Освітній омбудсмен не підтримала законопроєкти № 15395 і № 15396 про деструктивні інтернет-тренди, бо вони можуть покласти на педагогів і директорів додаткові обов’язки з контролю цифрової поведінки дітей
Освітній омбудсмен не підтримала законопроєкти щодо захисту учасників освітнього процесу від деструктивних інтернет-трендів. Головне застереження — такі ініціативи покладають на педагогів і керівників закладів освіти додаткові обов’язки, які не належать до їхніх посадових функцій.
Про це йдеться в позиції освітнього омбудсмена щодо законопроєктів № 15395 та № 15396, зареєстрованих у Верховній Раді 10 липня 2026 року. Перший документ стосується змін до законів щодо психологічної безпеки й захисту учасників освітнього процесу від деструктивних інтернет-трендів, другий — змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії таким трендам.
ШІ для уроку української мови: ідеї 🎆
Що пропонують законопроєкти
Законопроєкт № 15395 пропонує додати до Закону України «Про освіту» поняття «деструктивний інтернет-тренд (гра) в освітньому середовищі». Освітній омбудсмен вважає, що така термінологія може бути проблемною, адже називання небезпечних явищ «трендом» навіть із уточненням про деструктивність може фактично легітимізувати їх серед здобувачів освіти.
Також документ пропонує покласти на керівників закладів освіти обов’язок забезпечувати заходи з виявлення, запобігання та припинення участі учнів у таких інтернет-трендах на території закладу, під час освітнього процесу, дистанційного навчання або з використанням ресурсів закладу освіти.
Для педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників законопроєкт передбачає обов’язок проводити роз’яснювальну роботу серед здобувачів освіти та невідкладно повідомляти керівництво про виявлені факти участі дітей у таких діях.
Чому омбудсмен не підтримує такі зміни
Освітній омбудсмен звертає увагу: у статті 54 Закону України «Про освіту» вже передбачено обов’язки педагогів дбати про фізичне і психічне здоров’я учнів, брати участь у створенні безпечного освітнього середовища та захищати дітей під час освітнього процесу від насильства, дискримінації, пропаганди й інших впливів, що шкодять здоров’ю.
Тому додаткове законодавче навантаження може створити для педагогів ще одну зону відповідальності, яку складно виконати на практиці. Особливо якщо йдеться не лише про поведінку дитини в закладі освіти, а й про її активність у соціальних мережах та цифровому середовищі.
На думку омбудсмена, контроль соціальних мереж дітей, відстеження контенту, який вони створюють або поширюють, не є повноваженням педагогічних працівників чи керівника закладу освіти. Також правила закладу освіти не можуть регулювати весь контент, який учасники освітнього процесу розміщують у соцмережах, адже такі правила мають стосуватися саме освітнього процесу та взаємодії в його межах.
Яку відповідальність пропонують для керівників
Законопроєкт № 15396 пропонує внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, передбачити відповідальність керівника закладу освіти за неповідомлення поліції про виявлені факти участі здобувачів освіти у деструктивних інтернет-трендах.
За таке неповідомлення пропонують штраф або виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку. Освітній омбудсмен вважає, що такі підходи можуть посилити адміністративний тиск на керівників закладів освіти.
Чому це важливо для шкіл
Проблема деструктивних онлайн-явищ справді потребує реагування. Але, як наголошує освітній омбудсмен, відповідальність за безпечну поведінку дітей у цифровому середовищі не можна покладати лише на школу.
Навчити дитину безпечно користуватися інтернетом, гаджетами, критично оцінювати контент і не долучатися до небезпечних онлайн-активностей — це насамперед відповідальність батьків, самої дитини, а також спільна робота школи, родини й суспільства.
У позиції омбудсмена також ідеться, що в законопроєктах пропонують нові обов’язки для педагогів і керівників, але не визначають обов’язків для здобувачів освіти та їхніх батьків. Саме це освітній омбудсмен вважає неправильним підходом.
Який підхід пропонує омбудсмен
Замість перекладання відповідальності лише на педагогів потрібна спільна політика цифрової безпеки та медіаграмотності. Йдеться про формування культури критичного мислення, цифрової безпеки, медіаграмотності та правової культури серед усіх учасників освітнього процесу.
Освітній омбудсмен посилається на міжнародний досвід, де захист дітей від шкідливого цифрового впливу розглядають комплексно: через політики цифрового благополуччя, інтеграцію цифрової грамотності в освітній процес, співпрацю з батьками та формування здорової цифрової поведінки.
Що варто зробити закладам освіти вже зараз
Навіть без ухвалення цих законопроєктів школам варто мати зрозумілу внутрішню політику цифрової безпеки. Вона має не перетворювати педагогів на контролерів соціальних мереж, а допомагати діяти в межах освітнього процесу.
Закладам освіти доцільно:
- проводити заняття з цифрової безпеки та медіаграмотності;
- пояснювати учням ризики небезпечних онлайн-челенджів і маніпуляцій;
- залучати батьків до розмови про цифрову поведінку дітей;
- мати алгоритм дій, якщо педагог дізнався про загрозу життю чи здоров’ю дитини;
- не вимагати від учителів постійного моніторингу особистих сторінок учнів;
- розмежовувати відповідальність школи, родини й правоохоронних органів.
Головне
Освітній омбудсмен не заперечує важливості захисту дітей від небезпечних онлайн-явищ. Але законодавчі ініціативи, на її думку, не мають створювати для педагогів і директорів нові невластиві обов’язки та ризик покарання за те, що вони не можуть контролювати повністю. Безпечна поведінка дітей у цифровому середовищі має бути спільною відповідальністю школи, батьків, держави й самих учнів.
Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте 
