Передумови появи системи відеоспостереження у навчальних закладах України
Поки спільнота обговорює доцільність чи недоцільність ведення відео-спостереження у школах і дитячих садках і законність його застосування, воно вже існує. Як у державних, так і в приватних закладах освіти. Більше того, багатьом батькам при наявності вибору саме цей фактор є однією із мотивацій, куди віддати дитину. Адже всі без винятку сім’ї хочуть убезпечити своїх дітей, захистити їх від булінгу, наркотиків, азартних ігор, тощо. Працюючі батьки, буває, образно кажучи, днями не бачать своїх чад, не мають часу довірливо поспілкуватися з ними. Діти, у свою чергу, звиклі до постійної зайнятості батьків, перебуваючи в стані перехідного віку, не поспішають ділитися своїми таємницями і переживаннями. І лише, коли «гряне грім», починається пошук істини. Тоді в хід ідуть взаємні звинувачення всіх сторін конфлікту. І часто вирішити проблему стає все складніше, адже вони ґрунтуються лише на словах потерпілого, свідків, які можуть підтримувати одну із сторін і у відповідності коментувати подію, обвинувача.
Індивідуальний навчальний план: чи обов'язково складати
Крім того, як показує світова практика, існує реальна загроза терактів у навчальних закладах, зведення рахунків з тими, хто образив, або ж перебуваючи у стані афекту, що веде до трагічних наслідків. Тому безпека дітей – це завдання державного рівня, і на її реалізацію йде чимало сил і коштів. Застосування сучасних систем охоронного відеоспостереження покликане сприяти вирішенню даної проблеми, хоча і не є панацеєю від усіх бід. Проте це один із способів забезпечити безпеку дітей в тих місцях, де вони найбільше проводять часу, а саме: у школі, дитсадку, коледжі, виші, тощо, який дозволяє боротися з поширенням наркотиків, сигарет і алкоголю серед дітей і бути дійсно ефективним. До того ж здатний зафіксувати недобропристойні дії здобувачів освіти, вчителів і викладачів.
Сучасна система відеоспостереження будується на базі IP технологій, що відкриває велику кількість додаткових можливостей для користувачів. Адже до відеозаписів з камер можуть мати доступ всі учасники навчального процесу, в тому числі і батьки учнів можуть без перешкод спостерігати за всім, що відбувається в школі, в режимі реального часу з будь-якого місця на Землі, де є доступ до мережі інтернет. Адже часто вони дістають викривлену інформацію про поведінку своєї дитини з її уст чи з уст її друзів. Відеокамери також дисциплінують і педагогів. Не секрет, що окремі вчителі, їх небагато, але вони є, не зовсім сумлінно ставляться до своїх обов’язків. Або ж учні спеціально провокують наставника, щоб той учинив якусь негативну дію, знімають це на відео і поширюють. І довести свою невинуватість вчителю дуже важко у цій ситуації, бо, так уже склалося, що у нас легше всього звинуватити когось, аніж визнати себе винним.
Керуючись саме такими мотивами, адміністрація багатьох навчальних закладів і йде на встановлення відеокамер у своїх приміщеннях.
Встановити не можна заборонити
Не випадково звертаємось до класичного афоризму, інтерпретованого до змісту нашої статті. Справді, наскільки законним є введення системи відеоспостережень у навчальному закладі? Спробуймо розібратись.
Про користь відеонагляду ми вже говорили. Він допомагає стежити за порушенням дисципліни як серед учнів, так і серед педагогів та попереджає їх вчинення. Але в той же час йдеться про порушення свободи особи і її прав. Тому збір інформації має вестися законним шляхом. В Україні відсутній нормативно – правовий акт, яким би встановлювався загальний режим збору інформації про громадян. Згідно із ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», офіційне право на застосування відеоспостереження на законодавчому рівні закріплене лише за правоохоронними органами. До сьогодні, на жаль, питання використання у навчальних закладах камер відеонагляду у чинному законодавстві України залишається не врегульованим.
