Українську мову в школах пропонують популяризувати без тиску: МОН дало нові рекомендації
Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Педраду» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

Міністерство освіти і науки України рекомендує школам використовувати нову системну модель мовного менеджменту, яка має допомогти популяризувати українську мову та формувати стійке українськомовне освітнє середовище.
Відповідні методичні рекомендації МОН надіслало закладам освіти 19 серпня 2026 року.
📅 Циклограма діяльності заступника директора: вересень
Як працюватиме мовний менеджмент
Модель передбачає системну роботу школи без створення нових посад і додаткової обов'язкової звітності.
Вона складається з п'яти етапів:
- аналіз мовного середовища;
- визначення потреб учнів і педагогів;
- планування конкретних кроків;
- реалізація запланованих заходів;
- оцінювання результатів.
Школам рекомендують визначати не більше 2–3 основних цілей на рік.
Головний принцип — підтримка замість тиску
У рекомендаціях педагогам радять допомагати дітям переходити на українську без страху помилитися.
Зокрема, пропонується використовувати «ехо-корекцію» — коли вчитель повторює правильну форму слова, не перериваючи спілкування з учнем.
Водночас педагогам радять не висміювати публічно русизми, суржик чи мовні помилки дітей.
Які інструменти пропонують школам
МОН підготувало практичні інструменти, серед яких:
- коротке самооцінювання для керівника;
- аудит мовного середовища;
- лист педагогічної наступності між дитсадком і початковою школою;
- «паспорт мовного середовища» для відстеження змін протягом трьох років.
Використання цих інструментів є добровільним і не передбачає обов'язкового оцінювання роботи педагогів.
Хто має формувати мовне середовище
У МОН наголошують, що відповідальність за мовне середовище лежить не лише на вчителях української мови.
Керівники мають координувати роботу, педагоги — бути мовними рольовими моделями, а батьки — підтримувати україномовне спілкування вдома.
Окремі рекомендації стосуються дітей із різним мовним досвідом, зокрема тих, хто проживав на тимчасово окупованих територіях або перебував за кордоном. Для них у документі наведено перелік перевірених цифрових ресурсів для вивчення української мови.
Нова модель має допомогти школам перейти від ситуативної роботи з мовними питаннями до системного та довгострокового формування українськомовного середовища.

