Кабмін оновив державні стандарти загальної середньої освіти. Зміни готують школи до старту профільної середньої освіти з 2027 року, закріплюють українознавчий компонент і оновлюють підходи до інклюзивності
Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до постанов щодо державних стандартів загальної середньої освіти. Йдеться про оновлення чотирьох державних стандартів, затверджених у 2011, 2018, 2020 та 2024 роках.
Зміни мають узгодити нормативну базу з чинним законодавством, розширити автономію закладів освіти та забезпечити послідовний перехід до профільної середньої освіти, який має розпочатися з 1 вересня 2027 року.
📅 Циклограма діяльності заступника директора: серпень
Учні зможуть завершити навчання за старим стандартом
Оновлення державних стандартів стосується одразу кількох рівнів загальної середньої освіти. У документі зазначено, що зміни мають забезпечити перехід до профільної середньої освіти без різких змін для тих учнів, які вже навчаються за попередніми стандартами.
Зокрема, учні, які розпочали навчання до запровадження Нової української школи, зможуть завершити його за Державним стандартом 2011 року. Тобто школярі не повинні переходити на іншу освітню модель посеред навчання.
Це важливо для закладів освіти, адже дає змогу планувати освітній процес поступово: одні учні завершуватимуть навчання за старим стандартом, а нові підходи до профільної середньої освіти впроваджуватимуться поетапно.
Оновлений стандарт має підготувати школи до профільного навчання
Головний акцент змін — підготовка системи до профільної середньої освіти. Вона має стартувати з 2027 року й передбачає нову логіку організації навчання у старшій школі.
У Державному стандарті профільної середньої освіти передбачено спільні базові навчальні плани для різних типів закладів освіти. Ідеться про академічні ліцеї, заклади професійної освіти та заклади фахової передвищої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти.
Такий підхід має забезпечити єдині правила організації навчання незалежно від того, у якому типі закладу учень здобуває профільну середню освіту.
Для академічних ліцеїв оновлений державний стандарт стане основою для формування освітніх програм, навчальних планів і профілів навчання. Заклади мають отримати більше можливостей для організації освітнього процесу відповідно до потреб учнів і власної освітньої пропозиції.
Водночас спільні базові навчальні плани мають запобігти ситуації, коли різні типи закладів організовують профільну середню освіту за надто різними підходами. Це важливо для учнів, які обиратимуть між академічним ліцеєм, професійним закладом або фаховою передвищою освітою.
Зміна для закладів спеціалізованої освіти
Окрема зміна стосується закладів спеціалізованої освіти. У Державному стандарті базової середньої освіти з’явиться окремий базовий навчальний план для таких закладів.
Він передбачатиме більше можливостей для поглибленого вивчення окремих предметів, профільних курсів, курсів за вибором, факультативів та індивідуальних занять.
Це має дати спеціалізованим закладам більше гнучкості в організації навчання й водночас залишити їх у межах оновленого державного стандарту.
Більше годин на історію та громадянську освіту
У Державному стандарті базової середньої освіти також збільшили кількість годин на вивчення історії та громадянської освіти у 7–9 класах.
Упродовж цього циклу сумарну кількість годин на предмети громадянської та історичної освітньої галузі в базовому навчальному плані збільшено на дві години.
Ця зміна важлива для шкіл, адже впливатиме на планування навчального навантаження, розподіл годин і підготовку освітніх програм.
Українознавчий компонент
До державних стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти додали окремі базові навчальні плани для класів і груп з українознавчим компонентом.
Це стосується дітей, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях України. Такий формат має допомогти їм зберігати зв’язок з українською системою освіти й водночас уникати надмірного навантаження через одночасне навчання за двома повними програмами.
Оновлений підхід до інклюзивності й безбар’єрності
У Державному стандарті базової середньої освіти оновили термінологію, пов’язану з інклюзивною освітою та безбар’єрністю.
Акцент зміщується з медичного діагнозу дитини на функціональні труднощі, з якими вона стикається під час навчання, а також на необхідний рівень підтримки.
Наприклад, замість формулювання «діти з порушенням слуху» використовуватимуть поняття «учні із функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження слухової функції».
Такий підхід має допомогти школам зосереджуватися не на діагнозі, а на тому, яка саме підтримка потрібна дитині для навчання й розвитку.
Що мають зробити школи
Щоб заклади освіти могли правильно організувати освітній процес з урахуванням оновлених державних стандартів, МОН має внести відповідні уточнення до типових освітніх програм. У документі зазначено, що це планують зробити впродовж серпня.
Для керівників шкіл це означає:
- перед початком планування дочекатися уточнених типових освітніх програм;
- на основі оновлених і уточнених програм переглядати власні освітні програми, навчальні плани та розподіл годин.
Головне
Оновлені державні стандарти мають підготувати школи до впровадження профільної середньої освіти з 2027 року. Учні завершуватимуть навчання за тим стандартом, за яким почали, а нові базові навчальні плани мають забезпечити єдині підходи для академічних ліцеїв, закладів профосвіти та фахової передвищої освіти.
Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте 
