Не діагноз, а підтримка: як оновлені стандарти змінюють підхід до інклюзії

Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до постанов щодо державних стандартів загальної середньої освіти. Серед ключових новацій — оновлення норм про інклюзивність і безбар’єрність. Зміни  мають узгодити нормативну базу з чинним законодавством, розширити автономію закладів освіти та підготувати систему до послідовного переходу на профільну середню освіту з 2027 року.

Інклюзивне навчання: НАКАЗИ

Зміни в термінології: від діагнозу до труднощів

У Державному стандарті базової середньої освіти оновили термінологію, пов’язану з інклюзивністю та безбар’єрністю.

Головна зміна — акцент зміщується з медичного діагнозу дитини на її функціональні труднощі під час навчання та необхідний рівень підтримки. Тобто у фокусі має бути не формальне визначення стану здоров’я, а те, які умови потрібні учневі, щоб він міг навчатися, розвиватися і брати участь в освітньому процесі.

Наприклад, замість формулювання «діти з порушенням слуху» використовуватимуть поняття «учні із функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження слухової функції». Аналогічно оновлено визначення, що стосуються труднощів, пов’язаних із зором, опорно-руховим апаратом, мовленням, інтелектуальним розвитком та іншими випадками, коли дитина потребує додаткової підтримки.

Оновлення термінології — це не лише зміна формулювань у документах. Воно задає інший підхід до організації навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Заклади освіти мають орієнтуватися на те, які саме бар’єри виникають для дитини в навчанні і яку підтримку потрібно забезпечити. Такий підхід допомагає уникати ситуацій, коли дитину описують через діагноз, а не через її освітні потреби, можливості та потенціал.

Для керівників і педагогічних команд це означає потребу уважніше працювати з формулюваннями в освітніх програмах, індивідуальних програмах розвитку, внутрішніх документах і комунікації з батьками.

На що звернути увагу керівникам закладів освіти

Керівникам шкіл і педагогічним радам варто відстежити оновлення типових освітніх програм МОН. Саме після цих уточнень заклади зможуть коректно переглядати власні освітні програми, навчальні плани, розподіл годин і внутрішні документи.

Спеціалізованим закладам особливо важливо проаналізувати, як новий базовий навчальний план може вплинути на поглиблене вивчення предметів, факультативи, курси за вибором та індивідуальні заняття.

Закладам, які організовують інклюзивне навчання, варто звернути увагу на нову термінологію та підхід до опису освітніх потреб учнів. Акцент має бути на підтримці, доступності й усуненні бар’єрів у навчанні.

Головне

Оновлені державні стандарти мають зробити освітній процес гнучкішим і сучаснішим. Для інклюзивної освіти це означає перехід від мови діагнозів до мови підтримки й функціональних потреб дитини.