Що у меню шкільних їдалень

Освітнє середовище: врахуйте під час самооцінювання

Держспоживслужба опублікувала роз’яснення про нові норми харчування, які стали чинними з 1 січня 2022 року.

Таку інформацію оприлюднили на сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

У новозатвердженому меню для закладів освіти вміщено 160 страв. У ньому зменшено кількість солі, цукру, жирів та субпродуктів. Натомість збільшено кількість споживання молочних продуктів, м’яса, риби, свіжих овочів і фруктів.

Основні вимоги для шкільних їдалень з 1 січня:

• зменшення кількості цукру у 2–2,5 рази — до 7,5 г на один прийом їжі;
• збільшення кількості фруктів до 100 г на один прийом їжі;
• зменшення кількості хліба на 1 прийом їжі з 60–80 г до 30–50 г;
• збільшення кількості м’яса птиці так, щоби протягом п’ятиденного робочого тижня за одноразового харчування забезпечити дві порції м’яса по 70 г, 100 г або 120 г кожна, залежно від віку дітей;
• збільшення кількості молочних продуктів.

Заголовок

Ніна Омельяненкошеф-редактор управлінських видань Експертус Освіта

З 1 вересня діють нові норми й порядок організації харчування у зак­ладах освіти. Заклади намагаються по максимуму забезпечити виконання затверджених вимог до організації харчування та зміни меню. Тому в директорів виникає багато запитань: яке меню використовувати, як його скласти, де взяти нові технологічні карти й побачити збірники рецептур страв, як розраховувати норми харчових продуктів тощо. Ці й інші питання роз’яснила Тетяна Скапа, державний експерт МОЗ

Дізнатися відповідь експерта

Особливості, які внесено до продуктів шкільного харчування:

• приблизно 75% продуктів у їдальнях мають бути рослинного походження: овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди;
• картоплю як окрему страву можна пропонувати не більше двох разів на тиждень у разі п’ятиденного перебування в школі, або не більше трьох разів на тиждень у разі 6–7-денного перебування;
• відварювати овочі, щоби приготувати салати на наступний день, не можна;
• салати треба заправляти перед видаванням;
• треба надавати перевагу продуктам із вищим вмістом харчових волокон (наприклад, обирати гречку замість рису);
• надавати перевагу цільнозерновим хлібобулочним виробам із високим вмістом клітковини з додаванням висівок, насіння;
• м’ясні страви (очищені від волокон курку, індичку, нежирну свинину, телятину) треба якомога частіше комбінувати з овочевими гарнірами чи салатами;
• насичені жири, зокрема вершкове масло, не мають становити понад 10% від загальної кількості калорій;
• у стравах можуть бути очищені горіхи або насіння. Але це треба вказувати в меню, аби діти з харчовими алергіями знали про це. Горіхи або насіння також можна пропонувати в окремій упаковці, але без глазурі й додавання цукру;
• сніданок, обід та вечеря мають містити по одній порції зернових продуктів або картоплі, овочів, фруктів, м’ясних чи рибних страв, молочних чи кисломолочних продуктів. Плавлений сир не дозволяється;
• сіль можна використовувати тільки йодовану та лише для приготування їжі;
• заборонено використовувати соуси та майонези, крім кетчупу з високим вмістом томатів на 100 грамів продукту;
• питна вода має бути доступна завжди під час їжі, сік можна пропонувати в обмеженій кількості й без додавання цукру та підсолоджувачів.

Окрім того, нововведення забороняють буфетам у закладах освіти продавати:

• солодкі хлібобулочні вироби;
• продукти з високим вмістом цукру чи солі, консервантів, барвників та ароматизаторів;
• газовані напої, зокрема й солодкі;
• м’ясні та рибні продукти промислового та кулінарного виробництва;
• непастеризовані соки та молочні продукти;
• каву;
• гриби.

«Держпродспоживслужба контролюватиме впровадження нових норм та дотримання санітарних норм закладами освіти. Ця реформа дуже важлива, адже її результати  торкаються кожного з нас через здоров’я наших дітей», — наголосила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.