Перший рік реформи «Освіта для життя»: що реально змінилося в українських школах

Понад 3 тисячі учнів і майже 200 педагогів долучилися до першого етапу пілотування нових модельних навчальних програм у межах політики Міністерства освіти і науки України «Освіта для життя». У МОН підбили підсумки першого року реформи та назвали ключові результати.

Основні дані про пілотний проєкт

Пілотування стартувало у вересні 2025 року та охопило 62 школи з різних регіонів України. Нові навчальні програми впроваджували у природничій, мистецькій та технологічній освітніх галузях.

📌 Ключові зміни в Положенні про ліцей

Учасниками проєкту стали:

• 3172 учні 5-х класів;
• 186 учителів;
• 62 заклади освіти.

Педагоги працювали з новими навчально-методичними матеріалами, адаптували їх до потреб класів та надавали зворотний зв’язок розробникам.

Які результати показали учні

За результатами пілотування, найбільші зміни помітили саме в залученості дітей до навчального процесу.

Учителі зазначають, що школярі:

• охочіше працюють у групах;
• активніше висловлюють власну думку;
• краще застосовують знання на практиці;
• демонструють вищу зацікавленість у навчанні.

Практичні, дослідницькі та інтерактивні завдання допомогли пов’язати навчальний матеріал із реальними життєвими ситуаціями.

Що сказали вчителі

Опитування показало, що педагоги загалом позитивно сприйняли новий підхід до навчання.

Зокрема:

• середня оцінка пілоту становить 4,34 бала з 5;
• 78,1% учителів вважають програми ефективним інструментом для структурування навчального матеріалу;
• 92% педагогів адаптували матеріали під особливості своїх класів.

У МОН наголошують, що це підтверджує важливість педагогічної автономії — одного з ключових принципів Нової української школи.

Важливу роль у реалізації проєкту відіграла цифрова платформа «Освіта для життя», де зібрано методичні матеріали, презентації, завдання та готові розробки уроків.

За результатами опитування:

• 83% учителів використовували матеріали платформи для підготовки занять;
• педагоги позитивно оцінили структуру та доступність ресурсів.

Які зміни планують у МОН

У Міністерстві освіти вже визначили основні напрями розвитку проєкту на наступний навчальний рік.

Серед пріоритетів:

• покращення матеріально-технічної бази шкіл;
• посилення підтримки дітей з особливими освітніми потребами;
• створення матеріалів для роботи без постійного доступу до інтернету;
• розширення можливостей платформи «Освіта для життя»;
• проведення регулярних консультацій між учителями та авторами програм.

Подальші плани

У 2026/2027 навчальному році учні, які почали навчання за новими програмами у 5 класі, продовжать працювати за ними вже у 6 класі.

У МОН переконані, що це дозволить оцінити довгостроковий вплив нових підходів на якість освіти та визначити перспективи їхнього подальшого впровадження в українських школах.