Перший етап – адаптаційний
Хто працює з педагогом? З педагогом-початківцем на даному етапі працюють: директор закладу, педагог-наставник, вихователь-методист, а також практичний психолог.
Метою їхньої роботи є розробка програми адаптації. Спершу, вони складають план становлення педагога як професійного фахівця, проводять різноманітні анкетування, а вже потім приступають до програми.
Завдання педагога-наставника
Передусім, наставник повинен надати практичні знання, звернути увагу педагога на:
- Методи організації освітньої діяльності
- Особливості ведення документації. Ознайомити з журналом обліку відвідування дітьми групи, методичними рекомендаціями, книгою відомостей про дітей та їхніх батьків, листком здоров’я дітей
- Формами взаємодії з батьками вихованців.
⇒ Як завучу організувати соціальний простір початківця
Суттєво допомогти педагогу-початківцю можуть друковані рекомендації і пам'ятки як правильно працювати з дітьми. Допомогти у їх розробці можуть практичний психолог разом з педагогом-наставником. Важливо обговорити типові помилки, яких припускаються вчителі без досвіду роботи.
Звичайно, при роботі з дітьми будуть виникати проблеми, які потрібно обов'язково покроково розбирати і аналізувати на індивідуальних консультаціях.
Сутичка інтересів — ось як можна розтлумачити конфлікт. Нині 23% педагогів опиняються в епіцентрі булінгу та гострих ситуацій. А кожен четвертий педагог потрапляє в конфліктні ситуації з батьками вихованців чи колегами й не знає, як правильно діяти.
Другий етап - проектувальний
Хто залучений на даному етапі? На цьому етапі з педагогом-початківцем працюють наставник та практичний психолог.
Основні завдання – це допомогти вчителю:
- Вибрати тему для самоосвітньої діяльності
- Скласти програму самовдосконалення
- Обрати форми організації, методи й прийоми освітньої діяльності
- Удосконалити вже наявні професійні вміння, здобути нові
Чому приділити найбільшу увагу?
Важливо розвинути у молодого вчителя відчуття педагогічної етики. Розуміння того, що у важких ситуаціях не потрібно одразу реагувати криком чи погрозами. Адже тоді вихованці розуміють, як легко їм провокувати педагога, і тоді поводяться ще більш неприязно та агресивно. У результаті виникає емоційний бар’єр, що заважає нормальній роботі.
Як відомо, діти дуже уважні і проникливі. Вони помічають зміну тембру голосу, інтонації, жестів. Звертають увагу на те, як викладач стоїть чи сидить, який в нього погляд чи манера поводитись. Дуже важливо пояснити педагогу без досвіду, що завжди потрібно обдумувати те, що збираєшся сказати чи зробити.
Як допомогти на цьому етапі? Доречно організувати відвідування занять досвідчених педагогів вчителем-початківцем. Це дуже допомагає почерпнути для себе корисні навички та вміння. Не зайвим буде взаємодопомога, тобто при проведенні уроків молодими вчителями, запросити більш досвідчених педагогів. Адже вони зможуть дати цінні рекомендації, зауваження чи поради.
Крім того, йому слід запропонувати пам’ятки й рекомендації щодо уникнення конфліктних ситуацій при роботі із «складними» вихованцями. Корисним буде відвідування тренінгу для педагогів-початківців, який організує практичний психолог. На таких заняттях можна навчитись мистецтва спілкування з дітьми.
Третій етап - контрольно-оцінювальний
Хто працює на даному етапі? Для перевірки професійної компетентності педагога залучені наставник і практичний психолог. Їхнім завданням є визначення ступеня готовності педагога до виконання обов'язків, зокрема і психологічної.
Поради молодому вчителю на даному етапі. Особливу увагу слід приділити самоаналізу, розбору проблемних питань й пошуку способів їх подолання.
Роль наставника. Завдання педагога-наставника на цьому етапі – спонукати до розвитку творчого потенціалу молодого фахівця, пошуку власного стилю педагогічної діяльності. Для кращої мотивації запропонуйте оформити портфоліо його власних досягнень.
