Головні зміни, яких потребує оцінювання в НУШ: результати дослідження
Підпишіться на канал Messenger — Експертус Освіта! Тримаємо руку на пульсі змін без паніки та спаму

Дослідження провів Львівський інститут післядипломної педагогічної освіти у квітні—травні 2026 року. В опитуванні взяли участь 1640 учителів шести освітніх галузей, які працюють у 5—8 класах НУШ.
За результатами опитування, найпоширенішим серед педагогів є прагматичний підхід: учителі переважно не закликають відмовитися від компетентнісного оцінювання, але вважають чинну систему надто складною, перевантаженою та недостатньо пристосованою до реальних умов школи.
📅 Циклограма діяльності заступника директора: серпень
Спростити критерії та оцінювання за групами результатів
Однією з головних вимог педагогів стало спрощення й конкретизація критеріїв оцінювання. Учителі зазначають, що чинні формулювання часто є надто загальними або складними для щоденного використання.
Педагоги пропонують зменшити кількість критеріїв, чіткіше пояснити вимоги до груп результатів і розробити типові завдання та практичні методичні рекомендації.
Частина респондентів виступає за повне скасування оцінювання за групами результатів. Інші вважають, що цю модель можна зберегти, але необхідно суттєво спростити фіксацію та підсумовування результатів.
Переглянути Свідоцтво досягнень
Учителі також пропонують відмовитися від надмірно жорсткої формули Свідоцтва досягнень. На їхню думку, автоматичне обчислення та виведення середнього бала не завжди відображає реальний поступ учня.
Автори дослідження рекомендують нормативно закріпити право педагога визначати підсумковий результат на основі професійного судження, а не лише математичних розрахунків. Одним із можливих рішень може стати спрощена накопичувальна система оцінювання протягом семестру, року або освітнього циклу.
Надати вчителю більше автономії
Окремий запит педагогів стосується професійної автономії. Учителі хочуть мати більше можливостей адаптувати критерії до специфіки предмета, віку та потреб учнів, а також самостійно формулювати результати навчальних досягнень.
Такі пропозиції висловлювали не лише вчителі-практики, а й тренери НУШ. На думку авторів дослідження, це свідчить про потребу в більшій довірі до професійного судження педагога.
Передбачити час на оцінювання
Респонденти наголосили, що складна система оцінювання потребує часу, якого не передбачено в навчальних програмах. Учителі мають одночасно проводити заняття, перевіряти роботи, фіксувати результати, застосовувати формувальне оцінювання та надавати індивідуальний зворотний зв’язок.
Тому серед рекомендацій — узгодити вимоги до оцінювання з кількістю годин, відведених на вивчення предметів, і передбачити окремий часовий резерв для обов’язкових оцінювальних процедур.
Розробити готові інструменти для педагогів
Учителі також потребують практичної методичної підтримки: прикладів завдань, зрозумілих рубрик, шаблонів, інструментів для оцінювання групової роботи, проєктів, критичного мислення, компетентностей і наскрізних умінь.
Водночас більшість педагогів позитивно ставиться до формувального оцінювання. Проблемою вони називають не сам підхід, а брак часу, готових моделей і зрозумілих способів фіксації результатів.
Зробити оцінювання зрозумілим для учнів і батьків
Ще одна пропозиція — підготувати доступні інформаційні матеріали, які пояснюватимуть учням і батькам логіку оцінювання, значення груп результатів і принципи формування підсумкової оцінки.
За висновками дослідження, чинна система часто залишається «професійною мовою» педагогів, яку складно зрозуміти іншим учасникам освітнього процесу. Це може спричиняти непорозуміння, знижувати довіру до оцінок і послаблювати їхню мотиваційну функцію.
Автори дослідження підсумовують, що основний запит учителів полягає не у відмові від компетентнісного підходу, а у створенні простішої, стабільнішої та практичнішої системи оцінювання, яка відповідатиме реальним можливостям школи.