Стаття 53 Конституції України визначає обов’язковість повної загальної середньої освіти. А це значить, що діти перебувають у школі більше, як півдня, 11 років. Найвищою соціальною цінністю та ж Конституція чітко визначає людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека. Тож навчальний заклад має це забезпечити! Інша норма Основного Закону говорить про те, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте життя та є недопустимим збирання, зберігання, використання, та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. А відеоспостереження за особою, в тому числі фіксація її дій на відео, і є збиранням та накопиченням інформації з можливістю її подальшого використання. Отже, такі дії порушують її особисту недоторканність.
Подібними за змістом є й норми Закону України «Про інформацію», які вказують на те, що забороняється збирання відомостей про особу без її попередньої згоди на це, за винятком випадків, передбачених законом. А стаття 31 цього ж Закону вказує, що громадяни мають право знати у період збирання інформації, які відомості про них і з якою метою отримуються, як, ким, і з якою метою вони використовуватимуться. І тут не можна не звернути увагу на вимогу частини п’ятої цієї ж статті щодо того, що всі організації, які збирають інформацію про громадян, повинні до початку роботи з нею здійснити у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку державну реєстрацію відповідних баз даних. Отже, про особу без її згоди не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації, яка знаходиться у володінні, користуванні або розпорядженні цієї особи, а поширюється лише за її бажанням. Інформацію про учня, зібрану в ході відеоспостереження навчального процесу можна віднести до конфіденційної. У такому вигляді, відеонагляд є не лише втручання в особисте життя особи, але й порушує її недоторканність, звужує права учня та ставить його в залежність, у даному випадку, від можливих неправомірних вчинків керівників школи. Спостереження у навчальному закладі ведеться з метою збору та накопичення інформації про особу з можливістю подальшого використання даних. Тому це має бути обов’язково унормовано, особливо в частині доступу до такої інформації та її використання.
Адміністрація навчального закладу повинна уникати порушення особистих прав дитини та застосовувати технічні засоби відеоспостереження лише законно, наскільки цього дозволяє правове поле, яким регулюються окреслені суспільні відносини. Це випливає зі статті 28 Конвенції про права дитини, яка передбачає, що держави-учасниці вживають усіх необхідних заходів, щоб шкільна дисципліна була забезпечена методами, що ґрунтуються на повазі до людської гідності дитини.
На захисті особи учня стоїть і Цивільний кодекс України, який визначає, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Крім того, згода особи на знімання допускається, якщо зйомки проводяться відкрито. А відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що грунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.
Тобто, виходячи із вищевказаного, керуючись законодавством України, навчальні заклади можуть застосовувати відеоспостереження лише в публічних місцях. Такими є: коридори, їдальня, актова зала, шкільне подвір’я, фоє школи, тощо. Неприпустимо вести відеозйомку в місцях, де порушуються права людини на захист особистого життя: в туалетах, роздягальнях, медпункті, кабінеті психолога та ін.
А в класі, групі? – запитаєте ви. Тут є свої нюанси. По-перше, чи можна вважати класну кімнату публічним місцем? І так, і ні. Обидві точки зору будуть правильними: публічне, бо перебуває багаточисельна учнівська спільнота певного віку, а згідно зі ст. 307 Цивільного кодексу, сам факт перебування у таких місцях можна розцінювати як презумпцію згоди на те, щоб бути знятим; ні, тому що це приміщення, де йде свого роду виробничий процес, і аж ніяк не громадське місце.
По-друге, виникає питання правоправності збереження, обробки і використання відзнятої інформації. Іншими словами, хто, де і з якою метою може використовувати зібрану таким чином інформацію. Крім того, слід пам’ятати, що будь-яка відеокамера, встановлена в школі чи поза її межами, за певних умов, може вважатись спеціальним технічним засобом протиправного отримання інформації.
По-третє, всі учасники навчально-виховного процесу мають бути проінформовані, що у класі ведеться відеоспостереження, і висловити згоду у письмовому вигляді. Це стосується учнів, батьків, а також і викладачів. Останніх, як членів трудового колективу, який має вирішити, чи є прийнятними відповідні умови праці. Нагадаємо, що відповідно до вимог статті 29 Кодексу законів про працю України, роботодавець має проінформувати працівника під розписку про умови праці.
