Кошторис — основний плановий документ навчального закладу на бюджетний рік

Як визначено статтею 105 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 778, джерелами фінансування державного (комунального) навчального закладу є:

• кошти відповідного бюджету — у розмірі, передбаченому нормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення навчального процесу в обсязі, визначеному Державним стандартом загальної середньої освіти
• кошти, отримані за надання платних послуг
• доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, навчально-дослідних ділянок, підсобних господарств
• дохід від передачі в оренду приміщень, споруд, обладнання
• благодійні внески юридичних та фізичних осіб
• інші джерела, не заборонені законодавством.

Справи керівника у жовтні: що проконтролювати

Складові кошторису та основні планові документи

Кошторис бюджетних установ — і загальноосвітніх, дошкільних навчальних закладів — має дві складові, у кожній з яких передбачають надходження та видатки:

Основним нормативним документом, яким користуються під час складання кошторису, є Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002. № 228.

У цьому Порядку визначено перелік планових документів, які:

• складає бюджетна установа
• необхідні при здійсненні видаткових операцій.

Так, кожен навчальний заклад складає на наступний бюджетний рік:

• індивідуальний кошторис
• план асигнувань загального фонду бюджету
• план надання кредитів із загального фонду бюджету
• план спеціального фонду за кожною бюджетною програмою (функцією).

Якщо заклад утворено, наприклад, до початку навчального року, то кошторис розробляють (і затверджують) до кінця бюджетного року.

Бюджетний рік — це період виконання затвердженого бюджету. В Україні збігається з календарним.

Форму кошторису затверджує Міністерство фінансів України.

Надходження та видатки

У частині «Надходження» кошторису зазначають планові обсяги, які очікують спрямовувати на здійснення видатків або надання кредитів із бюджету за загальним і спеціальним фондами.

Обсяги видатків навчальні заклади визначають з огляду на об’єктивну потребу в коштах, ураховуючи:

• основні виробничі показники і контингенти, як-от кількість класів, учнів, вихованців тощо
• обсяг виконуваної роботи
• штатну чисельність
• необхідність погашення дебіторської та кредиторської заборгованості
• потребу в реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат.

Як відомо, фінансування загальноосвітнього закладу залежить від кількості класів, учнів, які навчаються у ньому. Тому під час планування мережі навчального закладу слід зважати на положення статті 20 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 № 651-XIV. Так, зарахування учнів до загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється, як правило, з шести років.

Оскільки бюджетний рік не збігається з навчальним роком, то, окрім показників станом на 1 січня і станом на 1 вересня, розраховують середньорічні показники кількості класів (груп).

Під час складання кошторисів обов’язково передбачають першочергове забезпечення бюджетними коштами видатків, спрямованих на:

• оплату праці з нарахуваннями
• господарське утримання навчального закладу.

Водночас видаткову частину кошторису розробляють з огляду на суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів включають лише видатки, передбачені законодавством, і їх необхідність обумовлена характером діяльності навчального закладу.

Зауважте!

Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, допустимо передбачати лише за таких умов:

• коштами забезпечено невідкладні витрати
• відсутня заборгованість навчального закладу.

При цьому видатки на заробітну плату зі спеціального фонду обчислюють:

• залежно від обсягу діяльності, забезпеченої за рахунок цих коштів
• застосовуючи норми, встановлені законодавством для установ аналогічного профілю.

Обґрунтованість кошторису

При складанні кошторису слід застосовувати бюджетну класифікацію, передбачену Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333. Причому кожну суму кошторису за кодами економічної класифікації видатків (КЕКВ) обґрунтовують відповідними розрахунками.

Нормативними документами форму таких розрахунків не встановлено, а відтак складають такі розрахунки у довільній формі за кожним КЕКВ.

Головні розпорядники бюджетних коштів (органи виконавчої влади та місцевого самоврядування) розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня (навчальних закладів) щодо:

• законності та правильності розрахунків
• доцільності запланованих видатків або надання кредитів з бюджету, правильності їх розподілу
• повноти надходження доходів або повернення кредитів
• дотримання ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, інших показників відповідно до законодавства.

За результатами розгляду головні розпорядники бюджетних коштів складають проекти зведених кошторисів.

У тижневий строк після опублікування Закону про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників лімітні довідки про бюджетні асигнування.