Освітній омбудсмен запропонувала зміни до проєкту Трудового кодексу щодо прав педагогів
Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Педраду» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

Освітній омбудсмен Надія Лещик разом із працівниками Служби освітнього омбудсмена опрацювала проєкт Трудового кодексу України №16010 від 2 вересня 2026 року та направила до Верховної Ради пропозиції щодо норм, які стосуються працівників освіти.
Основну увагу у Службі приділили робочому часу й оплаті праці педагогів, відпусткам, трудовим договорам, захисту від мобінгу та відповідальності за порушення трудового законодавства.
Як пройти атестацію: шпаргалка для педагогів
Робочий час педагогів
Проєкт Трудового кодексу передбачає, що нормальна тривалість робочого часу працівника не може перевищувати 40 годин протягом семиденного періоду. Водночас меншу норму можна встановлювати колективною угодою, договором, актами роботодавця або трудовим договором.
Омбудсмен звернула увагу, що більшість спеціальних освітніх законів уже передбачають для педагогів скорочену тривалість робочого часу. Водночас у законах «Про повну загальну середню освіту» та «Про позашкільну освіту» така тривалість не визначена. Тому Надія Лещик пропонує врегулювати це питання та передбачити у проєкті Трудового кодексу можливість встановлювати норму робочого часу менш як 40 годин також спеціальними законами.
Оплата праці
Проєкт передбачає відмову від використання мінімальної зарплати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та інших виплат. Освітній омбудсмен підтримує такий підхід.
У документі зазначається, що з 1 вересня 2026 року посадові оклади педагогів розраховуються на основі базової величини 28 885 грн та відповідних коефіцієнтів. Водночас омбудсмен пропонує змінити статтю 61 Закону «Про освіту», яка передбачає посадовий оклад педагога найнижчої кваліфікаційної категорії у розмірі трьох мінімальних зарплат.
За наведеними омбудсменом розрахунками, з 1 вересня посадовий оклад становить від 13 865 грн для спеціаліста без категорії до 15 020 грн для спеціаліста вищої категорії. Збільшувати оплату праці педагогів, за запропонованим підходом, можна буде через підвищення відповідних коефіцієнтів.
Відпустки до 56 днів
Омбудсмен підтримала норму про право керівних, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників на щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю до 56 днів. Також проєкт пропонує збільшити відпустку педагогів закладів позашкільної освіти з 42 до 56 календарних днів.
Трудові договори та безпека дітей
Окремий блок пропозицій стосується працевлаштування осіб, яким заборонено працювати в контакті з дітьми. Омбудсмен пропонує прямо закріпити у Трудовому кодексі заборону роботодавцю приймати таких осіб на відповідні посади, а також визначити підстави для розірвання трудового договору в разі виявлення встановлених законом обмежень або подання працівником неправдивої інформації.
Строкові договори з педагогами
За проєктом з одним працівником можна буде послідовно укласти не більше двох строкових договорів для виконання тієї самої трудової функції, а їх загальна тривалість, за передбаченими нормою умовами, не повинна перевищувати трьох років. Договори вважатимуться послідовними, якщо перерва між ними не перевищує 42 днів.
На думку омбудсмена, саме 42-денний інтервал може створити ризики для педагогів, адже у закладах освіти поширена практика укладення договорів на навчальний рік, тоді як канікули можуть тривати понад 42 дні. Це потенційно дозволятиме тривалий час знову укладати з працівником строкові договори на ту саму роботу.
Дисциплінарна відповідальність і мобінг
Проєкт не передбачає дисциплінарної відповідальності, а замість догани пропонує письмове попередження. Надія Лещик вбачає в цьому ризики та пропонує або повернути до проєкту дисциплінарну відповідальність і догану, або чітко врегулювати механізм письмового попередження, фіксації порушень та їх оскарження.
Ще одне зауваження стосується мобінгу. Проєкт пропонує відносити до нього не лише систематичні чи повторювані, а й одноразові умисні дії. Омбудсмен пропонує вилучити одноразові діяння з визначення, оскільки це, на її думку, може призвести до необґрунтованих звинувачень у мобінгу під час звичайного трудового конфлікту. Водночас вона наголошує на необхідності чіткіше визначити ознаки та форми мобінгу.
Усі напрацьовані пропозиції освітній омбудсмен направила до Верховної Ради України.

