МОН оновило держзамовлення на підвищення кваліфікації: які програми профінансують

Блок під заголовком новини 1Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Педраду» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

Автор
головний редактор порталу «Педрада» Цифрового видавництва Експертус, кандидат педагогічних наук, Київ
МОН оновило перелік програм підвищення кваліфікації за держзамовленням. У фокусі — штучний інтелект, кібергігієна, інклюзія, академічна доброчесність, ментальне здоров’я та протидія дезінформації

МОН оновило держзамовлення на підвищення кваліфікації: які програми профінансують

Міністерство освіти і науки України внесло зміни до розподілу обсягів державного замовлення на підвищення кваліфікації фахівців у 2026 році. У новій редакції розподілу визначено заклади-виконавці, програми підвищення кваліфікації, прогнозовану кількість слухачів і обсяг витрат.

Про це йдеться в наказі МОН «Про внесення змін до розподілу обсягів державного замовлення на підвищення кваліфікації фахівців на відповідний бюджетний період у розрізі галузей знань, виконавців державного замовлення, програм підвищення кваліфікації фахівців». Документ ухвалено на підставі рішення конкурсної комісії МОН від 3 липня 2026 року.

Наказом МОН затверджено в новій редакції розподіл державного замовлення, який раніше був визначений наказом від 18 червня 2026 року № 958.

Експертус у Векторі 🖥

У додатку до наказу наведено перелік програм, заклади вищої освіти, які їх реалізовуватимуть, прогнозовану кількість слухачів і фінансування кожної програми. Загалом документ передбачає підвищення кваліфікації 11 915 слухачів. Загальний обсяг витрат становить близько 17,9 млн грн.

Які напрями підвищення кваліфікації передбачені

У розподілі держзамовлення найбільше помітні кілька тематичних блоків. Значна частина програм стосується цифрової трансформації освіти, використання штучного інтелекту, кібербезпеки, академічної доброчесності, інклюзії, безбар’єрності та підтримки ментального здоров’я.

Зокрема, у переліку є програми:

  • використання штучного інтелекту педагогічними та науково-педагогічними працівниками;
  • кібергігієни та захисту персональних даних;
  • протидії дезінформації та маніпуляціям у цифровому просторі;
  • академічної доброчесності;
  • організації антикорупційної роботи у закладах вищої освіти;
  • інклюзивної освіти та безбар’єрного освітнього середовища;
  • психологічної безпеки, підтримки ментального здоров’я та запобігання кібербулінгу;
  • цифрової доступності й універсального дизайну в навчанні;
  • підготовки фахівців до роботи з ветеранами та розвитку громад.

Штучний інтелект і цифрові навички — серед ключових тем

Окремий акцент у документі зроблено на програмах, пов’язаних із цифровими інструментами та штучним інтелектом. Такі програми реалізовуватимуть, зокрема, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Національний університет «Львівська політехніка», Національний університет біоресурсів і природокористування України, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Державний університет «Житомирська політехніка», Сумський державний університет та інші заклади.

У переліку є як загальні програми про використання ШІ в освітньому процесі, так і спеціалізовані — наприклад, про цифрові технології та штучний інтелект, безпечне використання ШІ, цифрові рішення для університету майбутнього, створення інтерактивних онлайн-курсів і цифрову доступність.

Для освітньої системи це означає, що держава фінансує не лише традиційне підвищення кваліфікації, а й теми, які безпосередньо пов’язані з новими викликами: роботою з даними, цифровою безпекою, онлайн-навчанням, генеративним ШІ та захистом персональної інформації.

Кібергігієна, дезінформація і безпека даних

У документі також передбачено низку програм із кібергігієни, захисту персональних даних і протидії дезінформації. Це важливо для закладів освіти, які працюють із цифровими сервісами, електронними журналами, платформами дистанційного навчання та персональними даними учасників освітнього процесу.

Серед програм — «Кібергігієна та захист персональних даних в академічному середовищі», «Протидія дезінформації та маніпуляціям у цифровому просторі», «Формування безпечного цифрового середовища в закладі вищої освіти», а також програми про психологічну безпеку і запобігання кібербулінгу.

Інклюзія та безбар’єрність залишаються пріоритетом

Чимало програм у розподілі держзамовлення стосуються інклюзивної освіти, безбар’єрної комунікації та роботи зі здобувачами освіти з особливими освітніми потребами.

Зокрема, передбачені програми про:

  • організацію інклюзивного середовища;
  • особливості роботи зі здобувачами освіти з ООП;
  • цифрові інструменти для інклюзивної та доступної освіти;
  • універсальний дизайн у навчанні;
  • надання першої домедичної допомоги здобувачам освіти з ООП;
  • створення контенту освітніх програм для осіб з різними ступенями обмеження здатності спілкування.

Це свідчить, що підвищення кваліфікації у 2026 році має охопити не лише цифрові навички, а й здатність закладів освіти створювати доступне й безпечне освітнє середовище.

Академічна доброчесність і антикорупційна робота

Окремий блок програм стосується академічної доброчесності, прозорості, доброчесного врядування та антикорупційної роботи в закладах освіти.

У переліку є програми про формування корпоративної культури на принципах прозорості, толерантності та доброчесності, організацію антикорупційної роботи, публічні закупівлі та антикорупційний моніторинг, етику й комплаєнс.

Ці теми важливі для управлінців і працівників закладів освіти, адже стосуються не лише навчального процесу, а й якості управління, закупівель, внутрішніх політик і довіри до освітніх інституцій.

Чому це важливо для закладів освіти

Розподіл держзамовлення показує, які компетентності держава вважає пріоритетними для працівників освіти у 2026 році. У фокусі — цифрова безпека, штучний інтелект, академічна доброчесність, інклюзія, психологічна підтримка, робота з ветеранами, громадянські компетентності й антикорупційні стандарти.

Для закладів освіти це також орієнтир, які напрями варто враховувати у власних планах професійного розвитку працівників. Особливо якщо заклад працює з цифровими сервісами, розвиває інклюзивне середовище, впроваджує онлайн-курси або посилює політики доброчесності.

Головне

МОН оновило розподіл державного замовлення на підвищення кваліфікації фахівців у 2026 році. За кошти держзамовлення планують навчити понад 11,9 тис. слухачів. Серед ключових напрямів — штучний інтелект, кібергігієна, інклюзія, академічна доброчесність, антикорупційна робота, психологічна безпека та підтримка ветеранів.

додаток

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Гроші ходять за вчителем: як працює платформа «Вектор» у 2026 році

У січні 2026 року в Україні запустили пілотний проєкт професійного розвитку педагогів — платформу «Вектор». Тепер кожен учитель зможе самостійно обрати курс підвищення кваліфікації та оплатити його віртуальними коштами (1500 грн) безпосередньо на платформі. Як зареєструватися на платформі і обрати курс - читайте у статті.
5825

Як скласти план підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Спланувати підвищення кваліфікації педагогів — завдання керівника або заступника керівника закладу освіти. У якій послідовності це робити? Що врахувати? У статті отримаєте відповіді на ці запитання, а також підказки для складання орієнтовного й річного планів підвищення кваліфікації
7978

Які курси підвищення кваліфікації зараховують, а які — ні: роз’яснення для педагогів

Педагоги часто потрапляють у пастку: курс пройшли, знання отримали, але атестаційна комісія каже «ні». Причина зазвичай криється у юридичних деталях — від відсутності КВЕДів у надавача послуг до неправильно оформленого переліку результатів навчання в самому документі. Читайте, щоб бути впевненими у кожній годині свого професійного розвитку
6529

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді