Освіта, що вистояла: головні трансформації, збільшені зарплати та реформи МОН за останні три роки
Підпишіться на канал Messenger — Експертус Освіта! Тримаємо руку на пульсі змін без паніки та спаму

Міністерство освіти і науки України підбило підсумки трьох років роботи оновленої команди на чолі з Оксеном Лісовим, призначеним у березні 2023 року. У відомстві наголошують: попри повномасштабну війну, освіта і наука залишалися ключовими сферами розвитку країни.
📈 Стратегія розвитку закладу освіти: із чого почати
За цей час МОН сформувало Стратегічний план діяльності до 2027 року, який охоплює дев’ять пріоритетних напрямів — від дошкільної освіти до науки, інновацій і євроінтеграції. Основний акцент — на доступності якісної освіти та розвитку людського потенціалу.
Зростання зарплат і підтримка педагогів
Одним із ключових рішень стало масштабне підвищення оплати праці освітян:
- з 1 січня 2026 року — +30% до посадових окладів;
- з 1 вересня 2026 року — ще +20%;
- загальний ресурс — 64,6 млрд грн.
Крім того, запроваджено щомісячні доплати за роботу в складних умовах — від 1000 до 4000 грн залежно від безпекової ситуації. Загалом їх отримують понад 409 тисяч педагогів.
Інвестиції в безпеку і очне навчання
За три роки держава спрямувала близько 20 млрд грн на облаштування укриттів. Уже функціонують майже 100 підземних шкіл, ще понад сотню планують відкрити до кінця 2026 року.
Також закуплено близько 2000 шкільних автобусів, що забезпечують підвезення учнів до закладів освіти.
Реформа школи та нові підходи до навчання
Продовжується реалізація реформи «Нова українська школа». Серед ключових результатів:
- майже 8 млрд грн інвестицій у реформу;
- запуск STEM-просторів і оновлених курсів «Захисту України»;
- пілотування нової старшої школи у десятках ліцеїв;
- впровадження моделі «гроші ходять за вчителем» для підвищення кваліфікації.
Паралельно модернізують шкільне харчування — безоплатне харчування отримують близько 2 млн учнів.
Оновлення дошкільної та позашкільної освіти
Уперше затверджено новий державний стандарт дошкільної освіти. В Україні відкрито 100 нових форматів дитсадків — від мобільних до корпоративних.
Також оновлено підходи до позашкільної освіти, зокрема перезапущено олімпіадний рух і відкрито Музей математики «Кубоїд».
Профосвіта і вища школа: курс на автономію
У сфері професійної освіти:
- понад 120 закладів отримали сучасне обладнання;
- ухвалено новий закон «Про професійну освіту»;
- стартував експеримент із розширення фінансової автономії коледжів.
У вищій освіті впроваджено гранти на навчання — ними вже скористалися понад 40 тисяч студентів. Також розширено можливості індивідуальних освітніх траєкторій і оновлено систему управління університетами.
Наука та інновації: зростання фінансування
Фінансування науки у 2026 році зросло до майже 20 млрд грн — це на 76% більше, ніж до 2022 року. Серед ключових змін:
- запуск нової моделі фінансування за результатами атестації;
- створення мережі стартап-інкубаторів;
- розвиток дослідницької інфраструктури;
- інтеграція до європейських програм, зокрема Horizon Europe.
Цифровізація освіти
За три роки:
- до шкіл передано 280 тисяч ноутбуків і планшетів;
- 100% шкіл підключено до цифрових систем обліку;
- створено державну освітню екосистему з тисячами підключених закладів;
- понад 400 тисяч освітян підвищили цифрову грамотність.
Також запроваджено електронні документи про освіту в застосунку Дія.
Інклюзія та міжнародна підтримка
МОН розширює інклюзивне навчання та реалізує стратегію безбар’єрності, ініційовану Оленою Зеленською. В Україні працюють інклюзивно-ресурсні центри, центри підтримки студентів і освітні осередки для дітей у лікарнях.
Водночас освіту підтримують понад 35 урядів і 90 міжнародних організацій. Загальний обсяг залученого фінансування перевищує 1,4 млрд доларів.
У МОН наголошують: досягнуті результати стали можливими завдяки співпраці держави, місцевої влади, міжнародних партнерів і освітянської спільноти. Попри війну, система освіти не лише збереглася, а й продовжує трансформацію.

