МОН пояснило, як українським освітнім осередкам за кордоном пройти верифікацію

Міністерство освіти і науки України розробило методичні рекомендації для українських освітніх осередків, які працюють за кордоном. Документ пояснює, як пройти добровільну верифікацію, потрапити до офіційного переліку та організувати викладання українознавчого компонента для дітей, які перебувають за межами України.

ШІ для уроку української мови: ідеї 🎆

Як освітнім осередкам пройти верифікацію

Верифікація є добровільною. Її можуть пройти закордонні освітні осередки, які надають неформальну освіту українським дітям.

Документи подає уповноважена особа — громадянин або громадянка України — через автоматизований комплекс АІКОМ. За результатами розгляду документів комісія може взяти освітній осередок на облік у двох форматах.

З визнанням результатів навчання — якщо осередок відповідає встановленим вимогам і може організовувати викладання українознавчого компонента.

Без визнання результатів навчання — якщо осередок проводить культурні, освітні, виховні або гурткові заняття, спрямовані на підтримку української мови, культури та національної ідентичності.

Перелік верифікованих освітніх осередків оприлюднюватимуть та регулярно оновлюватимуть на платформі АІКОМ. Осередки, які пройшли верифікацію, мають щороку до 20 вересня оновлювати інформацію про свою діяльність в АІКОМ.

Як надолужити пропущене: практичні інструменти для подолання освітніх втрат

• Від проблеми до дії: як школі організувати підтримку учнів з освітніми втратами
• Як долати освітні втрати: системні рішення та інструменти
• Подолання освітніх втрат в учнів з ООП

Що входитиме до українознавчого компонента

Для українських дітей, які навчаються за кордоном, МОН спільно з Державною установою «Український інститут розвитку освіти» та громадською організацією «Вчися» розробило адаптовані навчальні матеріали.

Вони відповідають Типовій освітній програмі, затвердженій наказом МОН №1119.

Для учнів 1–4 класів передбачено інтегрований курс, який охоплює:

• українську мову;
• літературне читання;
• громадянську та історичну складові курсу «Я досліджую світ».

Для учнів 5–11 класів передбачено вивчення:

• української мови;
• української літератури;
• історії України;
• громадянської освіти.

Готові конспекти уроків, презентації та завдання доступні на платформі «Всеукраїнська школа онлайн».

Учителі можуть використовувати запропоновані матеріали повністю або адаптувати їх з урахуванням віку, рівня підготовки та індивідуальних потреб дітей.

МОН радить не перевантажувати дітей навчанням

Окремий розділ рекомендацій присвячений організації навчання без надмірного навантаження на дітей, які одночасно можуть здобувати освіту в школах країн перебування.

Педагогам рекомендують застосовувати формувальне оцінювання. Його завдання — не лише перевіряти знання учнів, а й підтримувати дитину, показувати її прогрес та допомагати визначати подальші кроки в навчанні.

Під час дистанційних занять радять поєднувати синхронний та асинхронний формати, а також не допускати тривалого перебування дітей перед екраном.

Для оцінювання результатів навчання можна використовувати:

• учнівські портфоліо;
• творчі проєкти;
• рефлексивні есе;
• практичні та дослідницькі завдання;
• конструктивний зворотний зв’язок.

За рекомендаціями МОН, такий зворотний зв’язок має складатися з трьох ключових елементів: підтримки дитини, визначення зони її подальшого розвитку та конкретного наступного кроку.

Як навчатимуть дітей з особливими освітніми потребами

Навчальні матеріали для дітей з особливими освітніми потребами можна адаптувати або модифікувати відповідно до індивідуальних потреб.

Також у рекомендаціях радять застосовувати принципи універсального дизайну в навчанні та травмочутливий підхід.

Навіщо потрібна верифікація освітніх осередків

За словами заступниці міністра освіти і науки Надії Кузьмичової, мета нової системи — допомогти українським дітям за кордоном зберігати зв’язок з Україною, українською мовою, культурою та історією.

Водночас рекомендації мають допомогти освітнім осередкам пройти зрозумілу процедуру верифікації, а педагогам — отримати готові орієнтири та навчальні матеріали для роботи з дітьми.

Таким чином, МОН пропонує впорядкувати діяльність українських освітніх осередків за кордоном і створити єдині підходи до організації українознавчого компонента. При цьому особливу увагу приділяють тому, щоб українські діти могли підтримувати зв’язок із національною освітою без надмірного навчального навантаження.