МОН оновило перелік програм підвищення кваліфікації за держзамовленням. У фокусі — штучний інтелект, кібергігієна, інклюзія, академічна доброчесність, ментальне здоров’я та протидія дезінформації
Міністерство освіти і науки України внесло зміни до розподілу обсягів державного замовлення на підвищення кваліфікації фахівців у 2026 році. У новій редакції розподілу визначено заклади-виконавці, програми підвищення кваліфікації, прогнозовану кількість слухачів і обсяг витрат.
Про це йдеться в наказі МОН «Про внесення змін до розподілу обсягів державного замовлення на підвищення кваліфікації фахівців на відповідний бюджетний період у розрізі галузей знань, виконавців державного замовлення, програм підвищення кваліфікації фахівців». Документ ухвалено на підставі рішення конкурсної комісії МОН від 3 липня 2026 року.
Наказом МОН затверджено в новій редакції розподіл державного замовлення, який раніше був визначений наказом від 18 червня 2026 року № 958.
Експертус у Векторі 🖥
У додатку до наказу наведено перелік програм, заклади вищої освіти, які їх реалізовуватимуть, прогнозовану кількість слухачів і фінансування кожної програми. Загалом документ передбачає підвищення кваліфікації 11 915 слухачів. Загальний обсяг витрат становить близько 17,9 млн грн.
Які напрями підвищення кваліфікації передбачені
У розподілі держзамовлення найбільше помітні кілька тематичних блоків. Значна частина програм стосується цифрової трансформації освіти, використання штучного інтелекту, кібербезпеки, академічної доброчесності, інклюзії, безбар’єрності та підтримки ментального здоров’я.
Зокрема, у переліку є програми:
- використання штучного інтелекту педагогічними та науково-педагогічними працівниками;
- кібергігієни та захисту персональних даних;
- протидії дезінформації та маніпуляціям у цифровому просторі;
- академічної доброчесності;
- організації антикорупційної роботи у закладах вищої освіти;
- інклюзивної освіти та безбар’єрного освітнього середовища;
- психологічної безпеки, підтримки ментального здоров’я та запобігання кібербулінгу;
- цифрової доступності й універсального дизайну в навчанні;
- підготовки фахівців до роботи з ветеранами та розвитку громад.
Штучний інтелект і цифрові навички — серед ключових тем
Окремий акцент у документі зроблено на програмах, пов’язаних із цифровими інструментами та штучним інтелектом. Такі програми реалізовуватимуть, зокрема, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Національний університет «Львівська політехніка», Національний університет біоресурсів і природокористування України, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Державний університет «Житомирська політехніка», Сумський державний університет та інші заклади.
У переліку є як загальні програми про використання ШІ в освітньому процесі, так і спеціалізовані — наприклад, про цифрові технології та штучний інтелект, безпечне використання ШІ, цифрові рішення для університету майбутнього, створення інтерактивних онлайн-курсів і цифрову доступність.
Для освітньої системи це означає, що держава фінансує не лише традиційне підвищення кваліфікації, а й теми, які безпосередньо пов’язані з новими викликами: роботою з даними, цифровою безпекою, онлайн-навчанням, генеративним ШІ та захистом персональної інформації.
Кібергігієна, дезінформація і безпека даних
У документі також передбачено низку програм із кібергігієни, захисту персональних даних і протидії дезінформації. Це важливо для закладів освіти, які працюють із цифровими сервісами, електронними журналами, платформами дистанційного навчання та персональними даними учасників освітнього процесу.
Серед програм — «Кібергігієна та захист персональних даних в академічному середовищі», «Протидія дезінформації та маніпуляціям у цифровому просторі», «Формування безпечного цифрового середовища в закладі вищої освіти», а також програми про психологічну безпеку і запобігання кібербулінгу.
Інклюзія та безбар’єрність залишаються пріоритетом
Чимало програм у розподілі держзамовлення стосуються інклюзивної освіти, безбар’єрної комунікації та роботи зі здобувачами освіти з особливими освітніми потребами.
Зокрема, передбачені програми про:
- організацію інклюзивного середовища;
- особливості роботи зі здобувачами освіти з ООП;
- цифрові інструменти для інклюзивної та доступної освіти;
- універсальний дизайн у навчанні;
- надання першої домедичної допомоги здобувачам освіти з ООП;
- створення контенту освітніх програм для осіб з різними ступенями обмеження здатності спілкування.
Це свідчить, що підвищення кваліфікації у 2026 році має охопити не лише цифрові навички, а й здатність закладів освіти створювати доступне й безпечне освітнє середовище.
Програму верифіковано на платформі «Вектор» для участі в проєкті «ГРОШІ ХОДЯТЬ ЗА ВЧИТЕЛЕМ». Опрацюєте нові вимоги до організації інклюзивного навчання. Удосконалите свою інклюзивну компетентність щодо інклюзивних цінностей та індивідуалізації освітнього процесу. Зможете реалізувати командний підхід в організації інклюзивного навчання. Опануєте технологію індивідуального планування розвитку та навчання дитини з особливими освітніми потребами
Академічна доброчесність і антикорупційна робота
Окремий блок програм стосується академічної доброчесності, прозорості, доброчесного врядування та антикорупційної роботи в закладах освіти.
У переліку є програми про формування корпоративної культури на принципах прозорості, толерантності та доброчесності, організацію антикорупційної роботи, публічні закупівлі та антикорупційний моніторинг, етику й комплаєнс.
Ці теми важливі для управлінців і працівників закладів освіти, адже стосуються не лише навчального процесу, а й якості управління, закупівель, внутрішніх політик і довіри до освітніх інституцій.
Чому це важливо для закладів освіти
Розподіл держзамовлення показує, які компетентності держава вважає пріоритетними для працівників освіти у 2026 році. У фокусі — цифрова безпека, штучний інтелект, академічна доброчесність, інклюзія, психологічна підтримка, робота з ветеранами, громадянські компетентності й антикорупційні стандарти.
Для закладів освіти це також орієнтир, які напрями варто враховувати у власних планах професійного розвитку працівників. Особливо якщо заклад працює з цифровими сервісами, розвиває інклюзивне середовище, впроваджує онлайн-курси або посилює політики доброчесності.
Головне
МОН оновило розподіл державного замовлення на підвищення кваліфікації фахівців у 2026 році. За кошти держзамовлення планують навчити понад 11,9 тис. слухачів. Серед ключових напрямів — штучний інтелект, кібергігієна, інклюзія, академічна доброчесність, антикорупційна робота, психологічна безпека та підтримка ветеранів.
Підпишіться на канал 
