Кожна людина щодня взаємодіє з великою кількістю інших людей. Із кимось лише встановлює контакт, з кимось його підтримує, відновлює, а з кимось — розриває. Таке життя… При цьому навички ефективної взаємодії роблять наші контакти соціально прийнятними, а інколи й приємними. І саме цьому слід навчати дитину дошкільного віку: спілкуватися зі світом, аби і про себе заявити та інших побачити (це насамперед)
У жовтневому числі журналу «Практичний психолог: Дитячий садок» розглядаємо саме питання міжособистісної взаємодії. А заразом визначаємо способи допомогти, як-от у публікаціях:
- «Навчаємо дітей домовлятися: розробляємо стратегії творчої поведінки»
- «Сором’язливість чи розв’язність — шукаємо «золоту середину»
- «Причини виникнення та шляхи подолання дитячих страхів»
- «Я сам! або Чого насправді хоче дитина».
Продовжуємо розглядати процедуру психодіагностичного вивчення дитини, зокрема читайте:
- «Психодіагностика: діагноз і прогноз»
- «Дитячий малюнок: навчитися розуміти та цінувати».
Також розпочинаємо розгляд нової теми: розвиток вищих психічних функцій упродовж дошкільного дитинства. Так, процес розвитку психіки дитини є цілісним і виокремлення певної психічної функції є дещо штучним. Утім такий підхід дає змогу детально представити процес її розвитку у визначеному віковому періоді, вказати на специфіку, відзначити умови, що можуть або підсилювати функцію, або ж послаблювати її, гальмувати розвиток тощо.
Готовність дитини до школи — глибоке та комплексне поняття, яке охоплює різні види показників, зокрема й функціональну готовність. Аби визначити її, слід скористатися спеціальними методиками. Про них — детально у статті
Чому медитація — проста і пасивна — стає порятунком для людини? Як саме вона впливає на наш мозок та емоції? Які техніки доступні для кожного з нас, щоб віднайти свій особистий «тихий острівець» у шаленому потоці повсякденного?
Скористайтеся карткою нервово-психічного розвитку дитини раннього віку під час діагностики у вашому закладі дошкільної освіти
Проблеми дітей — це водночас проблеми й батьків. Однак не кожен батько чи мати можуть бути спокійними й урівноваженими під час обговорення проблем своєї дитини. У разі виникнення таких ситуацій практичний психолог працює з подвійним колом проблем. Відповідно постає запитання: чиї проблеми фахівець має розв’язувати насамперед?
У статті — алгоритм, за яким зможете правильно організувати роботу з розроблення індивідуальної програми розвитку
