Чи може дитина з порушеннями мовлення «виговоритися»

Відповідь

Батьківські стереотипи, що лягають в основу нерозуміння наслідків мовленнєвих порушень, можуть так само лежати в основі негативного розвитку дитини.

Фрази на кшталт «У наш час не було ніяких логопедів — і нічого, виросли якось», «Нічого, виговориться», «Трохи картавить, але не страшно», «Серед всесвітньо відомих людей є люди з проблемами мовлення, але це навіть робить їх унікальними» роблять своє діло на підкріплення стереотипів.

Та якщо втрачати час на корекцію, порушене мовлення є гальмівним чинником у загальному психічному розвитку дитини.

Мовлення тісно пов’язане з процесами мислення й пам’яті.

Мисленнєві операції — аналіз, синтез, порівняння, — на яких будуються навчальні завдання початкової школи, у дітей-логопатів мають свої особливості, утруднюючи навчання.

Наприклад, діти можуть:

• забувати складні, 3-4-ступеневі, інструкції, їх послідовність
• недостатньо розуміти навчальні завдання, вказівки вчителя.

Окрім того, у дітей з порушенням мовленнєвого розвитку під час шкільного навчання спостерігають труднощі:

• оволодіння письмом та читанням
• опанування навчальних понять, термінів (особливо мовного циклу)
• формування власних думок
• включення у колективні ігри та заняття
• спілкування з однолітками (психологічний бар’єр)
• самопрезентації, публічних виступів.

Тому ліпше, щоб фахівець визначив, чи необхідно вдаватися до корекції мовленнєвих порушень.

Ось такі елементарні доведення можна використати під час бесіди з батьками.

12 запитань і відповідей про атестацію