головний редактор порталу «Педрада» Цифрового видавництва Експертус, кандидат педагогічних наук, Київ
Серед ключових акцентів — академічна свобода вчителя, необов’язковість оцінювання за групами результатів у журналі, подолання освітніх втрат, практичне навчання, профорієнтація дев’ятикласників і відповідальне використання штучного інтелекту
Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів
Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів та інтегрованих курсів у 2026/2027 н.р. визначило МОН у листі від 17.08.2026. Документ охоплює початкову, базову та профільну середню освіту й визначає основні орієнтири для планування уроків, оцінювання, подолання освітніх втрат, використання цифрових інструментів і штучного інтелекту. Розглянемо основні зміни та ключові орієнтири методичних рекомендацій МОН.
У 2026/2027 навчальному році школи організовуватимуть освітній процес відповідно до державних стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти.
Для 5–9 класів заклади мають ураховувати зміни до Типової освітньої програми, затверджені наказом МОН від 17 серпня 2026 року № 1430.
Окремо триває експериментальне впровадження нового Державного стандарту профільної середньої освіти. Заклади — учасники експерименту працюватимуть за власними освітніми програмами, розробленими на основі типової програми для 10–12 класів.
ВАЖЛИВО! Модельну навчальну програму, яку педагоги обрали на певний цикл навчання, не можна змінювати всередині цього циклу. Наприклад, програму, за якою клас почав навчатися у 5 класі, не можна замінити іншою при переході до 6 класу. Водночас різні класи однієї паралелі можуть працювати за різними модельними програмами.
Методичні рекомендації МОН щодо форми планування
Учителі самі визначатимуть форму календарного планування — це відповідає принципам академічної свободи педагогів. Тож календарно-тематичне планування можна складати у довільній формі — з використанням друкованих або електронних джерел. Його також можна об’єднати з навчальною програмою в один документ.
Формат, обсяг, структура та оформлення календарно-тематичних і поурочних планів є індивідуальним рішенням учителя. МОН наголошує: встановлення єдиних обов’язкових стандартів таких документів на рівні школи, міста, району чи області законодавством не передбачено.
Учитель також може протягом навчального року мають змогу:
коригувати календарне планування залежно від того, як учні засвоюють матеріал;
змінювати строки опрацювання тем;
змінювати кількість годин на окремі змістові модулі.
Головною вимогою залишається досягнення обов’язкових результатів навчання, визначених державним стандартом.
Планування в початкових класах
У 1–4 класах навчання продовжуватиметься відповідно до чинного Державного стандарту початкової освіти.
МОН підкреслює роль ранкової зустрічі як інструменту психологічної безпеки, розвитку комунікації та формування класної спільноти. Її тривалість педагог визначає самостійно.
Під час ранкової зустрічі можна обговорювати новини й емоції, план роботи на день, правила безпечної поведінки, питання здоров’я, цивільної та мінної безпеки.
У початковій школі також рекомендують активно розвивати читацьку компетентність, STEM-підхід, екологічне мислення, громадянську ідентичність та партнерство з батьками.
Інструктивно-методичні рекомендації щодо оцінювання
Одним із найважливіших положень рекомендацій стосовно 5–9 класів стало уточнення щодо оцінювання.
МОН зазначає, що педагог самостійно обирає спосіб фіксування результатів під час проведення різних видів оцінювання.
Оцінювання за групами результатів та внесення таких оцінок до класного журналу не є обов’язковими.
Водночас учителям рекомендують застосовувати компетентнісно орієнтовані завдання та інші інструменти, які дають змогу визначити рівень досягнення результатів навчання, передбачених державним стандартом і відповідною модельною програмою.
Оцінювання здійснюватиметься відповідно до нової системи та загальних критеріїв, затверджених наказом МОН від 4.05.2026 № 722 зі змінами. Документ закріплює за педагогом академічну свободу у плануванні оцінювання та виборі його методів та інструментів.
Інструктивно-методичні рекомендації по роботі з освітніми втратами
Ще один наскрізний пріоритет — робота з освітніми втратами. На початку року МОН радить визначити освітні втрати. Для цього МОН радить використовувати діагностувальні роботи Всеукраїнської школи онлайн для кожної освітньої галузі. Первинну діагностику рекомендують проводити на початку навчального року, семестру або перед вивченням нового тематичного розділу. Її завдання — з’ясувати, чи мають учні достатній рівень опорних знань і вмінь для подальшого навчання.
Після корекційної роботи пропонують проводити вторинну діагностику й оцінювати, чи вдалося усунути виявлені прогалини. Результати можна використовувати для коригування календарно-тематичного планування, індивідуальної та групової підтримки дітей і добору диференційованих завдань.
Перші уроки після літніх канікул МОН рекомендує спрямувати насамперед на повторення базових знань і навичок, поступове повернення дітей до систематичного навчання та створення позитивної мотивації.
