Дошкільний вік вважають найсприятливішим періодом життя людини для розвитку її творчих здібностей та їх прояву у сферах пізнання й художньої діяльності. У цей період відбувається становлення та розвиток більшості психічних процесів, зокрема пам’яті, мислення, сприймання, уяви, а також емоційної сфери. Дитині не притаманне стереотипне мислення під час реалізації ігрових, побутових, навчальних, соціально-моральних завдань. Тож вона здатна продукувати багато ідей.
Дитяча творчість — це універсальна здібність. Кожен творчий акт дошкільника — результат його активних пізнавальних, творчих дій.
Дитина засвоює мову (норми словотворення) — це творчий процес, грає — теж творчий процес. Вона постійно створює нові ігрові ситуації, вносить щось своє в зображувальну діяльність, музику, конструювання тощо. Навіть наслідуючи дорослих, дитина творчо видозмінює їхні варіанти поведінки.
Творча спрямованість дошкільника проявляється як властивість психіки. Дитина вивчає світ навколо себе, пізнає навколишні предмети, людей. Вона робить творчі відкриття мало не на кожному кроці. А в деяких видах творчої діяльності може досягти доволі високого рівня. Тому іноді дитячі вірші, малюнки фахівці визнають як «цілком дорослі».
♥ Жанр есе в початкових класах
Практичні рекомендації та картки контролю, щодопоможуть перевірити, як вихователі організовують роботу зформування в дітей культурно-гігієнічних навичок.
Стадії формування дитячої творчості
Творчість дошкільника проходить такі стадії формування:
- наслідування — дитина повторює за дорослим спосіб дії, а в новій ситуації — репродукує його, аби досягти відповідної/схожої мети;
- творче наслідування — дитина вносить елементи новизни в пропоновані способи дій, змінює зразки, доповнює ідеї. Вона визначає власні вміння й нахили, й оцінює їхні переваги в різних видах діяльності;
- репродуктивна творчість — дитина істотно змінює пропоновану схему або ідею, додає щось нове, своєрідне й оригінальне;
- справжня творчість — дитина створює нові способи дії, генерує ідеї.
Завдання педагога — підтримати дитину, сформувати в неї творче ставлення до явищ навколишнього світу. Йдеться про сприймання, пізнання й перетворення цих явищ.
Особливості творчої діяльності дошкільників
Дитина робить власні відкриття і створює цікавий для себе, часом оригінальний продукт — малюнок, конструкцію, вірш тощо. Тобто дитяча творчість характеризується суб’єктивністю новизни відкриттів і продукту.
Коли дитина малює, вирізає, конструює — вона створює щось нове для себе, суб’єктивно цінне, що не є новим і цінним для інших людей. При цьому здебільшого для неї важливий не продукт діяльності, а процес його створення.
Дитині приносить утіху пошук та багаторазова апробація різних рішень. Тож можемо констатувати: діяльності дитини притаманна емоційність.
Іще однією особливістю дитячої творчості є відсутність внутрішніх бар’єрів, які породжують скутість, ускладнюють творчість. А самоконтроль дитини спрямований на процес гри — саме творчість, а не на якість творчого продукту.
Дорослому буває складно почати розв’язувати проблему — усвідомити її, шукати вихід із ситуації тощо. Інколи це може викликати відчай. У дитини ж не виникає таких труднощів. Вона починає діяти орієнтовно, навіть неосмислено. А з часом починає спрямовувати діяльність, захоплюється пошуком, іноді навіть досягає позитивного результату. Утім це можливо, якщо дорослий не висуває жорстких вимог, не нищить дитячу ініціативність.
Дитячу творчість також характеризує пізнавальна активність. Це основа пізнавальної мотивації та розвивальний механізм творчості. Дитині властива дослідницька, пошукова активність, чутливість, здатність відкривати нове у звичайному. Із розвитком пізнавальної мотивації творчий процес стає основою для життєвого досвіду. Що багатший цей досвід, то яскравіше він проявляється у різних видах творчої діяльності дитини.
- Як виховати творчу особистість: поради практичного психолога батькам дошкільника
Американські психологи Джо Гілфорд (Joy Guilford) та Еліс Торренс (Ellis Torrance) виокремлюють такі характеристики творчості дитини:
- оригінальність — здатність нестандартно розв’язувати проблеми в різних видах діяльності, зокрема в грі;
- семантична гнучкість — підвищена чутливість до мовлення, мовленнєва творчість — утворення нових слів, рим тощо;
- образна адаптивна гнучкість — здатність виділяти функції об’єкта так, аби побачити в ньому нові можливості;
- стихійна гнучкість — здатність знаходити ідеї в обмеженій ситуації.
Ірина Біла, провідний науковий співробітник кафедри педагогіки та психології Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, д-р психол. наук
Дізнайтеся, як заохочувати дитину до творчості та які завдання стоять перед вихователем ЗДО.
