Педагог-організатор у школі має численні посадові обов’язки, серед яких проведення організаційно-масової та культурно-освітньої роботи, допомога у плануванні роботи класним керівникам і організація діяльності дитячих і громадських товариств, що діють при закладі, організаційно-методична допомога органам учнівського самоврядування, наочне оформлення заходів, які проводяться, залучення дітей до участі в роботі гуртків, робота з неблагополучними родинами, діти яких відвідують установу, контроль за учнями з девіантною поведінкою та корекція її, індивідуальна робота з педагогічно занедбаними дітьми, організація канікулярного відпочинку школярів, дитячих оздоровчих таборів, тощо.
План виховної роботи: алгоритм
Щоб не загубитись у такому переліку завдань, людині, яка займає цю посаду, слід оволодіти вмінням складати план роботи педагога-організатора. Це документ, який вказує змістові орієнтири діяльності і визначає їх порядок, обсяг і часові межі. Чітке, перспективне і оперативне планування забезпечує високу ефективність виховної роботи, дозволяючи визначити найсуттєвіші напрямки діяльності, зосередити увагу на головному.
План є документом, який захищає педагога-організатора від хаотичної діяльності і доводить системний підхід щодо організації виховного процесу.
План роботи педагога-організатора має мати чітку циклограму. Першим етапом у цій діяльності є річний план роботи педагога-організатора. При його складанні слід урахувати:
- його цілеспрямованість (навчально-методичну проблему, над якою працює педагогічний колектив, з русла якої випливатимуть завдання роботи педагога-організатора);
- можливість реалізації (наявність дитячих об‘єднань і громадсько-педагогічних товариств, як-от: Рада школи, учнівські органи самоврядування, гуртки за інтересами і т. п. для кожної конкретної школи для всебічного охоплення їх діяльності);
- комплексність ( врахування річного плану роботи заступника директора з виховної роботи і методичного об’єднання класних керівників з метою взаємодії і тісної співпраці);
- зв’язок з життям суспільства (знаменні дати держави, міста (села), школи, роботу з батьками; роботу з дітьми, які потребують особливої педагогічної опіки (сироти, діти з обмеженими можливостями, з малозабезпечених, неблагополучних родин тощо);
- роботу над самоосвітою і вдосконаленням власних професійних навичок шляхом опрацювання методичної літератури, курсової перепідготовки, участі у роботі методоб’єднань, конкурсах професійної майстерності тощо
- конкретність і реальність виконання.
Якість знань учня значною мірою залежить відтого, чи систематично він відвідує навчальні заняття вшколі. Пропонуємо зразок аналітичної довідки тарекомендації, щодопоможуть проконтролювати відвідуваність занять учнями.
Планування виховної діяльності педагога-організатора має ґрунтуватися на науково-правовій базі освітньої галузі.
Складати річний план роботи педагогу-організатору, на наш погляд, слід на основі календарно-тематичного і розділового принципів (тобто відповідно до річного циклу і за окремими розділами. Це дасть змогу у майбутньому розпланувати свою роботу за місяцями ( місячний план роботи ), тижнями (тижневий план роботи) і на щодень), дотримуючись принципу наступності, вікової відповідності.
Крім того, для зручності, річний план роботи може включати в себе як елементи місячного, так і тижневих планів роботи. Проте це вимагає додаткових зусиль педагога і аж надмірну, на наш погляд, щодо останнього (тижневого плану виховної роботи) деталізацію, яка все одно під час навчального процесу буде коригуватися залежно від обставин.
Чітких вимог до складання такого плану МОН не висуває, залишаючи місце для креативності педагога. Тому запропонований підхід є лише орієнтовно-інформативним.
Отже, ми пропонуємо таку структуру річного плану роботи для педагога-організатора:
І розділ. Вступ. До нього входить:
- коротка характеристика основної навчально-методичної проблеми педколективу школи як перспективної, так і насущної (на конкретний навчальний рік) з погляду діяльності педагога-організатора;
- формулювання мети роботи роботи педагога-організатора у вигляді власної навчально-методичної проблеми і завдань, що випливають із загальношкільної.
ІІ розділ. Загальна характеристика контингенту, з яким буде співпрацювати педагог-організатор ( учнівсько-педагого-батьківського колективу):
- кількість класів; їх розподіл на ланки початкової, базової і повної середньої освіти; в них учнів; серед них: з обмеженими можливостями, девіантною поведінкою, дітей-сиріт, з неблагополучний сімей тощо; наявність у школі дитячих формувань за інтересами, органів самоврядування і т. п.;
- огляд педагогічного колективу: кількість вчителів, з них класних керівників, керівників гуртків і т.д.;
- наявність громадсько-педагогічних товариств, а саме: Рада школи, батьківський комітет, тощо.
ІІІ розділ. Зміст навчально-виховної діяльності педагога -організатора.
Які аспекти він міститиме – це на власний розсуд педагога. Планувати роботу можна за ціннісними орієнтирами, ключовими компетенціями, основними напрямами виховання, тощо. З нашої точки зору, доцільно виходити із принципу календарності, що уможливлює введення одночасно у річний план елементи місячного плану роботи педагога-організатора, таким чином убиваючи двох зайців одразу і тим самим полегшуючи своє навантаження під час навчального процесу.
Ось який орієнтовний вигляд матиме сітка такого планування:
Складаючи план-роботи, педагог-організатор сам має визначитись, яка форма йому найдоцільніше придатна для реалізації.
Виховний місячний план роботи складається на основі річного і затвердження не потребує. Лише корекції, деталізації і усного погодження із заступником з виховної роботи. Він містить у собі і тижневий план роботи. Структуру може мати таку ж ( її переносять шляхом копіювання). Тільки замість назви розділів пишемо номер тижня і його тематику, якщо остання наявна. А сам зміст конкретизується новими формами діяльності і, крім позакласних заходів, включає різні форми контролю, роботу з батьками, вчителями-предметниками, учнівським самоврядуванням – все те, що входить в посадові обов’язки педагога-організатора. Спільно із заступником з виховної роботи та учнівським самоврядуванням він має визначитись, як часто буде використовуватись та чи інша форма роботи (напр., рейд, перевірка, робота з активом і т. п.), чи буде це певний день тижня, чи певна дата. На наш погляд, місячний план роботи найкраще подавати у друкованому вигляді, тому що багато пунктів плану можна просто скопіювати з річного і перенести. Та і при перевірці адміністрацієї ділової документації організатора він буде вагомим доказом роботи. Складають його за два тижні до початку місяця.
Орієнтовна сітка такого планування:
| Назва місяця | |||||
| І. тиждень. Тема «…..» | |||||
| № п.п. | Вид діяльності (форма роботи) | Формування ключових компетентностей (відповідно до вимог НУШ) | Строк виконання | Відп. | примітка |
А ось щоденний план роботи педагога-організатора може бути рукописним. Але зі вказівкою на орієнтовні години роботи. Він може коригуватися навіть протягом дня залежно від обставин. Але корективи теж бажано вносити письмово. Радимо вести його охайно і зберігати до кінця року. У конфліктній ситуації це може зіграти вам на руку.
Більше про план виховної роботи у статтях журналу Заступник директора школи
