МОН оприлюднило методичні рекомендації для закладів дошкільної освіти на 2026/2027 навчальний рік. Серед ключових акцентів — безпечне й інклюзивне середовище, вільна гра, робота з дітьми раннього віку, підготовка до нового Держстандарту та обов’язкове вивчення англійської мови старшими дошкільниками з 1 вересня 2026 року
Міністерство освіти і науки України оприлюднило методичні рекомендації щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2026/2027 навчальному році. Їх надіслали керівникам ЗДО та педагогічним працівникам листом МОН № 1/17680-26 від 17 серпня 2026 року.
У документі визначено основні орієнтири роботи дитсадків на новий навчальний рік. Серед них — створення безпечного, здорового та інклюзивного середовища, компетентнісний підхід, розвиток вільної гри, робота з дітьми раннього віку, формування мовленнєвої компетентності, запровадження англійської мови, партнерство з батьками та професійний розвиток педагогів.
ЗДО готуватимуться до нового Державного стандарту
Новий Державний стандарт дошкільної освіти, затверджений у листопаді 2025 року, має набути чинності 1 вересня 2027 року. Тому протягом 2026/2027 навчального року МОН рекомендує організувати системне професійне обговорення його концептуальних засад, ключових компетентностей, результатів навчання та способів практичної реалізації компетентнісного підходу.
Основними засадами освітнього процесу залишаються дитиноцентризм, академічна свобода педагога, партнерство, інклюзивність, безпека, добробут дитини, повага до її прав і підтримка дитячої ініціативи.
Педагогам дали більше свободи в організації середовища
Вихователь може самостійно проєктувати осередки розвитку у групі та оперативно змінювати їх наповнення відповідно до інтересів дітей, пори року чи завдань освітньої програми.
МОН наголошує, що освітній простір має створювати не просто певне оформлення приміщення, а можливості для діяльності дитини. Матеріали радять розташовувати на доступному для дітей рівні, а самих вихованців — залучати до облаштування простору, створення правил користування матеріалами та виставок робіт.
Фактично педагог має виходити не з питання, як оформити осередок, а з того, який досвід дитина в ньому отримає, що зможе досліджувати, обирати та створювати.
Безпека має стати постійною складовою середовища
У рекомендаціях окремо визначено складові безпечного освітнього середовища: фізичну й пожежну безпеку, цивільний захист, кібербезпеку та захист персональних даних, безпечне харчування, психологічну безпеку, протидію насильству й булінгу.
Керівник ЗДО має затвердити положення про запобігання і протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми, оприлюднити його і ознайомити з ним працівників. Відповідні заходи необхідно також передбачити у плані роботи закладу на навчальний рік.
МОН рекомендує перейти від епізодичного використання осередку безпеки під час тематичних тижнів до його постійного функціонування. Серед тематик такого осередку можуть бути мінна та дорожня безпека, домедична допомога, пожежна й техногенна безпека, взаємодія з людьми та безпечна поведінка у довкіллі.
У дитсадках мають формувати здорове освітнє середовище
Керівник ЗДО несе персональну відповідальність за організацію безпечних і здорових умов, дотримання санітарних вимог, якість і безпечність харчування та проходження працівниками медичних оглядів.
Медичний осередок має бути в усіх закладах дошкільної освіти, а ізолятор — якщо в закладі перебуває понад 40 дітей.
Для дітей пропонують інтегрувати в освітнє середовище теми рухової активності, здорового харчування, особистої гігієни, психічного здоров’я, рівності, цифрової гігієни та безпеки в інформаційному просторі.
Водночас МОН звертає увагу, що створювати окремий спеціальний осередок, який фізично об’єднає всі ці теми, не обов’язково. Головне — інтегрувати їх у повсякденне освітнє середовище.
Вільній грі мають приділяти більше уваги
Один із помітних акцентів рекомендацій — цінність вільної гри. Педагогам радять збалансовано поєднувати організовану та самостійну ігрову діяльність.
Під час вільної гри вихователь має більше діяти як спостерігач і модератор, а не нав’язувати дітям готові сценарії. Рекомендується використовувати неструктуровані матеріали — природні об’єкти та побутові речі без єдиного наперед визначеного способу використання.
Важливо також не переривати цікаві для дітей ігрові проєкти лише тому, що завершився певний відрізок часу. Створені конструкції та атрибути можна зберігати, щоб діти продовжували гру протягом кількох днів.
Окремо педагогам радять пояснювати батькам, що вільна гра має освітню цінність і сприяє розвитку критичного мислення, уміння приймати рішення, працювати в команді, регулювати емоції та проявляти творчість.
Жорсткого розкладу занять не має бути
Заняття залишається актуальною формою роботи, однак МОН не рекомендує сприймати розклад як незмінну жорстку послідовність.
Особливо в умовах воєнного стану та необхідності перебування в укриттях педагог може адаптувати тривалість, послідовність і форми освітньої діяльності.
