МОН визначило особливості навчання дітей з ООП у 2026/2027 році: інклюзивні класи, ІПР, оцінювання та нові правила обліку послуг

Міністерство освіти і науки України оприлюднило рекомендації щодо організації освітнього процесу для учнів з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти в 2026/2027 навчальному році. Відповідний лист МОН датований 31 серпня 2026 року. Документ адресований органам управління освітою, керівникам закладів та педагогічним працівникам.

У рекомендаціях окремо розглянуто організацію навчання у спеціальних закладах загальної середньої освіти та навчально-реабілітаційних центрах, інклюзивне навчання у звичайних школах, формування команд психолого-педагогічного супроводу, складання індивідуальних програм розвитку, надання корекційно-розвиткових послуг, оцінювання результатів навчання та оформлення документів про освіту.

Головний орієнтир — потреби конкретної дитини

МОН наголошує: в умовах воєнного стану організація навчання дітей з ООП має ґрунтуватися на принципах безпечності, безбар’єрності, доступності та забезпечення необхідної підтримки.

Під час комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини інклюзивно-ресурсний центр визначає категорії освітніх труднощів, їх ступінь прояву та рівень підтримки, якої потребує учень. Водночас заклади освіти мають орієнтуватися не лише на формально визначену категорію, а передусім на індивідуальні освітні потреби конкретної дитини.

У спеціальних школах освітній процес має бути максимально функціональним і практично спрямованим. Важливо, щоб здобуті знання й навички учні могли використовувати у повсякденному житті, а зміст навчання враховував їхні актуальні можливості та потреби.

Обов’язковою складовою навчання у спеціальних закладах залишається корекційно-розвиткова робота. Її зміст, напрями й обсяг визначають відповідно до освітніх потреб дитини та рекомендацій фахівців.

Підручники, електронні ресурси та штучний інтелект

Окрему увагу МОН приділило навчальним матеріалам. Під час їх добору педагогам рекомендують враховувати освітню програму, індивідуальні потреби учнів та необхідність адаптації або модифікації матеріалу.

Заклади можуть використовувати не лише друковані підручники, а й електронні додатки, інтерактивні матеріали та цифрові освітні ресурси. Водночас цифровий контент має відповідати змісту освітньої програми, бути доступним для конкретної категорії учнів та не перевантажувати дитину зайвими елементами.

У рекомендаціях згадані й ресурси на основі штучного інтелекту. Їх пропонують використовувати як допоміжний цифровий інструмент, зокрема для підтримки комунікації. При цьому педагоги мають дотримуватися вимог академічної доброчесності та законодавства про авторське право.

Як організовуватимуть інклюзивне навчання

У 2026/2027 навчальному році організація інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти має здійснюватися відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №957.

Залежно від освітніх потреб дитини школа може організувати навчання в інклюзивному класі, а також поєднувати різні форми організації освітнього процесу. Для учня визначають необхідний рівень підтримки та створюють умови відповідно до висновку інклюзивно-ресурсного центру.

Важливе уточнення стосується наповнюваності інклюзивних класів. У документі зазначено, що в одному класі, як правило, може навчатися:

• не більше одного учня, який потребує четвертого або п’ятого рівня підтримки;
• не більше двох учнів, які потребують третього рівня підтримки;
• не більше чотирьох учнів, які потребують другого рівня підтримки.

Для закладів, де неможливо сформувати інші класи, зокрема через невелику кількість дітей, передбачено особливості застосування цих норм. У разі перевищення визначеної кількості учнів з ООП школа має вживати заходів для створення додаткового інклюзивного класу, а в окремих випадках рекомендувати батькам інші заклади, де дитині можна забезпечити необхідні умови.

Команда супроводу та індивідуальна програма розвитку

Для кожного учня, який потребує підтримки, у закладі освіти працює команда психолого-педагогічного супроводу. Вона аналізує потреби дитини, визначає способи підтримки, планує корекційно-розвиткові послуги та відстежує динаміку розвитку.

Одним із ключових документів залишається індивідуальна програма розвитку — ІПР. Її складає команда супроводу разом із батьками або іншими законними представниками дитини.

МОН звертає увагу, що ІПР переглядають не рідше ніж двічі на рік, а за потреби — частіше. При цьому програма має відображати актуальні потреби учня і конкретні заходи підтримки. Для дитини складається одна ІПР незалежно від рівня підтримки. Сам документ не є фінансовим і не визначає порядок оплати послуг.

