Аби запобігти помилкам у роботі, ознайомтеся з публікаціями грудневого числа журналу «Практичний психолог: Дитячий садок»
У роботі практичного психолога системи освіти психологічна діагностика не є самостійною. Вона — лише основа, на якій фахівець має побудувати адекватну розвивальну роботу з конкретною дитиною чи віковою групою. А про це, на жаль, інколи забувають молоді спеціалісти: захоплюючись психологічною діагностикою, залишають її результати без уваги. Тим самим перетворюють діагностику на штучне, нікому не потрібне явище.
Психодіагностика в системі роботи практичного психолога має свої особливості, чим відрізняється від дослідницької діагностики науковця. Аби діагностика сприяла ефективній побудові психолого-педагогічного супроводу дітей, вона має займати менше часу, бути простою й доступною щодо оброблення й аналізування результатів. Для цього фахівцю доречно користуватися діагностичним мінімумом. Про діагностичний мінімум в роботі фахівця психологічної служби дитячого садка, які завдання така модель діагностики допоможе розв’язати, про її організаційні особливості читайте в статті «Діагностичний мінімум у роботі практичного психолога».
Коли дитина досягає шкільного віку, батьки зазвичай без вагань віддають її до першого класу й навіть не замислюються, чи готова вона психологічно до навчання та нового соціального середовища. Утім не кожна дитина в шестирічному віці здатна впоратися з новими навантаженнями. Адже заняття в школі потребують високого рівня організованості та зосередженості, докладання значних розумових зусиль. З’ясувати, чи готова дитина стати школярем, допоможе психологічна експрес-діагностика — читайте про це у статті «Досліджуємо рівень психологічної готовності до навчання в школі».
А коли йдеться про готовність дитини до школи, про функціональну складову говорять здебільшого формально і поверхнево. Практичні психологи ж, працюючи з дошкільниками, часто обмежуються «філіппінським тестом». Утім функціональна готовність і морфологічна зрілість дитини мають значно більше значення у структурі її готовності до систематичного шкільного навчання — докладно про це у статті «Морфологічна зрілість у структурі готовності дитини до шкільного навчання».
Стаття містить такі додатки:
- Медична оцінка готовності дитини до навчання у школі
- Тести для визначення рівня розвитку великої моторики
- Тести для визначення рівня розвитку дрібної моторики
- Оцінювання біологічного віку дитини
- Бланк фіксації результатів щодо визначення рівня морфологічної зрілості.
Стаття «Вивчаємо особливості мислення дітей» продовжує цикл публікацій щодо розвитку та діагностики вищих психічних функцій у дошкільному періоді. Цикл буде продовжено у наступному році. Тож, до зустрічі))).
«Оформлюємо протокол індивідуального діагностичного обстеження онлайн». Практичний психолог дошкільного навчального закладу має обов’язково вести і зберігати протоколи індивідуального діагностичного обстеження. Якщо ви вважаєте протоколювання тривалою й марудною роботою, то пропонована стаття не лише зруйнує цей стереотип, а й проллє світло на нюанси оформлення документа.
Подано приклад оформлення протоколу індивідуального діагностичного обстеження за формою, що рекомендована листом Міністерства освіти і науки України «Про оптимізацію діяльності працівників психологічної служби» від 17.09.2015 № 1/9-442.
Прояви дитячої агресивності — це проблема, що, на жаль, з року в рік не втрачає своєї актуальності для педагогів кожного дитячого садка. Тож продовжуємо розглядати питання ефективного і водночас гуманного реагування на агресивні прояви дитини у статі «Гуманно та оперативно реагуємо на агресивну поведінку дошкільника».
Наприкінці третього року життя малюк все активніше проявляє свою самостійність і незалежність. Інколи його прагнення суперечать батьківським поглядам на ситуацію, і тоді зчиняється галас. Малюк стає ще наполегливішим щодо своєї свободи. Утім у його поведінці негативні прояви кризи трьох років спрямовані саме на батьків. Натомість у взаємодії вихователя і дитини не виникає таких суперечностей. Чому так відбувається? — читайте про це у статті «Чому вихователі не потерпають від негативних проявів кризи «Я сам!»
У попередньому числі — Розвивальна робота практичного психолога
