5 пасток при формуванні профілів ліцею: як не втратити фінансування та учнів

Профілі навчання в ліцеї

Реформа профільної середньої освіти — це не просто перерозподіл годин між предметами, а передусім реалізація права дитини на свідомий вибір майбутнього. Згідно зі статтею 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту», комунальний ліцей повинен забезпечити функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання.

Однак механічне виконання норми закону без глибокого аналізу може призвести до неефективного використання ресурсів громади. Ключові «пастки», яких варто уникати засновнику та керівнику академічного ліцею, аналізує Алла Бондар, експертка з питань місцевого самоврядування Швейцарсько-українського проєкту DECIDE.

Про Держстандарт профільної середньої освіти

Профілі ліцеїв: 5 помилок при виборі

1. Профіль без попиту: ризик недобору

Найбільша помилка — формувати профілі, не вивчивши запити старшокласників.

• Як наслідок: класи не наповнюються, виникає потреба у додатковому дофінансуванні, а учні втрачають інтерес до навчання.
• Рішення: дослідження освітніх інтересів десятикласників — це не формальність, а база для життєздатності ліцею.

2. Орієнтація на вчителя, а не на учня

Часто академічні ліцеї обирають профіль за принципом «які кадри є в наявності». Це підміна стратегічного планування компромісом.

• Як наслідок: учням нав'язують чуже рішення, що нівелює саму суть реформи.
• Що робити: до 1 вересня 2027 року засновники мають забезпечити ліцеї належною базою та відібрати педагогів на конкурсних засадах під реальні потреби громади.

3. Крайнощі у кількості профілів

• Менше трьох профілів — це пряме порушення законодавства.
• Надмірна кількість профілів — це розпорошення ресурсів, перевантаження вчителів та зниження якості освіти. Оптимальний варіант — запропонувати вибір із різних кластерів: мовно-літературного, STEM та суспільно-гуманітарного.

Вам для профільного навчання

• Ключ до свідомого вибору, або Як школа впливає на освітню траєкторію підлітка
• Професії майбутнього: профорієнтаційне «коло» з учнями 10-го класу

4. Відсутність методичного обґрунтування

Профілі не можуть бути випадковими. Неприпустимим є поєднання несумісних галузей — наприклад, «хіміко-філологічний» чи «інженерно-соціологічний» профілі.

Вимога: кожен профіль повинен мати чітку освітньо-галузеву належність, змістову цілісність та відповідати кластерній моделі, визначеній Держстандартом.

5. Планування «на один рік»

Профільна освіта триває три роки (10–12 класи). Перший цикл (10 клас) є адаптаційним. Трирічне профільне навчання в ліцеї дає змогу враховувати особливості, потреби та інтереси учнів, виявляти та надолужувати освітні втрати, а також формувати індивідуальну освітню траєкторію здобувачів освіти на підставі їх усвідомленого вибору, як передбачено Державним стандартом профільної середньої освіти.

Важливо: Профіль має бути сталим, щоб учень міг вибудувати індивідуальну траєкторію від адаптації до глибокого опанування предметів на 11–12 роках навчання.

Інформаційний вакуум навколо реформи завжди заповнюється чутками. Щоб не боротися з опором батьків, варто грати на випередження: відкрито пояснювати, чому обрано саме ці профілі та які ресурси для цього є. Прозорість перетворює критиків на партнерів, що працюють на спільний результат.

Профільні ліцеї: резюме для управлінця

Формування профілів потрібно розглядати як механізм реалізації права дитини на якісну профільну середню освіту. Помилки у плануванні профілів — це дороговартісні наслідки для бюджету та втрачений час для дітей. Лише спільний стратегічний вибір засновника, ліцею та громади, що базується на аналізі та діалозі, зробить заклад конкурентоспроможним.