Дошкільник із задоволенням малює, ліпить, займається аплікацією. Що робити вихователям та батькам, аби розвинути її творчий потенціал, не нав’язуючи своїх поглядів?
Не забороняйте дитині експериментувати з різними предметами та займатися творчістю, навіть якщо малюк робить це по-своєму. Намагайтеся не переривати дитячі фантазії та їхнє втілення.
Забезпечте дитину необхідними інструментами та матеріалами для творчості: олівцями, різнокольоровою крейдою, фарбами, папером та іншими необхідними предметами. Зосередьте увагу дитини на тому, щоб вона самостійно малювала і створювала власні малюнки.
Не навантажуйте дитину власними очікуваннями та не лякайтеся невдач — це природно. Для дитини творчість має залишитися перш за все цікавим процесом з елементами гри.
Не купуйте дитині складні іграшки, які вчать робити все за інструкціями. Нехай дитина сама імітує звуки та мову. «Прості» іграшки, не обмежені механічними властивостями, краще розвивають уяву малюка. Та поряд з цим не відмовляйтеся від новітніх технологій, які також надають широкі можливості за умови їх правильного використання.
Займайтеся творчістю разом з дитиною — це дуже важливо! Присутність та активна участь батьків стимулює творчий настрій малюка. Можна не лише малювати разом, а й читати, влаштовувати спектаклі, відвідувати цікаві заходи. І дозволяйте дитині слухати різноманітну музику, зокрема класичну та джазову.
Пам’ятайте, для дитини творчість — це не просто гра. Це важливий процес, який дозволяє малюку пізнавати світ та розвивати свій потенціал.
Готовність дитини до школи — глибоке та комплексне поняття, яке охоплює різні види показників, зокрема й функціональну готовність. Аби визначити її, слід скористатися спеціальними методиками. Про них — детально у статті
Чому медитація — проста і пасивна — стає порятунком для людини? Як саме вона впливає на наш мозок та емоції? Які техніки доступні для кожного з нас, щоб віднайти свій особистий «тихий острівець» у шаленому потоці повсякденного?
Проблеми дітей — це водночас проблеми й батьків. Однак не кожен батько чи мати можуть бути спокійними й урівноваженими під час обговорення проблем своєї дитини. У разі виникнення таких ситуацій практичний психолог працює з подвійним колом проблем. Відповідно постає запитання: чиї проблеми фахівець має розв’язувати насамперед?