Якщо ви, як керівник, чітко зрозуміли, з чим маєте справу і вирішили позитивно проблему встановлення відеоспостереження у своєму навчальному закладі вам треба здійснити наступні кроки.
Алгоритм дій адміністрації щодо встановлення камер відеоспостереження
1.Визначіть, які кошти будуть для цього задіяні. Охоронне відеоспостереження в школах може встановлюватися як за рахунок бюджетних коштів держави, так і за рахунок добровільних пожертвувань.
2. Будь-яка інформація, яка дозволяє ідентифікувати людину, – це персональні дані. Тому дії з відеозображенням працівника, здобувача освіти, його батьків (отримання, зберігання, передача і т. п.) належить до обробки персональних даних. Необхідно заручитися письмовою згодою всіх учасників освітнього процесу, особливо, коли мова йде про класи чи групи. В такому випадку обов’язковою є згода всіх вчителів і батьків усіх дітей, що навчаються в класі на зйомку, техперсоналу. І навіть, якщо хтось один таку згоду не надасть, здійснювати зйомку можна заборонити у судовому порядку. техперсоналу. В іншому випадку подібні дії можуть спричинити за собою як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.
Обов’язковим є погодження заходів з відеоспостереження з органами громадського самоврядування навчальних закладів. На нашу думку, це чи не єдиний правомірний спосіб вирішення обговорюваного питання. Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 778, передбачено створення та функціонування органу громадського самоврядування навчального закладу у вигляді ради закладу, куди обираються представники педагогічного колективу, учнів (вихованців) школи II-III ступеня, батьків і громадськості. Таким чином отримується згода на відеоспостереження усіма зацікавленими сторонами.
3. Слід прийняти «Акт про порядок організації системи відеоспостереження в школі (дитсадку, тощо)», в якому відобразити факт здійснення відеоспостереження, його правове обґрунтування, цілі, повинні бути визначені особи, що матимуть право доступу до даних, а також прописані правила обробки персональних даних, терміни зберігання ПД;
4. У будь-якому випадку школа чи садок має підготувати «Правила відеоспостереження у навчальному закладі», де будуть визначені питання використання зібраної інформації, місця розташування відеокамер та інше. У такому форматі, відповідно до європейських стандартів, зони в яких відбувається відеоспостереження, мають бути обов’язково означені як такі, у яких відбувається зйомка. Обов’язково потрібно повісити попереджувальні табличку про те, що ведеться відеоспостереження, і забезпечити конфіденційність отриманих даних.
5. Наказом (розпорядженням) призначте відповідального за архівування відеоматеріалів і їх знищення після терміну зберігання, визначте перелік працівників, які мають доступ до відеоматеріалів. Природно, доступ має бути закритий паролем, і його можуть отримати тільки працівники школи та, наприклад, хтось із членів батьківського комітету. Так само, за рішенням керівництва школи, можна організувати перегляд відеокамер і записів системи відеоспостереження через інтернет.
6. У трудові договори включіть пункт про факт здійснення відеоспостереження в освітній установі, а дитячим садкам такий пункт бажано прописати в договорі, який укладається з батьком при зарахуванні дитини до закладу.
Таким чином, правильно розроблена і встановлена з дотриманням всіх норм законодавства система відеоспостереження в школі буде корисна як для педагогічного колективу, так і учнів. З її допомогою:
- збільшиться результативність педагогічної діяльності;
- скоротиться кількість небезпечних ситуацій завдяки оперативному реагуванню відповідальних осіб;
- підвищиться успішність школярів.
Камери відеоспостереження в школі допоможуть запобігти порушення дисципліни, вторгнення в приміщення зловмисників, знизять загрози хуліганства, фізичного насильства. У разі необхідності, матеріал з камер спостереження може стати доказовою базою негідної поведінки учасників освітнього процесу.