Рівень підтримки за результатами роботи команди може бути переглянутий. Підставою для цього має бути не формальне рішення, а зміна освітніх потреб дитини, підтверджена результатами спостережень і роботи фахівців.

Адаптація і модифікація — не одне й те саме

У рекомендаціях МОН детально розмежовує поняття адаптації та модифікації навчального матеріалу.

Адаптація передбачає зміну способів подання інформації, організації роботи, темпу, форм виконання завдань або використання додаткових засобів без зміни загального змісту навчального предмета та очікуваних результатів.

Модифікація, натомість, означає зміну самого змісту навчання та очікуваних результатів відповідно до можливостей конкретного учня. Це може передбачати спрощення або скорочення навчального матеріалу, зменшення складності завдань чи визначення інших результатів, яких має досягнути дитина.

Рішення про необхідні адаптації або модифікації не повинен одноосібно ухвалювати вчитель предмета. Такі рішення напрацьовуються спільно педагогами та іншими членами команди супроводу і мають бути зафіксовані в ІПР.

Як надаватимуть психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги

Учням з ООП відповідно до індивідуальних потреб можуть надаватися психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги.

Вони можуть бути індивідуальними або груповими. У документі зазначено, що групові заняття проводять, як правило, для груп із двох–шести учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей.

Серед можливих напрямів роботи — розвиток емоційно-вольової сфери, навичок саморегуляції, соціально-комунікативних умінь, соціальної адаптації, конструктивної поведінки, а також психологічна підтримка учня під час навчання.

Корекційно-розвиткові заняття можуть проводити як працівники самого закладу освіти, так і залучені фахівці відповідної кваліфікації. При цьому зміст послуги має відповідати потребам конкретної дитини та рекомендаціям, визначеним у документах щодо її розвитку.

З 1 жовтня — електронний облік занять

Однією з практичних змін нового навчального року стане подальша цифровізація обліку психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг.

МОН нагадує, що з 2025/2026 навчального року запроваджено обов’язковий журнал обліку проведених занять і наданих послуг. А з 1 жовтня 2026 року такий облік має здійснюватися в електронній формі з використанням автоматизованої системи «ІРЦ».

У системі мають відображатися відомості про учня, фахівців, які проводять заняття, зміст та обсяг послуг, а також інші передбачені дані. Документ окремо описує механізм підтвердження батьками факту отримання послуг, у тому числі ситуації, коли вони не мають технічної можливості користуватися електронними інструментами.

Як оцінюватимуть учнів з ООП

Оцінювання результатів навчання має враховувати індивідуальні особливості учня, але сам факт наявності особливих освітніх потреб не означає автоматичного застосування інших критеріїв оцінювання.

Якщо дитина навчається за загальною програмою з адаптаціями, але без модифікації змісту, її результати оцінюють за загальними критеріями.

Якщо ж для учня модифікували зміст навчального предмета чи інтегрованого курсу, очікувані результати мають визначатися індивідуально й фіксуватися в ІПР. У такому випадку оцінювання проводять відповідно до тих результатів, які реально передбачені для конкретної дитини.

Міністерство також нагадує педагогам про академічну свободу у виборі методів та інструментів оцінювання, однак вони повинні відповідати вимогам законодавства й освітнім потребам учнів.

Документи про освіту — єдиного зразка

Окремий блок рекомендацій стосується документів про загальну середню освіту.

З 1 вересня 2026 року набирає чинності наказ МОН від 14 листопада 2025 року №1503, яким затверджено нові зразки документів про загальну середню освіту.

У документі МОН особливо акцентує на недопущенні дискримінації дітей з особливими освітніми потребами під час оформлення документів про освіту. Зокрема, з 2026/2027 навчального року здобувачі освіти з ООП, у тому числі пов’язаними з інтелектуальними порушеннями, мають отримувати документи про загальну середню освіту відповідного єдиного зразка.

МОН також анонсувало подальші кроки

Наприкінці рекомендацій Міністерство повідомляє про продовження роботи над розвитком системи інклюзивної освіти. Серед іншого йдеться про підвищення професійної компетентності педагогів та інших фахівців, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами.

Загалом рекомендації МОН на 2026/2027 навчальний рік посилюють акцент на індивідуальному підході: школа має не просто створити інклюзивний клас чи оформити необхідні документи, а організувати навчання з урахуванням реальних потреб конкретної дитини, забезпечити належний рівень підтримки, доступні навчальні матеріали, фаховий супровід і зрозумілу систему оцінювання.