Оксен Лісовий та Надія Кузьмичова зустрілися з журналістами освітніх медіа та прокоментували впровадження реформи старшої профільної школи
17 березня 2026 року міністр освіти і науки України Оксен Лісовий та заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова провели off-the-record зустріч з представниками освітніх медіа щодо впровадження реформи старшої профільної школи.
Під час зустрічі Оксен Лісовий та Надія Кузьмичова висвітлили такі питання:
- поточний етап підготовки до впровадження старшої профільної школи;
- мережа академічних ліцеїв;
- механізм пілотування реформи;
- ключові зміни для учнів після 9 класу вже з наступного навчального року.
Про Держстандарт профільної середньої освіти
Про поточну ситуацію в освіті
Реформа НУШ — це спроба побудувати нову систему шкільництва, яку почали впроваджувати з 2018 року. Зараз в інформаційному просторі спостерігаємо політизацію реформи та маніпуляцію складнощами, з якими стикаються громади.
«Ми зараз бачимо спроби підважити реформу Нової української школи через винесення в публічний простір питань, які не мають прямого стосунку до її змісту. Дуже важливо не плутати це з реальним зворотним зв’язком від громад, батьків, вчителів — ми його отримуємо і враховуємо в роботі. Наприклад, ми бачимо, що частина громад (з різних причин) не встигає реалізувати рекомендації по мережі. І ми усвідомлюємо, що не можемо нашкодити освітньому процесу дітей. У відповідь на це ми підготували додаткові рішення для підтримки цих громад. Днями ці рішення народні депутати внесли до Парламенту для голосування у залі. Сподіваємося, вони будуть підтримані, а Міністерство напрацьовує зрозумілу і робочу техніку впровадження цих пропозицій», — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
Про важливість продовження реформи
Досвід країн, що зупиняли розпочаті реформи в освіті, свідчить про негативні наслідки та програш такого кроку. Зараз ми заходимо в найскладніший період змін — реформу старшої школи. Тому важлива інформація про всі деталі та об’єктивна оцінка ситуації.
«Сьогодні трансформація освіти є такою ж важливою умовою євроінтеграції України, як і зміни в судовій чи економічній сферах. Зокрема, перехід на 12-річну школу — це не про “додатковий рік”, а про приведення системи до європейського стандарту, що спрощує визнання українських документів у світі і водночас означає відхід від застарілої радянської моделі. 11-річна освітня система сьогодні зберігається переважно в країнах, що залишаються в логіці минулого (Росія, Білорусь ). Ми обрали рухатися вперед і впроваджуємо підходи, які застосовуються в освітніх системах західних країн Європи. Ці зміни можуть бути менш помітними в інформаційному просторі, ніж інші реформи, але вони мають чіткі показники, і їх виконання є важливою частиною нашого руху до членства в ЄС», — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
Про стан реформування мережі закладів освіти
Надія Кузьмичова надала інформацію про стан формування мережі закладів освіти на теперішній час.
«Закон прямо передбачав, що до 1 вересня 2024 року області мають затвердити проєктні планові мережі закладів освіти. Ці рішення були ухвалені не всюди одразу, однак, на сьогодні такі мережі затверджені вже майже в усіх регіонах, окрім Івано-Франківської області та міста Київ. Решта, в тому числі прифронтові області, - мають затверджені мережі», — наголосила заступниця Міністра освіти і науки України
- 35-40% громад вже мають затверджені мережі і реорганізовані заклади.
- Реорганізація закладу не означає автоматичної втрати ліцензії.
- Якщо нардепи підтримають запропоновані зміни до Закону, то після реорганізації школи в гімназію заклад зможе подати запит на отримання ліцензії за старим стандартом, де діти навчаються 11 років.
Про дедлайни
До 1 вересня 2027 року в Україні має завершитися формування мережі академічних ліцеїв. Згідно із законом, вони мають стати окремими юридичними особами, відокремленими від початкових шкіл та гімназій.
- МОН закликає громади приймати рішення вже зараз, щоб встигнути оновити інфраструктуру та підготувати вчителів.
- У вересні 2026 року стартує проєкт у 150 пілотних ліцеях. На базі цих закладів МОН протестує нові моделі фінансування, формування змінних груп та складання гнучких розкладів.
Запитання — відповіді
За якою Типовою освітньою програмою навчатимуться учні 9-х класів з вересня 2026 року?
Зараз є співдія двох стандартів:
- Держстандарт старого зразка діятиме до закінчення навчання дітей, що не навчалися за НУШ
- Новий держстандарт діятиме з 2027 року для всіх в НУШ
Як вплине реформа старшої профільної школи на мережу закладів освіти і чи буде закриття шкіл?
«Впровадження реформи старшої профільної школи не передбачає закриття закладів освіти. Реорганізація - це про те, що громади мають визначити, які саме заклади освіти стануть ліцеями, гімназіями чи початковими школами», - Надія Кузьмичова
Як здійснюватиметься набір учнів у ліцеї? Чи передбачено конкурсний відбір учнів?
Щодо вступу до ліцею, то конкурсний відбір заклад може організовувати в єдиному випадку — якщо заяв від охочих навчатися більше, ніж місць у ліцеї. Такий критерій, як навчання в цьому закладі чи близькість до закладу, не стосується набору в академічні ліцеї.
Укрінформ: «Місцева влада має сформувати мережу та реорганізувати заклади до 1 вересня 2027 року. Це означає, що у громаді можуть бути заклади початкової освіти (1-4), гімназії (5-9) і ліцеї (10-11) Якщо залишать інші типи ЗОШ, наприклад І-ІІ чи І-ІІІ ступенів, то такі заклади не будуть фінансувати з державного бюджету»
Підпишіться на канал 
