Сучасне суспільство створює стійкий попит на особистість, здатну до новаторства, самовизначення, самоорганізації, самореалізації, самотворення, здатну аналізувати та прогнозувати життєву перспективу. Педагоги закладу дошкільної освіти під керівництвом такої особистості матимуть вагомі передумови до постійного професійного розвитку. І неабияку роль у формуванні такої особистості відіграє самоменеджмент, завдяки якому вихователь-методист може отримати низку переваг.
Як написати якісний фандрейзинговий план
Поняття самоменеджменту
Слово «самоменеджмент» складається з двох основ:
- займенника «сам» — вживається разом з іменником або особовим займенником на означення особи чи предмета, що безпосередньо є джерелом або об’єктом дії, стану;
- іменника «менеджмент» (англ. to manage — керувати, управляти) — означає діяльність, що спрямована на досягнення поставленої мети за допомогою планування, організації, координації використання людських і матеріальних ресурсів, реалізації завдань та контролю за їх виконанням.
Отже, самоменеджмент — це, буквально, менеджмент, спрямований на самого себе.
Оволодівши прийомами самоменеджменту, можна досягти самоорганізації, набути вміння управляти собою та керувати процесом управління у найширшому розумінні цього слова — у часі, просторі, професійному спілкуванні тощо. Адже часто трапляється, що творчий вихователь-методист закладу дошкільної освіти недостатньо проявляє організованість, обов’язковість, нераціонально використовує робочий час. Частково це можна пояснити значним потоком різнорідної інформації, зростанням кількості обов’язкових щоденних справ. Проте цим обставинам вихователь-методист може успішно протистояти.
Розглянемо, у чому суть самоменеджменту вихователя-методиста закладу дошкільної освіти.
Сутичка інтересів — ось як можна розтлумачити конфлікт. Нині 23% педагогів опиняються в епіцентрі булінгу та гострих ситуацій. А кожен четвертий педагог потрапляє в конфліктні ситуації з батьками вихованців чи колегами й не знає, як правильно діяти.
Самоосвіта як основа самоменеджменту
Самоменеджмент потребує постійної, систематичної і послідовної праці над собою, ключовою ланкою якої є самоосвіта. Для будь-якого педагога самоосвіта є одним із чинників підвищення професійної майстерності, основою саморозвитку та самовиховання. Професійний успіх кожного вихователя-методиста закладу дошкільної освіти, його управлінська компетенція безпосередньо пов’язані зі свідомим прагненням пізнавати нове, розкривати свої сили та здібності. Водночас самоменеджмент передбачає не лише здобуття нових знань, а й постійне використання їх на практиці. Адже головний принцип самоменеджменту — впроваджувати перевірені у повсякденній практиці методи роботи для оптимального та усвідомленого використання особистого часу. Так, використання знань на практиці дасть змогу вихователю-методисту:
- набувати здатності керувати собою та впливати на інших людей;
- формувати власні цінності, навички розв’язувати різноманітні проблеми;
- визначати чітку мету діяльності;
- проявляти винахідливість і схильність до інновацій;
- підвищувати фахову майстерність, спрямованість на постійне особисте зростання;
- надихати педагогів на постійне особисте зростання;
- відчувати радість і задоволення від якісно виконаної роботи.
Підвищення професійної управлінської компетентності
→ Імідж сучасного дошкільного навчального закладу
Сучасні концепції самоменеджменту є цілісною системою поглядів. Доведено, що найліпше управління — це самоуправління, коли людина самоорганізовується. Тож основою самоменеджменту є уміння керувати собою, потреба безперервної самоосвіти і саморозвитку, що сприяють удосконаленню особистості. Чи не найголовнішою умовою саморозвитку є творчість як самовизначення, самоствердження, самовираження особистості. Тому на освітню діяльність закладу дошкільної освіти впливає творча організація самоменеджменту. Вдаючись до неї, вихователь-методист, зокрема, має:
- переосмислити своє професійне кредо;
- уточнити особисту позицію в розвитку закладу дошкільної освіти;
- професійно самовизначитися.
За правильної творчої організації самоменеджменту вихователь-методист розробляє власну програму професійного саморозвитку, виділяє в ній основні етапи роботи над підвищенням своєї професійної компетентності, зокрема:
- оволодіти сучасними методами, навичками управління;
- моніторити якість освітнього процесу;
- підвищити вимоги до педагогічних працівників, їхнього професіоналізму;
- створити концепцію особистісного розвитку.
Тобто вихователь-методист фактично забезпечує умови, які необхідні для підвищення якості освітньої діяльності закладу. Результатом його зусиль може бути індивідуальна управлінська концепція вихователя-методиста.
Індивідуальна управлінська концепція
Під ІУК слід розуміти відносно стійку сукупність або цілісну систему поглядів, ідей, уявлень вихователя-методиста про методичний супровід освітньої діяльності закладу дошкільної освіти та процесами, що у ньому відбуваються. Також ІУК має містити уявлення щодо мети діяльності закладу та найдоцільніших засобів її досягнення. На підставі цих уявлень вихователь-методист приймає певне рішення. ІУК спроможна змінювати життя дитячого садка, постійно розвивати його.
Вихователь-методист має володіти повною та достовірною інформацією про заклад дошкільної освіти. Адже без такої інформації складно розв’язувати ключові проблеми, приймати правильні рішення. До того ж йому часто доводиться виступати арбітром у складних педагогічних ситуаціях, тобто бути неупередженим та справедливим. Тому важливо, аби вихователь-методист володів інформацією про:
- рівень розвитку дітей, їхню успішність;
- фактичний стан проведення освітнього процесу;
- ефективність методичної роботи з педагогами;
- дієвість роботи з батьками вихованців, громадськістю;
- стан матеріально-технічної бази тощо.
Орієнтовний розпорядок дня на період карантину
Достовірна та повна інформація необхідна на всіх етапах управлінського циклу: аналізування, планування роботи, організації виконання, контролю і регулювання. Від уміння організувати надходження, оброблення, аналізування й використання інформації залежить ефективність методичного супроводу освітньої діяльності закладу дошкільної освіти, а отже — і якість освітнього процесу.
Також важливо, аби вихователь-методист періодично використовував антизастійні механізми самооновлення.
Чітка ІУК буде вагомою опорою для авторитету вихователя-методиста в колективі, дасть змогу впевнено здійснювати методичний супровід освітньої діяльності та об’єднати педагогічний колектив у життєтворчу команду однодумців. Бо ж навіть найталановитіший вихователь-методист не спроможний забезпечити якісну дошкільну освіту без потужної команди.
Отже, вихователь-методист, який ефективно застосовує самоменеджемент, володіє сучасним управлінським мисленням, використовує ефективні методи, прийоми й технології самореалізації та саморозвитку особистого творчого потенціалу, здатен надихати педагогічний колектив та привести його до вершини майстерності.
Читайте про функції самоменеджменту у журналі Вихователь-методист дошкільного закладу
