в міжнародних рейтингах або участь у європейських проєктах Еразмус+.

Зокрема, вагомою складовою буде показник працевлаштування випускників.

До формули також враховуватимуть регіональний коефіцієнт, аби підтримати заклади освіти з прифронтових регіонів.

Нагадаємо, що формульний підхід розподілу фінансування впровадили у 2020 році. Проте його призупинили після 24 лютого 2022 року.

Джерело: МОН

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Цифровізація української освіти: реалізація, проблеми і перспективи

Через необхідність дистанційного навчання актуальним і перспективним напрямом розвитку вітчизняної системи освіти стала її цифровізація. Що вона передбачає, з якими проблемами зіткнулись розробники Національної платформи цифрової освіти, що чекає педагогів і здобувачів освіти в перспективі – у нашій статті
10087

Мозковий штурм — інструмент сучасної педагогічної ради

«Сучасна педагогічна рада» — поняття широке і нечітке. Тут можна розуміти інноваційну, інтерактивну, нестандартну форми проведення педради, а чи яку іншу, не менш цікаву. Ми ж зупинимося на методі брейнштормінгу, або мозкового штурму, який дедалі більше входить в освітню практику і є ознакою нетрадиційного підходу керівництва у виборі форм роботи з педагогами
12320

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді