Підпишіться на канал 
Експертиза цінності документів: як провести
Відбувся перший хакатон Future Simple Hack, для якого зібралося понад 180 талановитих фахівців із різних куточків України. Їх спільною метою було зробити вивчення англійської мови доступнішим. Подія відбулася в межах мовної програми Future Perfect.
Експерти хакатону сформували 20 різнопланових команд, до складу яких увійшли кваліфіковані розробники, дизайнери, аналітики, маркетологи, AI-спеціалісти, лінгвісти та викладачі. Протягом 175 годин учасники змагалися між собою, пропонуючи найкращі рішення в межах одного з двох напрямів:
- створення інструменту на основі штучного інтелекту для підвищення доступності наявних освітніх ресурсів для користувачів з інвалідністю (AI-челендж);
- розроблення продукту з мультимодальними навчальними матеріалами для вивчення англійської мови (EdTech-челендж).
За результатами першого хакатону переможцями стали наступні команди:
- Re:JAM: учасники презентували платформу, керовану штучним інтелектом, яка передбачає автоматичне створення навчальних матеріалів і вправ, чат-асистента для практики англійської в різноманітних ситуаціях, а також інтерактивний словник із тематичними словниковими наборами, на базі яких формуються завдання і фіксується прогрес користувача;
- Ed Talk: учасники запропонували інтерактивну навчальну платформу для поліпшення рівня англійської через спілкування з AI-персонажами, адаптованими до індивідуальних потреб;
- Native Future: учасники представили кросплатформений продукт із таким функціоналом: картки зі словами, чат ШІ для практики мови, актуальні статті для різних рівнів знання англійської для практики читання, правила з граматики.
Всі учасники цих команд зможуть долучитися до освітніх ресурсів від Projector та ITVDN, курс на вибір від SET University, персональну менторську сесію з карʼєрного розвитку від SKELAR, а також технічний супровід розроблення інклюзивного продукту від спеціалістів Access Lab.
Окрім того, роботу учасників супроводжували 18 досвідчених менторів у сферах EdTech та AI. Для визначення переможців члени журі оцінювали представлені проєкти за такими критеріями: інноваційність та ефективність запропонованих рішень, рівень технічної складності їхньої реалізації, дизайн інтерфейсу, зручність навігації та взаємодії для користувачів з інвалідністю.
За матеріалами МОН
