Індивідуальний навчальний план: чи обов'язково складати
З 10 до 12 класу кількість годин на вивчення загальнообов’язкових дисциплін поступово зменшуватиметься. Однак пропорційно до цього кожного року учні матимуть більше часу на вивчення тих предметів, які їх цікавлять у межах профілю, або в які вони б хотіли більше заглиблюватися для загального розвитку.
Таку інформацію зазначив директор Директорату шкільної освіти Ігор Хворостяний під час форуму «Реформування старшої профільної середньої освіти (академічні ліцеї)».
Як він зауважив, стратегія індивідуального навчання учнівства в межах кожного профілю передбачатиме 4 «кошики» дисциплін і відповідних годин на їх вивчення. Серед них:
- обов’язкові предмети для всіх учнів, незалежно від обраного профілю чи специфіки закладу освіти;
- обов’язкові предмети в межах обраного профілю;
- години на вивчення профільних предметів за вибором, які можна реалізувати як на поглиблене вивчення певних дисциплін (наприклад, математики, якщо це математичний профіль), а також курсів, пов’язаних із цим профілем (наприклад, курсу «Big data» для математичного й технологічного профілів);
- предмети за вільним вибором — наприклад, учні, які обрали математичний профіль, але цікавляться хімією чи літературою, зможуть також вивчати ці предмети.
Зокрема зменшиться кількість годин на вивчення обов’язкових дисциплін з 10 по 12 класи, а кількість предметів за вибором, навпаки, зростатиме. Наприклад:
- на вивчення обов’язкових курсів / предметів у 10 класі передбачено 840 годин, в 11 — 630, у 12 — 420;
- на вивчення обов’язкових курсів / предметів за обраним профілем у 10 класі — 280 годин, в 11 класі — 315, у 12 класі — 420;
- на вивчення вибіркових курсів / предметів у 10 класі — 140 годин, в 11 класі — 315 годин, у 12 класі — 420 годин.
«Кількість годин для вивчення обов’язкових дисциплін у 10 класі більша. Це пов’язано з потребою надолуження освітніх втрат, перевідкриття предметів. Так учні зможуть здобути ту базу, від якої можна буде рухатися далі й визначати свої зацікавлення. Ця обов’язковість спадає з кожним роком навчання. Так само, з кожним роком дзеркально зростає можливість вибору», — акцентував Ігор Хворостяний.
Окрім того, він підкреслив, що наразі в стандарті освіти представлені дев’ять освітніх галузей, однак вони не обов’язково дорівнюють профілям. Тому що профілі можуть бути: моногалузеві, пов’язані з однією галуззю стандарту або полігалузеві, пов’язані з декількома галузями.
«Наприклад якийсь заклад освіти планує обрати собі математичний профіль. Тоді його ядром стане галузь математики. Однак, інший ліцей може обрати собі профіль “STEM”, який уже включатиме галузі природничих наук, технологій та інформатики, технічної творчості й математики», — роз’яснив освітній експерт.
Також Академія педагогічних наук визначила три кластери, на які можуть орієнтуватися заклади освіти під час вибору профілів:
- STEM;
- мовно-літературний;
- суспільно-гуманітарний.
За словами Ігоря Хворостяного, для формування академічними ліцеями профілів безумовно необхідна співучасть і співпраця засновників закладів освіти, самих шкіл, учнівства й батьків, а також аналіз суспільних пріоритетів, запитів та очікувань громади.
Джерело: НУШ
