Коли почне «працювати» Закон про дошкільну освіту?
Ірина Барматова, одна із розробників Закону про дошкільну освіту, зосередила увагу на ключових ідеях, що закладені в Законі:
- Кожна дитина в Україні має здобути дошкільну освіту — відповідно до власних особливостей, інтересів, потреб, можливостей. Дошкільна освіта має прийти до кожної дитини. Це — про територіальну доступність дошкільної освіти для кожної дитини, про різноманіття форм організації освітньої діяльності відповідно до запитів кожної родини.
- Задоволення вищих інтересів дитини, що відповідає ідеї дотримання прав людини та визнання пріоритету її гідності. Це означає адаптувати і змінювати умови здобуття дошкільної освіти, а також реалізацію інклюзивного навчання з усіма його сучасними можливостями.
- Принцип субсидіарності, тобто максимального наближення влади до громад, розширення повноважень ОМС. Для закладів дошкільної освіти це означає чотири види автономії: академічна, організаційна, кадрова, фінансова. Держава гарантує дотримання норм, визначених законом, тобто систему гарантій для автономії закладу.
Закон про дошкільну освіту - 2024
- Пріоритетна роль освітнього середовища. Закон про дошкільну освіту запропонував новий термін: створення безпечного здорового інклюзивного чи спеціального освітнього середовища.
- Демократизація у сфері державного нагляду і контролю. Це стосується, зокрема, проведення інституційного аудиту за ініціативою засновника, керівника закладу освіти чи педагогічної ради. Є також намір створити державно-методичний консалтинг, що надаватиме допомогу закладам дошкільної освіти спільно з Держслужбою якості освіти.
- Створення рівних підходів та умов для розвитку закладів дошкільної освіти усіх форм власності.
- Гідне ставлення до працюючої людини. Повага до педагогічного працівника, створення гідних умов його праці. Тож Європейська комісія визнала Закон про дошкільну освіту таким, що відповідає європейським цінностям і принципам ЄС, адже декларує ключову ідею: кожна дитина повинна мати можливість здобувати якісну сучасну дошкільну освіту з урахуванням її індивідуальних особливостей, потреб, інтересів та здібностей.
Утім засадничі норми Закону про дошкільну освіту мають бути конкретизовані в нормативно-правових актах, щоб унормувати і врегулювати діяльність закладів дошкільної освіти та кожного педагога відповідно до його посади.
Ірина Барматова зазначила:
- нормативно-правові акти для реалізації Закону мають бути розроблені та упроваджені за два—три місяці;
- розведення термінів «робочий час» та «педагогічне навантаження» обґрунтоване трудовим законодавством і реальними умовами роботи педагогів;
- методичну роботу, підготовку до занять та самоосвітню діяльність педагоги можуть виконувати поза закладом освіти;
- тарифні розряди для музичного керівника та інструктора з фізкультури буде підвищено і прирівняно до тарифних розрядів вихователя;
- типові штатні нормативи для дошкільних закладів будуть змінювати, і над цим зараз працюють спеціально створені робочі групи;
- розширено права органів місцевого самоврядування. Так, вони можуть збільшувати своїми рішеннями розміри посадових окладів, доплат, надбавок та інших грошових винагород педагогам, порівняно з тими, які визначені Урядом;
- конкретні рекомендації щодо змін в умовах роботи, обліку робочого часу та оплати праці наразі розробляються робочими групами МОН;
- робочий час директора дошкільного закладу не містить годин педагогічного навантаження;
- директор закладу дошкільної освіти може працювати більше двох термінів на цій посаді — на відміну від керівників закладів загальної середньої освіти;
- конкурс для директорів ЗДО, які працюють не за контрактом, проводити не будуть;
- оплату праці педагогічних працівників будуть здійснювати за робочий час — конкретні механізми зараз розробляють в робочих групах.
Редакція журналу «Практика управління дошкільним закладом» зібрала запитання від слухачів вебінару, щоб отримати коментарі від розробників нормативних документів та інформувати читачів про усі зміни в діяльності дитсадків.