Проект Закону про освіту прийнято за основу: що ж у перспективі

Учора, 6 жовтня, проект Закону України «Про освіту» (№ 3491-д) прийнято за основу за підтримки 277-ми народних депутатів

Законопроект зорієнтований передусім на забезпечення пріоритетності прав здобувачів освіти та професійної свободи освітян. Також очікують оновлювати систему моніторингу та оцінювання якості освіти і вдосконалювати економічні відносини у сфері.

«До цього дня ми йшли впродовж трьох років. Цей проект Закону — напрацювання великої кількості і експертів, і громадськості, яка цей проект обговорювала. Тобто це документ, який справді дуже довго визрівав. Якщо ми не приймемо цей закон і не виділимо під нього достатнього фінансування — ми законсервуємо існуючу систему освіти, що вже не відповідає вимогам ХХІ століття і потребам наших дітей», — зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Пріоритетність прав здобувачів освіти

У разі ухвалення нового Закону матимемо три форми здобуття освіти:

  • формальна — офіційне підвищення рівня освіти
  • неформальна — підвищення рівня поза офіційною системою підвищення кваліфікації — тренінги, гуртки, курси
  • інформальна — самоосвіта.

При цьому передбачено механізми визнання результатів неформальної освіти та інформального навчання.

Також запровадять класифікацію формальної освіти відповідно до Міжнародної стандартної класифікації освіти, прийнятої ЮНЕСКО у 2011 році (МСКО-11).

Поступово перейдемо до 12-річного навчання у школі. Причому учням (їхнім батькам) гарантоване право вибору форму здобуття повної загальної середньої освіти.

У 1-й клас 12-річної оновленої школи діти підуть у 2018 році, відповідно в 12-й клас — у 2029 році.

У старшій трирічній профільній школі навчатимуться за двома профілями:

  • професійний — отримання першої професії задля можливості працевлаштування випускника
  • академічний передбачений для продовження здобуття освіти у вищому навчальному закладі.

Завдяки економії внаслідок вилучення з програм вищої освіти значної частини загальноосвітніх дисциплін або дисциплін професійної підготовки, які вивчатимуть у профільній старшій школі, очікують можливості для підвищення рівня заробітної плати у сфері освіти.

Професійна свобода освітян

Задля поліпшення умов праці педагога буде зменшено напрями бюрократичного контролю та розширено академічні свободи і простір для творчої праці. Також скоротять приводи для втручання державних органів і органів місцевого самоврядування в освітній процес.

Наразі педагогів запрошують позбутися марної адміністративної роботи.

Педагог матиме свободу вибору форм підвищення кваліфікації та право на проходження сертифікації, за наслідками якої встановлюватимуть відповідну надбавку до ставки заробітної плати (посадового окладу).

МОН України затверджуватиме стандарти освіти, визначаючи перелік компетентностей, а навчальні заклади розроблятимуть, відповідно, освітні програми. Тобто розроблення навчальних планів і програм навчальних курсів стане складовою академічної автономії закладів освіти.

Натомість контроль якості освіти стане більш централізованим і незалежним. Для виконання цих завдань діятиме Агентство забезпечення якості освіти, що матиме повноваження акредитувати навчальні заклади (окрім вищих). Регіональні підрозділи Агентства забезпечуватимуть фахове інспектування закладів освіти.

Органи місцевого самоврядування не проводитимуть інспектування навчальних закладів.

Задля об’єктивного оцінювання якості освіти передбачено також розробити системи моніторингу якості освіти.


Після прийняття нового Закону очікують розпочати створення національної системи кваліфікацій та наповнення Національної і галузевих рамок кваліфікацій, щоб сприяти тіснішому взаємозв’язку між освітою та ринком праці. Окрім того, в освітніх стандартах і програмах враховуватимуть стандарти професій, які розроблятиме новостворений Національний центр професійних кваліфікацій.


Економічні відносини у сфері освіти

У законопроекті введене поняття «освітня послуга», аби змінити механізми фінансування освіти — від фінансування закладу до оплати послуг зі здобуття освіти особою.

Приватні навчальні заклади матимуть рівні — з державними і комунальними закладами — права на бюджетне фінансування.

Водночас державні й комунальні заклади освіти зможуть набувати статусу неприбуткової організації, отримуючи фінансову автономію за збереження податкових пільг бюджетної установи.

Поки що законопроект доопрацьовуватимуть і готуватимуть до другого читання.

Вебінар ВМДЗ

Статті за темою

Усі статті за темою

Портфоліо вихователя дитячого садка

Портфоліо — це форма презентації педагогом свого педагогічного досвіду. Як створити й оформити портфоліо вихователя закладу дошкільної освіти? Яким воно має бути і чи є необхідною умовою для атестації чи конкурсу?
45458

БКДО: Державний стандарт дошкільної освіти

Державний стандарт дошкільної освіти — це Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція), затверджений 12 січня 2021 року наказом МОН №33. Він визначає вимоги до обов’язкових компетентностей та результатів освіти дитини дошкільного віку (6 (7) років), а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті відповідно до міжнародних стандартів якості освіти.
90944

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді