Кожна людина щодня взаємодіє з великою кількістю інших людей. Із кимось лише встановлює контакт, з кимось його підтримує, відновлює, а з кимось — розриває. Таке життя… При цьому навички ефективної взаємодії роблять наші контакти соціально прийнятними, а інколи й приємними. І саме цьому слід навчати дитину дошкільного віку: спілкуватися зі світом, аби і про себе заявити та інших побачити (це насамперед)
У жовтневому числі журналу «Практичний психолог: Дитячий садок» розглядаємо саме питання міжособистісної взаємодії. А заразом визначаємо способи допомогти, як-от у публікаціях:
- «Навчаємо дітей домовлятися: розробляємо стратегії творчої поведінки»
- «Сором’язливість чи розв’язність — шукаємо «золоту середину»
- «Причини виникнення та шляхи подолання дитячих страхів»
- «Я сам! або Чого насправді хоче дитина».
Продовжуємо розглядати процедуру психодіагностичного вивчення дитини, зокрема читайте:
- «Психодіагностика: діагноз і прогноз»
- «Дитячий малюнок: навчитися розуміти та цінувати».
Також розпочинаємо розгляд нової теми: розвиток вищих психічних функцій упродовж дошкільного дитинства. Так, процес розвитку психіки дитини є цілісним і виокремлення певної психічної функції є дещо штучним. Утім такий підхід дає змогу детально представити процес її розвитку у визначеному віковому періоді, вказати на специфіку, відзначити умови, що можуть або підсилювати функцію, або ж послаблювати її, гальмувати розвиток тощо.
Чому в конфлікті з однолітками дитина поводиться як жертва або агресор? Як реагувати у разі конфлікту малюка з іншими дітьми?
Легко сказати «Адаптація кожної дитини, яка прибуває до дошкільного закладу, відбувається по-різному». А от як вирізняти це «по-різному»?
Онлайн-консультації вже давно не є чимось новим. Їхня поява не пов’язана із якимись модними явищами, як-от розвиток інформаційних технологій, а зумовлена необхідністю. Що важливо врахувати – у статті
Що врахувати у вихованні дітей та як розповісти про особливості виховання батькам — у статті
«За ним неможливо встежити», «Вона така нетерпляча, ніколи не завершує розпочату справу» — з таких скарг батьків і педагогів зазвичай розпочинається робота практичного психолога, спрямована на допомогу гіперактивним дітям