Профорієнтація в 9 класі
Особлива увага в документі приділена 9 класу, адже у 2026/2027 навчальному році це завершальний рік другого циклу базової середньої освіти для учнів НУШ. Тому в багатьох освітніх галузях МОН рекомендує посилити профорієнтаційний складник і демонструвати учням, як знання з конкретного предмета застосовують у реальних професіях.
Наприклад:
на уроках математики пропонують працювати із ситуаціями з ІТ, інженерії, архітектури, економіки, фінансів, медицини, дизайну й логістики;
алгебра може бути пов’язана з аналізом даних, прогнозуванням, фінансовими розрахунками, а геометрія — з архітектурою, картографією, робототехнікою та комп’ютерною графікою;
на уроках іноземних мов дев’ятикласникам пропонують створювати перші резюме та мотиваційні листи, проходити симуляційні співбесіди, розробляти бізнес-плани, концепції стартапів та інші проєкти, пов’язані з реальним ринком праці;
у мовно-літературній галузі учні можуть приміряти на себе ролі медіааналітиків, авторів цифрового контенту, літературних критиків, редакторів, сценаристів, копірайтерів або фахівців із кризових комунікацій.
Інструктивно-методичні рекомендації щодо використання ШІ
Використання штучного інтелекту стало одним із помітних наскрізних напрямів документа. МОН рекомендує розглядати штучний інтелект як допоміжний інструмент для вчителя та учня, але не як заміну мислення, професійного педагогічного судження чи самостійного виконання завдань.
Учителі можуть використовувати генеративні моделі, щоб:
створювати диференційовані завдання;
адаптувати матеріали до рівня учнів,
укладати тести, критерії оцінювання, готувати рольові сценарії і навчальні кейси.
Водночас результати роботи ШІ мають обов’язково проходити професійну перевірку педагога.
Для школярів акцент пропонують змістити зі списування на критичне використання ШІ.
Наприклад:
на уроках української мови та літератури дев’ятикласники можуть перевіряти згенеровані нейромережею тексти, шукати граматичні, логічні чи фактологічні помилки та аргументовано їх виправляти;
на уроках іноземної мови ШІ може виконувати роль віртуального співрозмовника для тренування діалогів або допомагати учневі аналізувати власний письмовий текст.
Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів
Політика «Освіта для життя»
Одним із головних методичних орієнтирів документа стала політика «Освіта для життя». Її фокус — не просто передавання знань, а формування здатності використовувати їх у реальних ситуаціях, критично мислити та самостійно діяти.
Цей підхід простежується практично в усіх освітніх галузях — у школах рекомендують застосовувати більше практичних і компетентнісних завдань.
У природничих дисциплінах радять відходити від механічного запам’ятовування фактів, формул і визначень та більше працювати з експериментами, графіками, картами, статистичними даними, моделями й реальними проблемами.
Наприклад, на хімії учні мають не просто запам’ятовувати рівняння реакцій, а пояснювати властивості речовин, оцінювати їх безпечне використання та вплив на здоров’я і довкілля.
На географії пропонують поєднувати карти, супутникові знімки, статистичні дані та цифрові картографічні сервіси, щоб школярі самостійно пояснювали просторові закономірності.
На фізиці рекомендують будувати навчання за логікою «явище — спостереження — модель — фізична величина — закон — застосування».
На уроках літератури не можна викладати твори авторів — символів російської імперської політики
Для 9 класу МОН окремо сформулювало принципову вимогу до викладання української та зарубіжної літератури.
У документі зазначено, що на цих уроках не допускається викладання творів авторів, яких Український інститут національної пам’яті офіційно визнав символами російської імперської політики.
Натомість літературну освіту рекомендують спрямовувати на аналітичне й критичне читання, формування української громадянської ідентичності та розуміння української культури як частини європейського культурного простору.
Під час війни рекомендують уникати травматичних текстів
У рекомендаціях наголошено й на травмочутливому підході.
Зокрема, під час роботи з мовними матеріалами встановлено категоричне табу на тексти з надмірно деталізованими описами трагічних подій, руйнувань та воєнних дій.
Для диктантів, аналізу текстів та інших навчальних завдань рекомендують добирати матеріали про стійкість, відновлення, солідарність і взаємодопомогу.
У початковій школі серед ключових завдань також залишається психологічно безпечне середовище, розвиток саморегуляції, стресостійкості та підтримка соціально-емоційного добробуту дітей.
Інструктивно-методичні рекомендації МОН: що є головним орієнтиром нового навчального року
Загальний напрям рекомендацій МОН — дати школам і педагогам більше гнучкості в організації навчання, але водночас зосередити увагу на реальних результатах учнів.
Учителю дозволено самостійно визначати форму календарного та поурочного планування, добирати методи оцінювання, коригувати темп опрацювання програми й використовувати сучасні цифрові інструменти.
При цьому ключовими пріоритетами 2026/2027 навчального року стають подолання освітніх втрат, компетентнісне навчання, практичне застосування знань, критичне мислення, профорієнтація дев’ятикласників, психологічна безпека та відповідальне використання штучного інтелекту.
Наприклад:
