Міністерство освіти і науки України затвердило нові рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів. Вони запроваджуються з 1 вересня 2026 року та мають стати основою для організації формувального, поточного, тематичного, семестрового й річного оцінювання в базовій школі.
Відповідний наказ МОН № 1427 датований 14 серпня 2026 року. Документ також скасовує попередні рекомендації 2024 року та визначає, що орієнтовні вимоги до оцінювання з предметів інваріантної складової, затверджені ще у 2013 році, більше не застосовуються до учнів 5–9 класів.
📅 Циклограма діяльності заступника директора: вересень
Учитель отримує більше свободи в оцінюванні
У рекомендаціях наголошено, що педагог має право на академічну свободу під час планування оцінювання, вибору методів та інструментів.
Учитель самостійно визначає, які види оцінювання застосовувати, як часто їх проводити, якими інструментами користуватися та як фіксувати результати. При цьому оцінювати потрібно не сам факт виконання роботи, а рівень досягнення конкретного результату навчання.
МОН окремо підкреслює: накопичення оцінок за кожною групою результатів, зазначення індексів груп біля поточних оцінок або виставлення окремих балів за групами результатів не є обов’язковими. Якщо електронний журнал має відповідний функціонал, учитель може використовувати його для аналізу навчального поступу учнів.
Вхідна діагностувальна робота не впливатиме на оцінку
На початку навчального року МОН рекомендує провести вхідну діагностувальну роботу, щоб визначити рівень засвоєння матеріалу попереднього періоду та виявити освітні втрати.
Її результати не враховують у поточному чи підсумковому оцінюванні. Їх потрібно використовувати для коригування змісту й послідовності навчання, планування повторення, диференціації завдань і визначення необхідної підтримки учнів.
За потреби такі діагностувальні роботи можна проводити і на початку другого семестру, теми, розділу чи модуля.
Формувальне оцінювання можна не фіксувати в журналі
Формувальне оцінювання має бути спрямоване на зворотний зв’язок, виявлення навчальних потреб і коригування навчання.
У рекомендаціях зазначено, що результати формувального оцінювання педагог може фіксувати у зручний для себе спосіб — у робочих нотатках, контрольних переліках, матрицях або щоденниках спостережень.
Вносити результати формувального оцінювання до класного журналу не обов’язково.
Так само оцінки, отримані під час формувального оцінювання, не враховують у підсумковій оцінці. За потреби в журналі можна зробити запис «Формувальна» у стовпці з датою.
Програму верифіковано для участі в проєкті «ГРОШІ ХОДЯТЬ ЗА ВЧИТЕЛЕМ». Опрацюєте нові підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів. Опануєте алгоритм, інструменти та методи формувального оцінювання
Поточну оцінку не потрібно ставити на кожному уроці
Поточне оцінювання проводять для встановлення й фіксації проміжного рівня досягнення результатів навчання.
Частоту поточного оцінювання вчитель визначає самостійно — з урахуванням змісту програми, кількості годин і специфіки результатів, які оцінюють.
МОН зазначає: поточні оцінки не потрібно виставляти на кожному уроці або за кожне виконане навчальне завдання.
Формувальне і поточне оцінювання чітко розмежували
У документі наведено окрему таблицю, яка пояснює різницю між формувальним і поточним оцінюванням.
Порівняння формувального та поточного оцінювання
Критерій порівняння | Формувальне оцінювання | Поточне оцінювання |
Мета | Зворотний зв’язок та коригування навчання | Перевірка засвоєння теми та виставлення балів |
Форма / Шкала | Вербальне, рівневе або бальне | 12-бальна шкала |
Запис у журналі | Не потребує обов’язкового запису | Обов’язково фіксується у журналі |
Вплив на підсумкову оцінку | Не впливає | Враховується під час визначення підсумкових результатів |
Поведінка і старанність не можуть впливати на бал
Окремо в рекомендаціях прописано, що поведінка, дисциплінованість, старанність, темп роботи та інші особистісні характеристики учня не є підставою для визначення оцінки.
Ставлення й цінності можуть враховуватися лише тоді, коли вони прямо закладені в програмі як результати навчання.
Також оцінка визначена як конфіденційна інформація, доступна самому учневі, його батькам або законним представникам і педагогам, які здійснюють оцінювання.
Тематичне оцінювання можна проводити по-різному
Підсумкове тематичне оцінювання можна здійснювати одним із кількох способів або поєднувати їх.
Зокрема, тематичну оцінку можна визначати через узагальнення поточних оцінок або через окрему підсумкову тематичну роботу.
Тематичний бал може бути середнім арифметичним поточних оцінок, але заклад освіти також може застосовувати інші підходи, якщо вони зафіксовані у власних критеріях, правилах і процедурах оцінювання.
Проводити окрему підсумкову роботу після кожної теми, розділу чи модуля не обов’язково.
Як визначатимуть семестрову і річну оцінки
Семестрове оцінювання здійснюватимуть на основі тематичних оцінок, а якщо тематичні оцінки не виставляли — поточних. Також може враховуватися семестрова підсумкова робота.
Водночас МОН не рекомендує визначати семестрову оцінку тільки за результатом однієї підсумкової роботи, якщо є інша достатня інформація про навчальні результати учня.
За семестр виставляють одну семестрову оцінку з предмета або інтегрованого курсу.
Річну оцінку можна визначати як середнє арифметичне семестрових оцінок або за іншими підходами, закріпленими у шкільних правилах. Окрему річну підсумкову роботу проводити не передбачено, крім окремих випадків для учнів на індивідуальних формах навчання.
Для учнів з особливими освітніми потребами оцінювання можна адаптувати
Для учнів з ООП оцінювання проводять з урахуванням індивідуальної програми розвитку та, за наявності, індивідуального навчального плану.
Адаптація може стосуватися способу подання завдання, форми відповіді, часу на виконання, організації середовища або використання допоміжних засобів. Водночас сама адаптація не повинна знижувати оцінку.
Під час дистанційного та змішаного навчання технічні чи організаційні обставини, які не характеризують рівень знань учня, також не можуть бути самостійною підставою для зниження бала.
У правилах оцінювання мають врахувати використання ШІ
МОН також звертає увагу на академічну доброчесність.
Перед виконанням завдання педагог має повідомити учням умови роботи: які джерела дозволено використовувати, які види допомоги можливі, чи можна співпрацювати та чи дозволене використання цифрових інструментів і засобів штучного інтелекту.
Оцінюванню підлягають саме персональні результати діяльності учня. Несамостійно виконане завдання не вважається виконаним і не підлягає оцінюванню, а порушення академічної доброчесності фіксують у порядку, визначеному закладом освіти.
МОН підготує нову форму Свідоцтва досягнень
Окремим пунктом наказу Директорату шкільної освіти доручено до 1 жовтня 2026 року розробити примірну форму Свідоцтва досягнень для учнів 5–9 класів.
Нові рекомендації почнуть діяти з 1 вересня 2026 року. Вони мають замінити підходи, які діяли за рекомендаціями 2024 року, та надати школам і педагогам більше гнучкості у визначенні власних процедур оцінювання.
Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте 