Для організації освітнього процесу можна гнучко поєднувати занятійну, середовищну, проєктну та подієву моделі. Форму планування радять визначати рішенням педагогічної ради на початку навчального року. Вона має бути насамперед зручною, гнучкою й не перевантажувати вихователя документацією.
Особлива увага — дітям раннього віку
В окремому розділі МОН детально описало організацію роботи з дітьми раннього віку.
Рішення про створення таких груп ухвалює керівник ЗДО. Він також визначає режим роботи з урахуванням запитів батьків, можливостей закладу, норм харчування й відпочинку дітей.
Для ясельних груп рекомендують облаштовувати простір для рухового, сенсорного, когнітивного, творчого та ігрового розвитку. В оформленні радять уникати надмірної кількості яскравих елементів, які можуть призводити до сенсорного перевантаження.
Для дітей від 1 до 1,5 року ігрові заняття рекомендують проводити індивідуально або невеликими підгрупами тривалістю 8–12 хвилин, а для дітей від 1,5 до 2 років — підгрупами по 6–10 дітей тривалістю 10–15 хвилин.
Практики догляду МОН визначає як повноцінну частину освітньої діяльності, яку потрібно здійснювати з повагою до гідності, тілесних меж, індивідуального темпу та активної участі дитини.
Українська мова має бути природною мовою повсякденного спілкування
Закладам рекомендують створювати мовленнєво насичене середовище, у якому дитина протягом дня має можливість слухати, говорити, запитувати, розповідати, міркувати й бути почутою.
Українська мова як державна має бути природною мовою освітнього процесу та повсякденної взаємодії.
Для дітей, які в родині спілкуються іншою мовою або тривалий час перебували в іншомовному середовищі, опанування української має відбуватися поступово — через спілкування, гру, читання, пісні та спільну діяльність, без висміювання помилок, примусу чи негативного оцінювання.
Водночас підготовка старших дошкільників до школи не повинна перетворюватися на передчасне перенесення до дитсадка шкільних способів навчання читання та письма.
З 1 вересня англійська для старших дошкільників стане обов’язковою
Одна з ключових новацій нового навчального року — з 1 вересня 2026 року обов’язкове вивчення англійської мови для дітей старшого дошкільного віку.
МОН застерігає від перенесення у дитсадки традиційної шкільної моделі уроків. Англійську рекомендують природно включати у повсякденне життя групи: вітання, рухливі ігри, прогулянки, приймання їжі, гігієнічні процедури, пісні, римівки, рольові ігри та читання.
Для старших дошкільників передбачають короткі діалоги, сюжетні ігри, розповідання історій та інтегровані завдання без академізації.
Домашня підтримка англійської мови при цьому має залишатися добровільною, невимушеною та емоційно комфортною для дитини.
Дошкільників рекомендують вводити в український культурний простір щодня
Ще одним пріоритетом є формування громадянської ідентичності.
МОН рекомендує створювати україноцентричне освітнє середовище не лише під час окремих патріотичних заходів. Дитина має щоденно взаємодіяти з українською мовою, культурою, традиціями та цінностями.
У дитсадках радять використовувати українські книжки, твори мистецтва, елементи традиційного побуту, народні іграшки, музичні інструменти, карти та символи України й громади, знайомити дітей із ремеслами, фольклором, традиціями й особливостями різних регіонів країни.
Батьків мають залучати як партнерів
МОН пропонує будувати взаємодію за принципом єдиного простору «заклад освіти — дитина — сім’я».
Це передбачає консультації, семінари, тренінги, майстер-класи, доступ до перевірених інформаційних ресурсів та інформування про алгоритми дій під час надзвичайних ситуацій.
Педагогам радять використовувати у спілкуванні з родинами «мову підтримки»: акцентувати увагу на сильних сторонах дитини та разом із батьками визначати подальші кроки її розвитку.
Керівникам нагадали про нові штатні нормативи
У 2026/2027 навчальному році керівники ЗДО мають комплектувати заклади працівниками з урахуванням Типових штатних нормативів, затверджених наказом МОН № 844 від 12 червня 2025 року.
Кадрова політика має бути спрямована не лише на формальне заповнення штатних посад, а й на створення професійної команди, здатної працювати з дітьми раннього віку, забезпечувати інклюзію, психологічну підтримку та реалізацію нових освітніх підходів.
Окрему увагу рекомендують приділяти наставництву для новопризначених педагогів, професійній співпраці та підвищенню кваліфікації.
Таким чином, методичні рекомендації МОН на 2026/2027 навчальний рік орієнтують дитсадки на більшу педагогічну автономію і гнучкість, водночас посилюючи вимоги до безпеки, здоров’я, інклюзивності та якості взаємодії з дитиною. Серед найбільш практично значущих новацій — обов’язкова англійська для старших дошкільників, підготовка до нового Державного стандарту, переосмислення ролі вільної гри та детальні рекомендації щодо роботи з дітьми раннього віку.
Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте 
